Термінологічний словник. Агресивна модель фінансування поточних активів – по­лягає в тому, що довгострокові пасиви є джерелом покриття необоротних активів і постійної частини поточних

Агресивна модель фінансування поточних активів – по­лягає в тому, що довгострокові пасиви є джерелом покриття необоротних активів і постійної частини поточних активів, тоб­то їх мінімуму, що необхідний для здійснення господар­ської діяльності.

Активи –являють собою економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, використовуваних у гос­подарській діяльності з метою одержання прибутку.

Виробничий цикл – розпочинається з моменту надходження матеріалів на склад підприємства й закінчується в момент від­вантаження покупцю продукції, що була виготовлена з даних матеріалів.

Власні оборотні кошти – це робочий капітал.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості юри­дич­них і фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебітор­ської заборгованості, що не виникає в ході нормального опера­ційного циклу та погашена після дванадцяти місяців із дати балансу. Довгострокова дебіторська заборгованість не вклю­ча­ється до складу оборотних коштів.

Запаси – активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управ­ління підприємством.

Іммобілізація оборотних активів – використання обо­рот­них активів для операцій, пов’язаних із фінансуванням необо­ротних активів.

Компромісна модель – фінансування поточних активів най­більш реальне. Сутність її полягає в тому, що необоротні ак­тиви, постійна частина поточних активів і приблизно поло­вина варійованої частини поточних активів покривається довгостро­ковими пасивами.

Консервативна модель – передбачає, що варійована частина поточних активів також покривається довгостроковими акти­вами. Як правило, консервативна модель застосовується на початкових стадіях існування підприємства за умови достатньої величини капіталу власників підприємства й доступності дов­гострокових кредитів інвестиційного фінансування.

Короткострокові фінансові інвестиції – високоліквідні ак­тиви, що утримуються підприємством із метою збільшення при­бутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора та вільно конвертуються в певні суми грошових коштів; характеризуються незначним ри­зиком зміни їх вартості.

Маневреність робочого капіталу – характеризує частку за­пасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу.

Необоротні активи – будинки та споруди, машини та об­ладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, інші основні засоби (крім земельних ділянок та капітальних витрат на поліпшення земель), експонати зоопарків, виставок, бібліо­течні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, інші нематеріальні активи.

Необоротні активи – матеріальні та нематеріальні ресурси, що належать підприємству та забезпечують його функціо­ну­ван­ня, строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший, ніж рік.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи про­тягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців із дати балансу.

Оборотні кошти (поточні активи) – це засоби, що ін­вес­товані підприємством у поточні операції під час кожного опера­ційного циклу.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Операційний цикл – це проміжок часу між придбанням за­пасів для здійснення господарської діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Основні завдання управління оборотними активами – за­безпечення безперервності процесу виробництва, прискорення оборотності оборотних активів, підвищення рентабельності обо­ротних активів, мінімізація ризиків і витрат, пов’язаних із фор­муванням і використанням оборотних активів.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців із дати балансу.

Робочий капітал – різниця між оборотними активами під­приємства та його короткостроковими зобов’язаннями.

Фінансовий цикл – розпочинається з моменту оплати по­стачальникам матеріалів (погашення кредиторської заборго­ва­ності) і закінчується в момент отримання грошових коштів від покупців за відвантажену продукцію (погашення кредиторської заборгованості).

Фінансовий цикл підприємства – це період обертання гро­шових коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину, матеріали й закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості за відвантажену готову продукцію.