ГЛМІ9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС.

309

Отримавши схвалені Бюджетні висновки Верховної Ради України та затверджений у першому читанні законопроект про Державний бюджет України на наступний рік, Кабінет Міні стрів у двотижневий термін готує і подає не пізніше 3 листопа­да (8 листопада, якщо проект бюджету прийнято до розгляду після повторного подання Кабміном) року, що передує плано­вому, проект Закону про Державний бюджет України, доопра­цьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України.

Одночасно уряд також подає порівняльну таблицю врахова­них Бюджетних висновків з умотивованими поясненнями сто­совно неврахованих пропозицій. При доопрацюванні проекту Закону про Державний бюджет для розгляду його у другому читанні уряд мас залишити ті статті та показники, що їх він про­понував до першого читання або які були схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. Будь-яке внесення змін, у тому числі у вигляді нових текстових статей, необхідно деталь­но обґрунтувати.

Для підготовки розгляду поданого Кабінетом Міністрів України проекту Закону про Державний бюджет у другому чи­танні Комітет Верховної Ради з питань бюджету протягом трьох днів після його внесення готує висновки щодо розгляду проекту Закону в другому читанні. Мета його — обговорення парламен­том питання щодо прийняття до уваги та внесення відповідних змін, запропонованих у Бюджетних висновках парламентом Каб­міну при підготовці останнім проекту Закону до другого читання.

Друге читання починається з доповіді Міністра фінан­сів України або особи, яка виконує його обов'язки. Обов'язко­вою умовою проведення другого читання є співдоповідь Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо ви­сновків, яких дійшов Комітет щодо врахування урядом схвале­них Бюджетних висновків. Друге читання проекту Закону пе­редбачає передусім затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту)¹, доходів і видатків Державного бюджету України

¹ У разі, коли Кабінет Міністрі» України подає проект Державного бю­джету, в якому передбачено його дефіцит, спочатку затверджують граничний розмір дефіциту Державного бюджету України. Прийняття бюджету з дефі­цитом дозволено лише за умови дотримання вимог ч. 1 ст. 14 Бюджетного ко­дексу України, тобто в разі наявності обґрунтованих джерел його фінансуван­ня. Граничний розмір дефіциту передбачає таке перевищення видатків над

й подальшим постатейним голосуванням проекту Закону про Державний бюджет України, поданого Кабінетом Міністрів України на друге читання.

Після затвердження граничного розміру дефіциту держав­ного бюджету Верховна Рада приймає проект Закону постатей­но. І Іри цьому обговорення статей не проводять, якщо Верховна Рада в першому читанні обговорювала і голосувала поправки, підхилені Комітетом із питань бюджету. Дозволено тільки ви­ступи стосовно мотивів голосування щодо цих статей. Якщо під час постатейного голосування до проекту бюджету не було вне­сем ю істотних змін, Кабінет Міністрів може запропонувати прий­няти Закон про Державний бюджет у цілому. Якщо було прий­нято поправки, які призвели до перевищення граничного розміру дефіциту бюджету, уряд на свій розсуд може або відразу внести пропозиції щодо скорочення дефіциту, або запросити у Верхов­ної Ради перерву для доопрацювання проекту бюджету.

Якщо після обговорення і прийняття поправок уряду дося­гнуто затвердженого граничного розміру дефіциту бюджету. Верховна Рада голосує проект бюджету в цілому. Якщо дефі­цит бюджету перевищує граничний розмір, парламент розгля­дає питання про пропорційне скорочення всіх статей видатків, окрім захищених. У разі прийняття рішення про пропорційне скорочення статей видатків Верховна Рада за поданням уряду затверджує перелік захищених статей бюджету і відсоток ско­рочення видатків за всіма іншими статтями.

доходами бюджету, під яке є обґрунтовані на реальні канали покриття. Шля­хами обмеження дефіциту є: 1) встановлення граничних розмірів дефіциту; 2) використання механізму зовнішнього державного кредиту; 3) застосуван­ня механізму внутрішнього державного кредиту; 4) емісія національної ва­люти. При цьому рішення щодо перших трьох пунктів можуть приймати народні депутати України в межах своєї компетенції. Що стосується рішен­ня про здійснення емісії національної валюти, воно належить до виключної компетенції НБУ, закріпленої за ним на виконання вимог ст. 99 Конституції України, ЗУ «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-Х1У (зі змінами). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону, НБУ монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг.

Виходячи з цього, джерелами фінансування дефіциту бюджету відповід­но до ч. 1 ст. 15 Бюджетного кодексу України є державні внутрішні та зовніш­ні запозичення, а також вільний залишок бюджетних коштів у разі дотриман­ня умов, визначених Бюджетним кодексом. Кміпі'ші кошти ІІІІУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України (ч. 6 ст. 15 Бюджетного кодексу).

310