Сутність соціальних процесів.
Процес включення індивіда в суспільство, його «структурні підрозділи» (соціальні групи і спільноти, соціальні інститути і організації), процес оволодіння накопиченим досвідом і настановами, со-ціальними цінностями і нормами, процес формування соціально значущих рис особистості, називається соціалізацією. Соціалізація – це процес, який починається в дитинстві та закінчується в глибокій старості, процес засвоєння соціальних ролей і культурних норм. Соціалізація – це процес становлення особистості, знаходження індивідом соціально значущих якостей, організації цих якостей у певну систему. Неможливо навчитися соціальної ролі за книжками чи методом ділової гри, хоча вдосконалити себе в ній у такий спосіб можна. Вождь або король виховує собі спадкоємця багато років. Виконавця цієї ролі виховує оточення, практика прийняття управлінських рішень, яку потрібно освоювати, реально ставши королем чи вождем. Кожна соціальна роль містить безліч культурних норм, правил і стереотипів поведінки. Невидимими соціальними зв’язками – правами, обов’язками, відносинами – вона пов’язана з іншими ролями. І все це треба освоювати. Ось чому до соціалізації застосовується термін не «навчання», а «освоєння». Він більш широкий за змістом і містить у собі навчання як одну зі складових частин. Оскільки протягом життя нам доводиться освоювати не одну, а безліч соціальних ролей, просуваючись віковими і службовими сходами, процес соціалізації продовжується все життя. До глибокої старості людина змінює погляди на життя, звички, смаки, правила поведінки, ролі і т.п. Поняття «соціалізація» пояснює яким чином людина з істоти біологічної перетворюється в істоту соціальну. Людина, дорослішає, проходить, ті ж етапи, які пройшли
|
