ГЛМВ 9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

315

та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офі­ційного опублікування Закону про Державний бюджет. Міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети на наступний бюджет­ний період затверджуються відповідно до рішень міської, район­ної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотиж­невий термін після затвердження районного чи міського (Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення) бюджету.

Рішення про місцевий бюджет визначає:

— загальну суму доходів і видатків із розподілом на загаль­ний та спеціальний фонди, а також із розподілом видатків на поточні й капітальні;

— граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді й боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступ­ного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;

— бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

— доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

— бюджетні призначення міжбюджетиих трансфертів;

— додаткові положення, що регламентують процес виконан­ня бюджету, тощо.

Перелік позицій, що мають бути закріпленими в рішенні про місцевий бюджет, деталізує ст. 76 Бюджетного кодексу.

На жаль, регулярні порушення термінів ухвалення Зако­ну про Державний бюджет України унеможливлює прийняття місцевих бюджетів до початку нового бюджетного періоду. Тим більше, що їх затвердження відбувається в порядку ієрархії — від вищого до нижчого рівня і, відповідно, триває січень-бе-резень поточного бюджетного року. Зрозуміло, що затримання терміну затвердження бюджету ускладнює дотримання фінансо­вої дисципліни учасниками бюджетних відносин та не сприяє збалансованості бюджетної системи країни загалом.