Термінологічний словник. Аналіз грошових потоків– це сукупність методів форму­вання й обробки даних про грошові потоки, що дають об’єк­тивні оцінки стану

Аналіз грошових потоків – це сукупність методів форму­вання й обробки даних про грошові потоки, що дають об’єк­тивні оцінки стану, тенденцій розвитку, виявлення резервів під­вищення ефективності використання грошових коштів та спо­собів їх реалізації.

Грошове сальдо – це різниця між сумами надходжень і вит­ратами грошових коштів за період планування.

Грошовий оборот – це функціонування реальних грошей у часі та просторі, у результаті здійснення якого гроші виконують функції засобів обігу, засобів платежу й засобів накопичення.

Грошовий потік – це міра ліквідності компанії, що скла­да­ється з чистого доходу й безготівкових витрат, таких як амор­тизаційні відрахування.

Грошовий потік – це надходження (вхідний грошовий потік) й витрачання (вихідний грошовий потік) грошових коштів у процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

Грошовий потік – це розподілені в часі надходження та виплати грошових коштів підприємства.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у комерційних банках та депозити до запитання.

Дискретний грошовий потік – надходження та виплати гро­шових коштів, які не пов’язані безпосередньо з комерційними операціями підприємства (купівля та продаж необоротних ак­ти­вів, виплата дивідендів).

Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові висо­коліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються в пев­ні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризи­ком зміни їх вартості.

Загальний грошовий потік – це всі грошові надходження та виплати, пов’язані не тільки з веденням операцій з основної діяльності підприємства.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих нео­боротних активів і фінансових інвестицій, що не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Касовий бюджет – це план надходження та витрачання грошових коштів, що є однією з основних форм поточного фі­нансового плану управління грошовими потоками, розроб­ля­єть­ся на фінансовий рік із помісячною сегментацією.

Негрошові операції – операції, що не потребують вико­рис­тання грошових коштів та їх еквівалентів (отримання активів через фінансову оренду, бартерні операції, придбання активів через емісію акцій тощо).

Операційна діяльність – це основна діяльність підпри­єм­ства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційний грошовий потік – це сума фактичних над­ход­жень грошових коштів від операцій за визначений період. При цьому не враховуються фінансові виплати (якщо це не є ос­но­вною діяльністю підприємства).

Планування грошових потоків – це процес визначення їх обсягів за видами діяльності, часовими інтервалами та напря­мами використання з метою забезпечення максимальної синхро­нізації надходжень і витрат та платоспроможності підприємства.

Платіжний календар – це план грошових надходжень і витрат за визначений період із залишком (сальдо) на поточному рахунку підприємства. Його інформаційною основою є різно­манітні плати та баланси, що складаються на підприємстві: план реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), кош­торис витрат на виробництво, кошторис використання фонду оплати праці, кошторис державного соціального страхування, кошторис витрат на технічне переозброєння та реконструкцію тощо.

Платіжний календар – це форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками, що розробляється на короткостроковий період із щоденною сегментацією.

Прибуток – це складний розрахунковий показник, значення якого знаходиться під впливом безлічі факторів: види доходів і витрат, їхня оцінка, момент визнання конкретного доходу й кон­кретної витрати, ступінь централізованої урегульованості мо­менту визнання та величини доходу чи витрати й ін.

Пріоритетний грошовий потік – виплати комерційного ха­рактеру, які підприємство повинне здійснювати з метою уник­нен­ня фінансової нестабільності (процентні й податкові пла­тежі).

Процес управління потоками грошових коштів – це по­стійний моніторинг відхилень реального руху грошових коштів від планових показників і використання заходів з усунення та­ких відхилень.

Рух грошових коштів – це надходження та вибуття гро­шових коштів і їх еквівалентів.

Складові процесу управління грошовими потоками під­при­ємства – це розрахунок тривалості обороту грошових коштів (фінансовий цикл), аналіз грошового потоку та його прогно­зу­вання, визначення оптимального рівня грошових коштів, скла­дання бюджетів грошових коштів.

Традиційний грошовий потік – це приблизна оцінка над­ход­жень грошових коштів від виробничої діяльності. Він визна­чається з використанням припущення, що надходження коштів можна оцінити, додавши компенсаційні статті витрат до чистого прибутку (наприклад, амортизацію).

Управління грошовими потоками – передбачає комплексні заходи, тому що готівкові кошти, з одного боку, є складовою оборотних активів, а з іншого – їх обсяги, способи надходження та вибуття залежать, у першу чергу, від зміни обсягів вироб­ничих запасів, стану дебіторської та кредиторської заборго­ва­ності, платежів до бюджету тощо.

Управління грошовими потоками – передбачає ціле­спря­мо­ваний вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх ви­трачання та перерозподіл із метою збалансування фінансово-гос­подарської діяльності підприємства.

Фінансова діяльність – це діяльність, що призводить до змін розміру та складу власного й позичкового капіталу підпри­єм­ства.

Фінансовий грошовий потік – надходження грошових кош­тів і виплати, пов’язані зі зміною довгострокового капіталу.

Фінансовий цикл – це період обороту активів, протягом яко­го готівкові кошти уречевлені в оборотних коштах. Він включає в себе час надходження оборотних коштів на двох стадіях кру­гообігу: виробничій і товарній. Час їх перебування у грошовій стадії не включає.

Чистий грошовий потік – це зміна грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства в аналізованому пе­ріоді його діяльності.

Чистий грошовий потік – це різниця між вхідним і ви­хід­ним грошовими потоками з кожного окремого виду діяльності або з господарської діяльності підприємства в цілому.

Чистий прибуток – це частина прибутку, що залишається на підприємстві після вирахування собівартості, сплати прямих і непрямих податків та можливих штрафів (внаслідок застосу­ван­ня фінансових санкцій).