Глава 24. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ... платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і за­значають їх під час укладення договорів.

платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і за­значають їх під час укладення договорів.

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який міс­тить письмове доручення платника банку, що обслуговує його, про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її пере­рахування на рахунок отримувача. Платіжне доручення плат­ник оформляє за встановленою формою згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та подає в банк, що обслуговує його, щонайменше в двох примірниках. Платник має право зазначати у платіжному дорученні дату валютування, яка не може перевищувати 10 календарних днів після складан­ня платіжного доручення (день складання не враховують). Банк платника не приймає платіжного доручення, якщо визначена в ньому дата валютування перевищує 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Банк отримувача до настання дати валютування, зазначеної і) електронному розрахунковому документі, зараховує переказа­ні кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робо­чого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідом­ляє отримувача про надходження па його адресу коштів та дату їх валютування. Банк, який обслуговує отримувача, зобов'яза­ний зарахувати кошти на рахунок отримувача па початок опера­ційного дня, визначеного датою валютування.

Платіжні доручення застосовують у розрахунках за товарни­ми і нетоварними платежами.

Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних (депозит­них) рахунків згідно зі встановленим законодавством режимом використання цих рахунків.

Платіжне доручення па перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, відкриті в установах банків, грошові чеки на отримання заробітної плати платник може пода­ти в банк лише разом із платіжними дорученнями на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати праців­ників, та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюдже­ту і зборів до державних цільових фондів або разом із докумен­тальним підтвердженням їх сплати, здійсненої раніше.

Платіжна вимога-доручення розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

680 ____________ Модуль 4. ГР О ШОВИЙ ОБ І Г ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...

нижньої — доручення платника банку, що обслуговує його, про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та пере­рахування її на рахунок отримувача. Платіжні вимоги-доручення можуть застосовувати всі учасники безготівкових розрахунків. Верхню частину вимоги-доручення отримувач коштів оформляє за встановленою формою згідно із вимогами до заповнення рек­візитів розрахункових документів і передає безпосередньо плат­никові не менше ніж у двох примірниках. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу та яку зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника про­тягом 20 календарних днів від дати оформлення її отримувачем. Платіжну вимогу-доручення повертають без виконання, якщо сума, зазначена платником, перевищує суму, що є в нього на ра­хунку.

Розрахунковий чек — розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахун­ку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. Роз­рахункові чеки використовують у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб із метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послу­ги). Розрахункові чеки застосовують тільки для безготівкових перерахувань із рахунку чекодавця на рахунок отримувача кош­тів; вони не підлягають сплаті готівкою. Виняток становить мо­жливість фізичних осіб обмінювати розрахунковий чек на готів­ку або отримувати решту із суми розрахункового чека готівкою (але не більше 20% суми цього чека).

Розрахунковий чек обов'язково має містити всі реквізити, передбачені для його форми Інструкцією НБУ № 22, і заповню­ється від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору) або з використанням технічних засобів (місяць видачі та суму розрахункового чека слід писати словами). Вносити в розра­хунковий чек виправлення та використовувати замість підпису факсиміле не дозволяється. Розрахунковий чек, заповнений із порушенням цих правил, вважають недійсним і без виконання повертають банку чекодавця в установленому порядку.