Глава 23. РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК ПРЕДМЕТ... на національних та міжнародних ринках фінансових послуг
на національних та міжнародних ринках фінансових послуг. Значною мірою це пов'язано і з публічною фінансовою діяльністю, внаслідок чого на цілу групу правовідносин, що виникають па ринках фінансових послуг, чинять свій регулятивний, охоронний або інший вплив-норми фінансового права. Разом із тим слід розуміти, що далеко не всі дії на ринках фінансових послуг підпадають під фінансово-правове регулювання. Більшість із них є предметом цивільно-правового або господарсько-правового регулювання. І тому, розглядаючи ту чи ту діяльність на ринку фінансових послуг як предмет правового регулювання, необхідно чітко відмежовувати її предмет, і лише після цього застосовувати правові засоби, притаманні певній галузі права. Загалом під фінансовою послугою чинне законодавство розуміє операцію з фінансовими активами, яку здійснюють в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб. У випадках, передбачених законодавством, фінансові послуги надають за рахунок коштів, залучених від інших осіб з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Національний підхід щодо визначення фінансових послуг та фінансових інструментів, що обертаються на ринках фінансових послуг, цілком відповідає прийнятим міжнародним та європейським стандартам у цій сфері. Зокрема, Директива 2004/39/ЄС Європейського Парламенту та Ради «Про ринки фінансових інструментів», що вносить зміни до Директив Ради 85/611/ЄЕС і 93/6/ЄЕС та Директиви 2000/12/ЄС Європейського Парламенту та Ради і припиняє дію Директиви Ради 93/22/ЄЕС від 21.04.2004 р., спрямовує свою регуляторну дію на створення цілісного фінансового ринку, на якому інвестори ефективно захищені й забезпечується охорона ефективності та цілісності всього ринку; встановлює загальні регуляторні вимоги щодо інвестиційних компаній, ліцензованих на території ЄС, та вимоги, що регулюють функціонування регульованих ринків й інших торговельних систем, для запобігання напівпрозорості чи розколу на одному ринку внаслідок підриву ефективного функціонування європейської фінансової системи загалом. Під фінансовими інструментами Директива розуміє: (1) цінні папери, що підлягають обігу; (2) інструменти грошового ринку; (3) цінні папери інститутів спільного інвестування; (4) (7), (10): опціони, ф'ючерси, свопи, форвардні відсоткові угоди та будь-які інші дерива-тивні контракти стосовно цінних паперів, товарів тощо; (8) дерива- 39-219
|