Термінологічний словник. «Мертвий» капітал – ще неінвестований або вкладений у недоходні інвестиції капітал.

«Мертвий» капітал – ще неінвестований або вкладений у недоходні інвестиції капітал.

Авансований капітал – грошовий капітал, призначений для придбання основних засобів, що можуть у майбутньому за­без­печити прибуток.

Акціонерний капітал – основний капітал акціонерного то­вариства; кошти, інвестовані власниками компанії в її акції, та сума нерозподіленого прибутку; оплачений капітал.

Андеррайтинг – купівля на первинному ринку цінних па­пе­рів із наступним їх перепродажем інвесторам; укладання до­говору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані.

Венчурний капітал – капітал, що його використовують для фінансування науково-технічних розробок і винаходів.

Вкладений капітал – кошти, вкладені в активи підприємства акціонерами в обмін на акції.

Власний капітал – капітал, що належить власникові фірми, підприємства; в умовах акціонерного товариства – акціонерний капітал; розраховується як різниця між сукупними активами фірми та її зобов’язаннями.

Гарантійний капітал – власний капітал приватних акціо­нерних земельних банків, ощадних банків і страхових товариств у ряді країн.

Гнучкий капітал – капітал, що легко піддається замі­щен­ню.

Гомогенний капітал – фізичний капітал, однорідний за ві­ко­вою структурою.

Грошовий капітал – кошти як джерело отримання прибутку, а також кошти, інвестовані в підприємство.

Дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою на користь власника (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв’язку з роз­по­ділом частини його прибутку.

Дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до часток їхньої участі у власному капіталі підприємства.

Дивідендна політика – це набір цілей і завдань, що ставить перед собою керівництво підприємства в галузі виплати ди­ві­дендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення.

Дозволений капітал – акціонерний капітал, зафіксований у засновницьких документах акціонерного товариства.

Емісійна політика забезпечує залучення необхідного обсягу власних фінансових ресурсів за рахунок випуску й розміщення на фондовому ринку власних акцій підприємства.

Капітал – економічна категорія, відома задовго до його зародження, отримала новий зміст в умовах переходу країни до ринкових відносин. Капітал, що є головною економічною базою створення та розвитку підприємства, у процесі свого функціо­нування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу.

Коефіцієнт самофінансування – коефіцієнт, що розра­хову­ється як відношення власних інвестиційних засобів до загальної величини засобів, необхідних для інвестування.

Неоплачений капітал – частина акціонерного капіталу, не­оплачена акціонерами, які купують акції.

Нерозподілений прибуток – характеризує частину прибутків підприємства, одержаного в попередньому періоді й невико­ристаного на потреби власниками (акціонерами), пайовиками та персоналом.

Обіговий капітал – частина виробничого капіталу, що пе­реносить свою вартість на знову створений продукт повністю та повертається до виробника у грошовій формі.

Облігаційний капітал – капітал, що утворюється за рахунок випуску та продажу облігацій.

Оборотний капітал – капітал, що його інвестують у поточні активи підприємства; капітал, що бере участь і витрачається пов­ністю протягом одного циклу.

Оптимізація дивідендної політики – це оптимізація спів­відношення між прибутком, що виплачується у вигляді диві­дендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників.

Основний капітал – капітал, інвестований у позаоборотні (довготермінові) активи підприємства; частина капітальних ко­ш­тів, що бере участь у виробництві протягом багатьох циклів.

Пайовий капітал – капітал, складений із внесених пайо­ви­ками паїв.

Позичковий капітал – кошти, що надаються у вигляді по­зи­ки на умовах поворотності й виплати позичкового відсотка.

Політика формування власних фінансових ресурсів – ста­новить частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

Продуктивний капітал – капітал, що функціонує у формі засобів виробництва та робочої сили.

Промисловий капітал – капітал, що функціонує у сфері ма­теріального виробництва одночасно у трьох формах: грошовій, продуктивній і товарній.

Резервний капітал – частина капіталу підприємства, що є джерелом поповнення основного капіталу, покриття можливих збитків, виплати дивідендів.

Резервний фонд (резервний капітал) – являє собою заре­зер­вовану частину власного капіталу підприємства, призначеного для внутрішнього страхування його господарської діяльності.

Спеціальні (цільові) фінансові фонди – це цілеспрямовано сформовані фонди власних фінансових засобів із метою їх по­дальшого цільового використання; у складі цих фінансових фон­дів виділяють: амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці, фонд спеціальних програм, фонд розвитку під­приємства та інші.

Стартовий капітал – капітал, необхідний для започат­ку­ван­ня власної справи.

Статутний капітал – організаційно-правова форма капі­та­лу, величина якого визначається статутом або договором про заснування підприємств у різних галузях економіки, у тому числі банків; включає: номінальну вартість випущених акцій, суму вкладень державних коштів або часток пайових внесків, передачу на баланс засновуваної організації будинків, споруд, обладнання, матеріальних цінностей, права на користування природними ресурсами. У статутний капітал. входить вартість основних і оборотних коштів. Внесок у статутний капітал може здійснюватися не тільки у вигляді коштів, але і в майновій фор­мі, у вигляді будівель, землі, а також об’єктів інтелек­ту­аль­ної власності: патентів, ліцензій, проектів. Всі внески оцінюються та зараховуються на баланс новостворюваного підприємства. Статутний капітал може збільшуватися з розвитком бізнесу за рахунок одержуваного прибутку або за рахунок додаткових внес­ків засновників (а в акціонерному товаристві – за рахунок продажу додатково випущених акцій).

Статутний фонд – характеризує початкову суму власного капіталу підприємства, яку інвестують для формування його активів і початку здійснення господарської діяльності. Його роз­мір визначаться (декларується) статутом підприємства.

Фінансовий капітал підприємства – це економічна база функціонування не тільки окремо взятого суб’єкта господарю­вання, а й об’єктивна умова розвитку держави та суспільства.