ГЛМІ9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

311

 

Друге читання проекту Закону про Державний бюджет України має завершуватися не пізніше 20 листопада року, яки й передує плановому. До положень, що їх треба прийняти в друго­му читанні і не можна перенести на третє, належать такі: 1) ви­значення загального обсягу дефіциту (профіциту) Державного бюджету України; 2) визначення загального обсягу доходів і ви­датків Державного бюджету України; 3) обсяг міжбюджетних трансфертів; 4) інші положення, необхідні для формування міс­цевих бюджетів. Така вимога пов'язана із необхідністю опра­цьовувати проекти місцевих бюджетів, що мають також бути прийняті до початку нового року, але безпосередньо пов'язані своїми показниками міжбюджетних трансфертів із державним бюджетом (або бюджетами областей чи районів, залежно від то­го, про який місцевий бюджет іде мова). Будь-які інші статті проекту Закону про Державний бюджет України, не прийняті Верховною Радою України в другому читанні, переносять на роз­гляд у третьому.

На третє читання¹ має бути поданий доопрацьований проект Закону про Державний бюджет України з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених народними депутатами України при обговореній цього законопроекту в другому читан­ні. Проект Закону доопрацьовують профільний комітет з урядом. Водночас Бюджетний кодекс не встановлює прямого обов'язку профільного парламентського комітету враховувати надіслані пропозиції або обговорювати їх на засіданні Комітету з питань бюджету. На відміну від першого і другого читання, де Голова профільного бюджетного комітету виступав зі співдоповіддю разом із Міністром фінансів України, який заявляв поданий проект Закону про Державний бюджет, ініціатива представлен­ня проекту Закону в третьому читанні належить саме Голові Ко­мітету Верховної Ради з питань бюджету, а Міністр фінансів, у свою чергу, виступає зі співдоповіддю. Такий порядок відбиває суть проведення третього читання — обговорення і голосування проекту закону в цілому, па підставі врахованих урядом і парла­ментом змін та пропозицій, що їх вносили до поданого проекту при розгляді його у першому і другому читаннях.

¹ Закон України № 2709 об'єднує, по суті, друге та третє читання і ви­писує у ст. 43 особливості розгляду проекту ЗУ під час другого читання, яке передбачає голосування проекту ЗУ про Державний бюджет України в ціло­му як закону.

Обговорення на пленарному засіданні та голосу нашім щодо Пропозицій Комітету Верховної Ради України з питані, бюд­жету стосовно статей проекту Закону про Державний бюджет України, що їх не прийняли в другому читанні, та щодо проекту Иикону проводять у цілому. За незгоди проголосувати поданий іш третє читання проект у цілому голосування відбувається за кожною позицією, запропонованою Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Затвердження Державного бюджету України законом здійс­нюється на підставі п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, в якій прямо зазначено, що лише закони України встановлюють Дер­жавний бюджет України та її бюджетну систему. Згідно зі ст. 91 Конституції України, прийняте Верховною Радою України рі­шення про затвердження Закону про Державний бюджет на на­ступний рік приймають більшістю голосів від конституційного складу парламенту.

Установлення граничного терміну прийняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України 1 гру­дня року, що передує плановому, викопує подвійну функцію. По-перше, створюються реальні умови для прийняття місце­вих бюджетів, показники дохідної й видаткової частин яких безпосередньо залежать від показників Державного бюджету України. По-друге, шляхом визначення кінцевого терміну прий­няття Закону про Державний бюджет законодавчо закріплю­ють фінансову базу, на якій Міністерство фінансів України ґрунтуватиме лімітні довідки. Останні застосовують для оста­точного узгодження бюджетних повноважень та показників кошторисів розпорядників бюджетних коштів, що фінансують­ся із Державного бюджету України.

Слід зауважити, що до компетенції парламенту належить затвердження не лише Закону про Державний бюджет України, а й власне Держбюджету. Така її компетенція випливає зі змісту ст. 116 Конституції України, яка покладає на Кабінет Міністрів України обов'язок розробити проект Закону про Державний бюд­жет України і забезпечити виконання затвердженого Верхов­ною Радою України Держбюджету, подати парламенту звіт про його виконання.

Закріплення у Бюджетному кодексі України терміну перебу­вання проекту Закону про Державний бюджет України па роз-

312

Модуль 2. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО

ГШй» БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

313

 

гляді Верховної Ради України — з 15 вересня по 1 грудня року, що передує плановому, не є гарантією, що такий термін не буде порушено при проведенні парламентських слухань та доопра­цювання поданого проекту Кабінетом Міністрів України. На жаль, як свідчить практика, таких процесуальних термінів орга­ни державної влади не дотримуються, що зазвичай не сприяє стабілізації й розвитку національної економіки.

Відповідно до ст. 94 Конституції України, Закон про Держав­ний бюджет України підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Останній протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беру­чи до виконання, та офіційно оприлюднює або повертає Закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до парламенту для повторного розгляду. Якщо глава держави про­тягом встановленого терміну не повернув Закон для повторного розгляду, документ вважається схваленим Президентом Украї­ни і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Якщо під час повторного розгляду Закон буде знову прийнято Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституцій­ного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити впродовж 10 днів.

Закон про Державний бюджет України набуває чинності че­рез 10 днів після його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опубліку­вання.

Бюджетний кодекс регулює діяльність Кабінету Міністрів Украї­ни в разі, коли Закон про Державний бюджет не було своєчасно (до початку нового бюджетного періоду — в Україні до 1 січня планового року) прийнято або він не набув чинності. Тоді уряд країни змуше­ний базуватися на показниках попереднього бюджетного періоду щодо доходів і видатків державного бюджету.

З огляду па постійний характер публічних державних видатків Кабінет Міністрів України наділено правом здійснювати витрати, обов'язково враховуючи такі особливості:

1) витрати Державного бюджету України можна здійснювати лише на цілі, визначені у Законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і водночас передбачені у проекті Закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;

й) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть НР|нчіиіцуиіігп 1/12 обсягу видатків, визначених Законом про Дер-АйПІІнП бюджет України иа попередиш бюджетним період, окрім ви-ИйД!»ІІі, Передбачених ч. 4 ст. 15 (витрати па погашений зобов'язані, із Л(||Н У. Що здійснюються відповідно до кредитних угод, а також пормл-УШИМНіршнжих актів, за якими виникають держанні боргові зобов'н-іІНІІМИ пі боргові зобов'язання Автономної Республіки Крим чи місце-Ніііо епмоіірядування, незалежно від обсягу коштів, передбачених па цю мету в Законі про Державний бюджет України або рішенні про міщений бюджет) та ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу (витрати спеці-ильпого фонду бюджету, які мають постійне бюджетне призначення, що дає право провадити їх лише в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо Знкоп про Державний бюджет України (рішення про місцевий бю­джет) не встановлює іншого);

.4) до прийняття Закону про Державний бюджет України на по­точний бюджетний період провадити капітальні видатки заборонено, крім випадків, пов'язаних із запровадженням воєнного чи надзвичай­ного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

До прийняття Закону про Державний бюджет України па поточ­ний бюджетний період запозичення можна здійснювати лише з ме­тою погашення основної суми державного боргу. До прийняття За­кону на поточний бюджетний період податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до Закону про Держбюджет на попередній бюджетний період та інших норма­тивно-правових актів. Перелік податків, зборів (обов'язкових пла­тежів) установлює ЗУ «Про систему оподаткування», порядок їх справляння — спеціальні податкові закони. Особливості формуван­ня надходжень до бюджету та здійснення видатків із нього в разі несвоєчасного набуття чинності Законом про Державний бюджет України деталізовано в ст. 46 Бюджетного кодексу.

Що стосується місцевих бюджетів, то Верховна Рада Авто­номної Республіки Крим та відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів мають ураховувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місі і,е-вих бюджетів, що були затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту Закону про Державний бюджет України в другому читанні.

Відповідно до ст. 77 Бюджетного кодексу, бюджет Автоном­ної Республіки Крим, обласні й районні бюджети, міські (Києва