Висновки до розділу 2

У зв’язку із зазначеним вище, можна зробити такі висновки:

1 У мовленні інженерів-електромеханіків використовується значна кількість термінів, які властиві електротехніці, електромеханіці та ін. За роки існування цієї професії інженери не втрачали часу та розробили «свої терміни» (професіоналізми) для полегшення праці на підприємствах тощо. Розвиток науки не стоїть на місці, а тому виникають все нові і нові терміни, які інженери переймають у свій лексикон.

2 Освоєння українською мовою запозичених термінів є складним процесом: інтернаціональний запозичений термін «пристосовується» до законів української фонетики, орфографії, орфоепії, акцентуації. Виділення різних типів лексичних одиниць відбувається на основі зіставлення плану змісту і плану вираження. Осмислення семантичної протилежності допомагає точніше визначати значення слів, їхні взаємозв’язки та місце в лексичній системі мови.

3 Запозичення не дуже бажані ще й через те, що теперішній правопис не завжди логічно, чітко й послідовно регулює їх написання і тому часто стає перешкодою при узгодженні вітчизняної термінології з міжнародною, нерідко спотворюючи написання, вимову і навіть значення слова. Тут є багато випадкових чи накинутих форм (які вживаються згідно зі статистичним методом). Для вироблення науково обгрунтованих правил для іншомовних слів потрібно використати елементи аналітичного методу, який спирається на усвідомлення і відчуття особливостей різних мов, а також досліджує звучання, походження та значення слова.