Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, здій­снювані між фізичними та юридичними особами за посеред­ництва фінансової установи (банку або небанківської фі­нансової установи) без участі готівкових грошей шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на ра­хунок отримувача. Розрахунковим центром є банк.

Здійснення безготівкових розрахунків спрямоване па при­скорення виконання зобов'язань у грошовій формі та оборот­ності грошової маси, на скорочення обігу готівкових коштів і зниження витрат на їх оберненість. В Україні безготівкові роз­рахунки здійснюють через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки і які є учасниками платіжних

¹ Поняття та особливості застосування режиму банківської 'таємниці ви­кладено в теоретичних працях із фінансового або банківського права. На­приклад, див.: Гетьманцев Д. О. Правовпіі режим банківської таємниці /за законодавством України/ Д. О. Гетьманцев. К.: Днзайп-центр «Сова», 2005. - 234 с.

678 _____________ Модуль 4. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...

систем, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено фор­мою використовуваного безготівкового розрахунку.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні регулюють, насамперед, Цивільний та Господарський кодекси України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Украї­ні» від 05.04.2001 р. № 2346-ІП (зі змінами), «Про Національ­ний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-ХІУ (зі змінами), «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІП (зі змінами), Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (зі змінами).

Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», безготівкові розрахунки проводять на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інстру­менти платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові й кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банків­ській практиці. Перелік цих платіжних документів як форм без­готівкових розрахунків міститься у ст. 347 Господарського ко­дексу України.

Стаття 4 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» закріплює форми та види безготівкових розрахунків. Під формою розуміють готівкову або безготівкову форму, а ви­ди розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх підставі гюрмативно-правовими актами НБУ.

У ст. 7 ЗУ «Про Національний банк України» закріплено, що НБУ визначає форми платежів. Нацбанк установлює прави­ла, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій і розрахунків. За­гальний термін банківських розрахунків не повинен перевищу­вати трьох операційних днів у межах України.

До платіжних інструментів, що їх використовують при безго­тівкових розрахунках, чинне законодавство зараховує: платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розра­хункові чеки; меморіальні ордери; акредитиви. Для здійснення безготівкових розрахунків клієнти банків самостійно обирають