Елементи пасових передач
Приводний пас – тяговий елемент,що визначає працездатність та довговічність передачі. Паси бувають плоскі, клинові, поліклинові та круглі. Плоскі паси поділяються на гумотканинні, бавовняні суцільноткані, шкіряні та паси із спеціальних синтетичних матеріалів. Найбільш вживані гумотканинні паси. Гумотканинні паси виготовляють трьох типів (нарізні паси типу А, пошарово загорнуті паси типу Б і спірально загорнуті паси типу В) з кількох шарів міцної тканини, прогумованої вулканізацією (рис 1.2). Тканина прокладок забезпечує гумотканинним пасам достатню міцність та довговічність, а гума є з’єднуючою речовиною паса, призначена захищати тканину від пошкоджень і забезпечує підвищений коефіцієнт тертя між пасом і шківами. Гумотканинні паси виготовляють завширшки 20–1200 мм із числом прокладок 2–9, завтовшки 1,25–2 мм кожна. Найгнучкішими є паси типу А. Допустима найбільша швидкість для пасів типу А – 30 м/с, типу Б – 20м/с і типу В – 15 м/с. Рис. 1.2. Перерізи плоских гумотканинних пасів:а – нарізні типу А; Бавовняні суцільноткані паси застосовуються переважно у передачах невеликої потужності при швидкостях до 25 м/с. Шкіряні паси мають високу тягову здатність, міцність і довговічність, особливо в умовах змінних навантажень, але через високу вартість вони застосовуються рідко. Паси із синтетичних матеріалів перспективні: мають високу міцність і довговічність, можуть працювати при швидкостях до 80 м/с і передавати потужність до 3000 кВт. Клинові паси виготовляють двох типів: кордтканинні (рис 1.3, а) та кордшнурові (рис 1.3, б). Кордова тканина або кордовий шнур розміщені в зоні нейтрального шару перерізу і є основними елементами, що передають навантаження.
Згідно з ГОСТ 1284.1–89, нормальні клинові паси виготовляють семи перерізів (рис. 1.3, в): 0(Z), А(А), Б(В), В(С), Г(D), Д(Е), Е(ЕО), в дужках вказані міжнародні позначення. Нормальні паси працюють при швидкостях до 30 м/с. У передачах із шківами малих діаметрів використовують гофрові паси (рис 1.3, г). Рис. 1.3. Перерізи клинових пасів Останнім часом широко застосовують вузькі паси, які передають у 1,5–2 рази більшу потужність, ніж звичайні і працюють при швидкостях 40–50 м/ с. Їх позначають УО, УА, УБ, УВ. Поліклиновим пасам (рис 1.4) властиві переваги плоских пасів (гнучкість і довговічність) і клинових пасів (підвищена тягова здатність). Поліклинові паси мають подовжені клинові виступи на внутрішній стороні і виконуються замкнутої форми. У плоскій частині паса розміщується кордовий шнур, який сприймає навантаження. Згідно ТУ 38-105763–84 поліклинові паси виготовляють трьох поперечних перерізів: К, Л, М. (Основні параметри поліклинових пасів дивись у таблиці 1.6). Рис. 1.4. Переріз поліклинового паса Круглі паси виготовляють шкіряними, гумотканинними, бавовняними, капроновими. Ці паси застосовують для передавання невеликих потужностей (швейні машини, в різних передавальних пристроях приладів). Шківи пасових передач у більшості випадків складаються з обода 1 (рис 1.5, а), маточини 3 та диска 2 (або спиць), що з’єднує обід з маточиною. Рис. 1.5. Конструкція шківів Для плоских пасів робоча поверхня обода полірована і повинна мати шорсткість Rz<10 мкм. Для попередження зміщення паса в осьовому напрямку обід одного із шківів роблять випуклим (рис 1.5, б). Основні розміри шківів – діаметр d, ширина В, стрілка опуклості у регламентовані. Можна брати: Для клинових пасів робочою поверхнею є бокові сторони клинових жолобків на ободі шківа (рис 1.5, в). Кут профілю жолобків шківа беруть залежно від його діаметра, тому що профіль перерізу клинового паса при згині на шківі спотворюється, і кут клину паса у порівнянні з початковим (φ Таблиця 1.2. Розміри, мм, жолобків шківів для клинових пасів
|