Правові засади бюджетного фінансування

Бюджетне фінансування — це безповоротне та безопла­тне відпускання коштів із Державного й місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніци­пальних органів і забезпечення діяльності бюджетних уста­нов та організацій. В Україні використовують кілька методів бюджетного фінансування: програмно-цільове, кошторисно-бюд­жетне.

Так, кожне окреме бюджетне підприємство, організація або установа отримує асигнування лише з одного бюджету. Саме це є одним зі специфічних принципів бюджетного фінансування разом із загальними принципами провадження видаткової полі­тики. Винятком із загального правила є фінансування незапла-нованих заходів, пов'язаних зі стихійним лихом, епідеміями, лі­квідацією шкоди від катастроф тощо. У такому разі кошти на покриття витрат виділяють як із місцевих, так і з Державного (зокрема, з Резервного фонду) бюджетів.

Іще одним спеціальним принципом бюджетного фінансу­вання є фінансування бюджетних установ на основі економічно і науково обґрунтованих нормативів, запроваджених для кож­ної сфери діяльності держави.

Розподіл установ на ті, які фінансуються із Державного бю­джету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів, здій­снюється залежно від їх значущості та підпорядкування. Так, із Державного бюджету отримують фінансування національні установи; підприємства, організації та заклади, підпорядковані безпосередньо міністерствам України, державним комітетам і відомствам. Інші бюджетні установи фінансуються головним чином із відповідних місцевих бюджетів.