ТА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

15.1. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Правові засоби регулювання грошового обігу є важливим та обов’язковим напрямом фінансової діяльності держави і складають один із базових системоутворючих елементів фінансів.

Під грошово-кредитною політикою слід розуміти комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного розвитку, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Студенти повинні засвоїти, що основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошово-кредитної маси через:

1) визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційни х банків;

2) процентну політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов’язаннями на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) емісію власних боргових зобов’язань та операції з ними.

Засади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням згідно з Конституцією України покладено на Національний банк України.

Грошовою одиницею України є гривня. Випуск та обіг на території країни інших грошових одиниць, і використання грошових сурогатів як засобів платежу забороняється.

Особливістю грошей є те, що вони перебувають у постійному русі. Процес берперервного руху грошей у готівковій і безготівковій формах називається грошовим обігом.

Відносини, пов’язані з рухом коштів, здійснюються у межах існуючої грошової системи країни. Грошова система – це державно-правова форма організації грошового обігу, встановлена за допомогою правових норм. Зміст грошової системи необхідно розглядати як внутрішню організаційно-правову форму грошового обігу.

Студенти повинні знати елементи грошової системи, якими є:

1) функціональні елементи:

- грошова одиниця України (нац. валюта);

- масштаб цін;

- види грошових знаків, що мають статус єдинного законного платіжного засобу на теоирорії.

2) організаційні елементи:

- організація готівкового обігу;

- організація безготівкового обігу;

- система державних органів, що здійснюють управління грошовим обігом.

Особливу увагу слід приділити порядку здійснення готівкових та безготівкових розрахунків; знати встановлені НБУ вимоги та нормативи щодо обігу готівки, платіжні інструменти, що використовуються при безготівкових розрахунках (розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог, розрахункових чеків, розрахунки за акредитивами, меморіальні ордери, розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування, розрахунки за допомогою векселів).

Поняття валюти потрібно розглядати у декількох аспектах:

– як грошову одиницю, яка є основою грошової системи держави;

– як тип грошової системи держави (валюта золота, валюта срібна, валюта паперова);

– як грошові знаки іноземних держав, кредитні і платіжні документи, що використовуються у міжнародних розрахунках (іноземна валюта).

У законодавстві України визначаються правові категорії «валюта України», «іноземна валюта», «валютні цінності», які співвідносяться як частина та ціле. Крім національної й іноземної валюти у вигляді грошових знаків і коштів на рахунках у банківських та інших кредитно-фінансових установах до валютних цінностей належать:

– платіжні документи й інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, іноземній валюті або банківських металах;

– банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифіт якості, а також монети, виготовлені з дорогоцінних металів.

Важливою характеристикою національних валют є їх конвертованість. Студентам слід з’ясувати типи конвертованості, проаналізувати види валюти за ступенем конвертованості і визначити, до якого виду відноситься національна валюта.

Формою реалізації валютної політики держави є валютне регулювання – спеціальний правовий режим реалізації валютних відносин, який передбачає комплекс заходів, здійснюваних уповноваженими державними органами, спрямованих на організацію функціонування внутрішнього валютного ринку в державі та визначення порядку проведення валютних операцій.

До основних елементів системи валютного регулювання потрібно відносити:

– визначення переліку об’єктів, що мають статус валютних цінностей;

– закріплення статусу суб’єктів валютного регулювання;

– встановлення порядку здійснення валютних операцій;

– визначення порядку формування валютних резервів;

– валютний контроль;

– підстави відповідальності за порушення валютного законодавства.

Основним елементом національної системи валютного регулювання є валютні обмеження. Їх слід розглядати як систему державних заходів, спрямованих на встановлення порядку проведення валютних операцій.

У системі валютних обмежень, що діють в Україні, студентам варто проаналізувати:

– обмеження, пов’язані з ліцензуванням валютних операцій;

– обмеження, зумовлені встановленням порядку придбання іноземної валюти за дорученням і за рахунок резидентів на міжбанківському валютному ринку України з метою забезпечення виконання їх зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами;

– обмеження, пов’язані з використанням іноземної валюти як засобу платежу на території України;

– обмеження, пов’язані зі встановленням обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті на користь резидентів- юридичних осіб;

– обмеження, пов’язані зі встановленням порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті;

– обмеження, пов’язані з відкриттям та використанням валютних рахунків резидентами за межами України;

– обмеження, пов’язані з відкриттям та використанням валютних рахунків у національній валюті нерезидентами на території України;

– обмеження, пов’язані з переміщенням готівкової національної та іноземної валюти фізичними та юридичними особами через митний кордон України.

Валютний контроль є специфічним видом фінансового контролю. Його слід розглядати як комплекс заходів, які здійснюють спеціально уповноважені державні органи та інші суб’єкти. Ці заходи спрямовані на забезпечення додержання учасниками валютних правовідносин валютного законодавства України при проведенні валютних операцій.

 

Завдання для самопідготовки