Алгоритм вивчення теми
Обслуговування відтворювальних процесів господарюючих суб’єктів пов’язане з постійним рухом грошових коштів, що мають направлений і цілеспрямований характер і в науковому лексиконі отримали назву грошового обороту. У процесі кругообігу грошові кошти утворюють грошові потоки, обсяги яких характеризують кількість залучених або використаних грошових коштів (надходження й виплати) за певний період. Поняття «грошовий потік підприємства» є досить складним і включає численні грошові потоки, що мають певні характеристики. Грошові потоки підприємства розрізняють за двома видами: – вхідні грошові потоки (надходження грошових коштів); – вихідні грошові потоки (використання грошових коштів). Призначення вхідних грошових потоків полягає в забезпеченні підприємства коштами, які необхідні для здійснення поточної та інвестиційної діяльності. Ці потоки суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, його платоспроможність. Процес управління грошовими потокамипідприємства базується на певних принципах, основними з яких є: – інформативна достовірність (своєчасне та якісне забезпечення інформаційною базою даних); – збалансованість (оптимізація грошових потоків за видами, обсягом, часовими періодами, іншими характеристиками в розрізі підпорядкованості грошових потоків стратегії та тактиці функціонування й розвитку підприємства); – ефективність (забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових активів підприємства, що вивільняються внаслідок нерівномірності руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності); – ліквідність підприємства (забезпечення достатнього рівня ліквідності підприємства в умовах нерівномірного руху грошових потоків у часі). Процес управління грошовими потоками підприємства включає п’ять стадій: 1. Забезпечення повного й достовірного обліку грошових потоків підприємства та формування необхідної звітності. Відповідно до міжнародних стандартів обліку та практики, що склалася, для підготовки звітності про рух грошових коштів використовують прямий і непрямий методи обліку грошових потоків підприємства. Ці методи розрізняються між собою повнотою уявлення даних про грошові потоки підприємства, початковою інформацією для розробки звітності та іншими параметрами. П(С)БО 4пропонує застосування непрямогометоду складання Звіту про рух грошових коштів, що передбачає трансформацію чистого прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Непрямий метод – це такий метод, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій негрошового характеру, відстрочень, нарахувань минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Застосувавши цей метод, користувач отримує інформацію тільки про чисті надходження (вибуття) від операційної діяльності. Орієнтовний порядок розрахунку обсягу грошових потоків за непрямим методом наведено на рис. 1. Наведемо схему розрахунку грошових потоків у результаті інвестиційної діяльності (рис. 2). Схема розрахунку надходжень/виплат при фінансовій діяльності наведена на рис. 3. Звіт про рух грошових коштів завершується розрахунком змін у величині фонду фінансових ресурсів і визначенням його обсягу на звітну дату. Для цього розмір фонду на початок звітного періоду коригується на суму надходжень і виплат від операційної, інвестиційної та фінансової діяльностей підприємства за звітний період (рис. 4). Результати розрахунку суми чистого грошового потоку (ЧГП) за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльностями дозволяють визначити загальний його розмір по підприємству у звітному періоді. Цей показник розраховується за формулою: ЧГПп = ЧГПо + ЧГПі + ЧГПф, (5) де ЧГПп – загальна сума чистого грошового потоку підприємства за період, що розглядається, тис. грн; ЧГПо – сума чистого грошового потоку підприємства за операційною діяльністю, тис. грн; ЧГПі – сума чистого грошового потоку підприємства за інвестиційною діяльністю, тис. грн; ЧГПф – сума чистого грошового потоку підприємства за фінансовою діяльністю, тис. грн. За інвестиційною діяльністю сума чистого грошового потоку в узагальненому вигляді розраховується як різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів, фінансових інвестицій і сумою їх придбання у звітному періоді. За фінансовою діяльністю сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства: ЧГПі = Роз + Рна + Рдфі + Рва + Дп – Поз -D НКБ – Пна – Пдфі - Ва, (6) ЧГПф = Двк + Ддк + Дкк + БЦФ – Вобд – Вобк - Дза, (7) де Роз, Рна, Рдфі – сума реалізації вибувших основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля підприємства; Рва – сума повторної реалізації викуплених власних акцій; Дп – сума дивідендів, одержаних підприємством за довгостроковими фінансовими інструментами інвестиційного портфеля; Поз, Пна – сума придбаних основних засобів і нематеріальних активів; D НКБ – сума приросту незавершеного капітального будівництва; Пдфі – сума придбаних довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля; Ва – сума викуплених власних акцій підприємства; Двк – сума додатково залучених зовнішніх джерел власного (акціонерного) чи пайового капіталу; Ддк – сума додаткових довгострокових кредитів і позик; Дкк – сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик; БЦФ – сума коштів від безоплатного цільового фінансування; Вобд – виплати основного боргу за довгостроковими кредитами; Вобк – виплати основного боргу за короткостроковими кредитами й позиками; Дза – сума дивідендів, виплачених акціонерам на вкладений капітал. Фінансовий результат у разі надходження грошових коштів визначається як «позитивний грошовий потік (ПГП)», у разі витрачання – як «негативний грошовий потік (НГП)»: ЧГП = ПГП + НГП. (8) Основним джерелом інформації для розробки звітності про рух грошових коштів непрямим методом виступають баланс, звіт про фінансові результати й використання коштів. Аналіз грошових коштів прямим методом дозволяє оцінити ліквідність підприємства, детально розкриває рух грошових коштів на рахунках, що дає можливість зробити висновки щодо достатності коштів для сплати поточних зобов’язань за рахунками та здійснення інвестиційної діяльності. Разом із тим метод має суттєвий недолік, оскільки він не розкриває взаємозв’язок одержаного фінансового результату та зміни величини грошових коштів на рахунках підприємства. Відмінність отриманих результатів за прямим і непрямим методами відноситься лише до операційної діяльності підприємства (табл. 6). Таблиця 6
|