Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розділ ІІІ 1 страница




 

ІНТЕРАКТИВНИЙ УРОК - ОСОБЛИВИЙ ТИП

УРОКУ

3.1. ЧОМУ ІНТЕРАКТИВНИЙ УРОК

Основною формою організації навчальної діяльності прак­тично у всіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Бу­дучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сього­дні, в умовах науково-технічного прогресу, вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдоскона­лення. Причиною цього стало як закономірне і Неминуче вро­стання обсягу загальноосвітніх знань, що підлягають обов'яз­ковому засвоєнню, так і зміна вимог суспільства до освіти. Критика класно-урочної системи найчастіше пов'язана з пасив­ністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, зни­женням якості знань, перевантаженням дітей домашніми зав­даннями й уроками, з тим, що навчальні заняття шкідливо впливають на здоров'я школярів.

Процес реформування освіти в Україні, який мав би усунути вади шкільної практики, насправді часто зводиться до спроб введення нового змісту в рамки старої системи. Адже проблеми радянської системи освіти, що була орієнтована значною мірою на інформативні цілі, автоматично переносяться на сучасний розвиток школи. Вносяться зміни в навчальні плани та програ­ми,' збільшується число років навчання в початкових чи стар­ших класах тощо, проте ці заходи істотно не впливають на якість навчання. Як і раніше, в центрі цих перетворень зали­шається питання «що вивчати».

Такий підхід уже вичерпаний самою практикою розвитку ос­віти. Адже обсяг знань не може зростати до безкінечності. Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації про­цесу навчання, знаходження відповіді на запитання «як навча­ти, як створити умови для розвитку та самореалізації особисто­сті в процесі навчання». Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального про­цесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забез­печити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного нав­чання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний.

 

3.2. СТРУКТУРА І МЕТОДИКА ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві і демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активіза­ції навчальних можливостей учня замість переказування абст­рактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основ­ні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інте­рес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у вели­кій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимо­ги до структури уроків, які були реалізовані при викладенні ЇЇ орієнтовного варіанта в цьому посібнику. Як правило, струк­тура таких занять складається з п'яти елементів:

а) мотивація;

б) оголошення, представлення теми та очікуваних Навчаль-
них результатів;

в) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа — центральна частина заняття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Розглянемо кожен з цих елементів ґрунтовніше, аналі­зуючи методику його відтворення в рамках уроків з різних дисциплін.

Мотивація

Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрід­ною психологічною паузою, яка дає можливість учням насам­перед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожну тему, яку ми засвоюємо з учнями, відповідно до фундаментальних положень теорії психолого-філософського пізнання, можна реально вважати засвоєною, якщо вона(тема) стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання власних новоутворень: в його сві­домості, в емоційно-ціннісній сфері тощо. Отже, суб'єкт нав­чання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлю­вати, що і навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих внутрішніх підвалин: мотивів учіння і мотивації навчальної ді­яльності — не може бути ефективного пізнання.

З цією метою можуть бути використані прийоми, що створю­ють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути і коротка розпо­відь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «криголам» тощо). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал, вербалі-зований (словесно оформлений) учнями під час мотивації, на­прикінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку.

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття. Розглянемо проведення цієї частини уроку на прикладах ви­користання інтерактивних технологій різними вчителями.

Урок історії У країни в 8 класі

Тема уроку: Наш край у другій половині XVII — першій половині XVIII століття.

(З досвіду роботи вчителя В. Саверської-Лихошви)

Мотивація навчальної діяльності учнів методом бесіди • Пригадайте із всесвітньої історії, як розвивалась Україна за Петра І.

Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрід­ною психологічною паузою, яка дає можливість учням насам­перед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожну тему, яку ми засвоюємо з учнями, відповідно до фундаментальних положень теорії психолого-філософського пізнання, можна реально вважати засвоєною, якщо вона(тема) стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання власних новоутворень: в його сві­домості, в емоційно-ціннісній сфері тощо. Отже, суб'єкт нав­чання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлю­вати, що і навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих внутрішніх підвалин: мотивів учіння і мотивації навчальної ді­яльності — не може бути ефективного пізнання.

З цією метою можуть бути використані прийоми, що створю­ють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути і коротка розпо­відь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «криголам» тощо). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал, вербалізований (словесно оформлений) учнями під час мотивації, на­прикінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку.

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття. Розглянемо проведення цієї частини уроку на прикладах ви­користання інтерактивних технологій різними вчителями.

Урок історії У країни в 8 класі

Тема уроку: Наш край у другій половині XVII — першій половині XVIII століття.

(З досвіду роботи вчителя В. Саверської-Лихошви)

Мотивація навчальної діяльності учнів методом бесіди • Пригадайте із всесвітньої історії, як розвивалась Україна за-

Йетра І.

 

• Що вам відомо про Полтавську битву та її наслідки?. '

• Які ви знаєте місцеві легенди, пов'язані з перебуванням шве дів у Варві? Коротко перекажіть їх.

Урок географії в 5 класі .

Тема урок.у: Зростання народонаселення землі як чин­ник загострення проблеми споживання та розвитку вироб­ництва.

(З досвіду роботи Н. Пустовіт) Мотивація навчальної діяльності за технологією «Незакінчене речення»

Розпочніть заняття з вправи «Незакінчене речення». Зі змісту цієї вправи учням стане зрозуміло, що зростання народонаселення Землі є головним чинником загострення проблеми споживання та розвитку виробництва.

Роздайте учням сторінку з учнівської роботи «Мої думки» і поясніть, що кожен має самостійно закінчити запропоновані речення.

Після завершення роботи прочитайте вислови по одному і за­пропонуйте деяким учням (за бажанням) прочитати свої відпо­віді. У будь-який момент учні повинні бути готовими обговори­ти відповідь товариша або попросити його обґрунтувати свій варіант закінчення речення.

 

Сторінка з учнівської роботи «Мої думки»

• Думаю, що екологічні проблеми виникли тому, що.......................................

(зростає населення, людство споживає занадто багато при­родних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи об­межені).

• Вважаю, що виробництво увесь час потрібно............................ (обмежу­вати, нарощувати, вдосконалювати).

• Вважаю, що кількість продуктів харчування, необхідних людству, з кожним роком (зростає, зменшується).

• Думаю, що збільшення населення Землі призводить

до............... (зростання споживання, зменшення життєвого

простору, збільшення забруднення).

• Вважаю, що можу зменшити своє споживання шляхом (ощадливого використання, повторного використання, відмови від споживання, збільшення витрат).

 

Вважаю, що глобальні екологічні проблеми мене................................................

(не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх

Дій).

Урок з практичного права у 8 класі

Тема'. Які права мають споживачі в Україні.

(З досвіду роботи вчителя правознавства Т. Ремех)

Мотивація навчальної діяльності шляхом опрацювання га­зетних матеріалів

Для активізації роботи і зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети або сторінки з газет, де поміщено текст під різноманітними рубриками, такими, як «Продам», «Куплю», «Пропоную послуги», «Здам квартиру», «Обміняю» тощо. Він звертає увагу учнів на ці рубрики і запитує: як ви ду­маєте, про що йтиметься сьогодні на уроці?

(Можливі варіанти відповідей учнів — відносини між покуп­цем і продавцем, придбання неякісного товару, конфлікт у ма­газині, як захистити права людини, порушені в цих відноси­нах).

Учитель підкреслює важливість вивчення теми для кожного з учнів і можливість повсякденного застосування знань, що вони отримають зі споживчого права

 

Урок з курсу громадянської освіти «Ми — громадяни України» у 9 класі

Тема уроку: Вміння висловлюватись і переконувати. Що це означає?

(З досвіду роботи О. Пометун) Мотивація навчальної діяльності із використанням техно­логії «Мозковий штурм»

Почніть з короткого мозкового штурму запитанням: «Які чинники заважають людям порозумітись?». Запишіть на дошці перелік таких чинників.

Якщо необхідно, додайте разом з дітьми думки щодо відсут­ності навичок слухання та чіткого висловлення думок, зосере­дженості людини тільки на собі, неуважності і страху перепита­ти, невміння перевірити незрозумілі формулювання іншої особи, неаргументованості думки тощо.

Після закінчення подання ідей і отримання переліку чини ків запитайте, які думки, почуття викликає у них цей перелік.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того* чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів.

Щоб визначити для себе майбутні результати уроку, учні інколи мають озвучити своє особисте ставленця до суті та структури вибраних способів навчальної діяльності та спланувати свої дії по засвоєнню та застосуванню знань, передбачених те мою. Без чіткого і конкретного визначення й усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності особливо на уроках з використанням інтерактивних техноло­гій, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форм -діяльності, не пов'язану з навчальним предметом. Формулю­вання очікуваних результатів уроку (Які по суті є тим, що ми традиційно називаємо дидактичною метою уроку) є іншим, аніж ми можемо побачити це у багатьох існуючих методичних чи дидактичних посібниках. Оскільки це принциповий моментах інтерактивного навчання, розглянемо його ґрунтовніше.

Формулювання результатів інтерактивного уроку для спри­яння успішності навчання учнів має відповідати таким, вимогам:

• висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчи­теля, і бути сформульованими таким чином: «Після цього уроку учні зможуть...»;

• чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очіку­ється після уроку. Тому воно має передбачати: обсяг і рівень засвоєння знань учнів, що буде забезпечений на уроці; обсяг і 5 рівень розвитку навичок і вмінь, який буде досягнуто після уроку; розвиток (формування) емоційно-ціннісної сфери учня; яка забезпечує формування переконань, характеру, вплив на поведінку тощо. Останній компонент навчальних результатів, до якого можна прагнути на окремому уроці, це — визначення, усвідомлення або формування емоційно-наповненого ставлення учнів до тих явищ, подій, процесів,

що є предметом вивчення на уроці. Отже, результати мають бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів, на­приклад знання: пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти... тощо; уміння і навички: дискуту­вати, аргументувати думку, дати власну оцінку, проаналізу­вати тощо; ставлення: сформувати та висловлювати власне ставлення до..., пояснювати своє ставлення до...;

• щоб було зрозуміло, як можна виміряти Такі результати, коли вони будуть досягнуті, наприклад: якщо після Вашого уроку учні вмітимуть «пояснювати суть явища та наводити приклади подібних явищ» — це легко перевірити і виміряти в оціночних балах, врахувавши, наприклад, точність і пов­ноту пояснення і кількість прикладів, що наведено;

• бути коротким, ясним і абсолютно зрозумілим і для учнів, і для самого учителя, і для батьків учнів, і для інших вчите­лів, і для директора школи або завуча, який має перевіряти Ваш урок з огляду на те, чи досяг він очікуваних результатів. Таким чином, формулювання результатів вчителем під час

проектування уроку є обов'язковою і важливою процедурою. В
інтерактивній моделі навчання це надзвичайно важливо,
оскільки, як уже зазначалось, побудування технології навчання НЕМОЖЛИВЕ без чіткого визначення дидактичної мети.
Правильно сформульовані, а потім досягнені результати —
90% відсотків Вашого успіху. ,

Однак досягти результатів у інтерактивній моделі ми може­мо, тільки залучивши учнів до діяльності. Отже, вони теж по­винні розуміти, для чого вони прийшли на Ваш урок, до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятись їхні досягнення. Ета­лонною є ситуація, коли після Вашого уроку учень не тільки знає, розуміє, чого він досяг, а й чого він хотів би, мав, би досяг­ти на наступному уроці з Вашого предмета, чого він взагалі хоче від Вас і Вашого курсу для свого життя.

Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до ре­зультатів навчання, в цій частині інтерактивного уроку потрібно:

• назвати тему уроку або попросити когось з учнів прочитати її;

• якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання звернути на це увагу учнів;

• попросити когось з учнів оголосити очікувані результати текстом посібника або за Вашим записом на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

• нагадати учням, що наприкінці уроку Ви будете перевіряти наскільки вони досягли таких результатів. Якщо це важливо, треба також пояснити учням, як ви будете оцінювати їхні досягнення в балах (ґрунтовніше про оцінювання мова йти­ме у наступних розділах цієї книжки).

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття. Розглянемо проведення цієї частини уроку на прикладах.

 

Урок з курсу «Практичне право» у 8 класі

Тема: Вступний урок до курсу.

(З досвіду роботи О. Пометун) Очікувані результати уроку: «Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати, що таке правила і яку роль відіграють правила в житті людей;

• набути навичок роботи в малих групах;

• визначити своє ставлення до ролі правил у житті».

 

Урок української мови в 6 класі

Тема уроку: Відмінювання іменників другої відміни.

(З досвіду роботи О. Данилевської)

«Сформулювати мету сьогоднішнього заняття до снаги
кожному з вас,
— заохочує учнів до роботи вчитель, — адже подібне формулювання ми мали на попередньому уроці». По цих словах учитель просить учнів, скориставшись формулою «Сьогоднішній урок навчить мене...», висловити мету заняття. (Відповідь учнів: «Сьогоднішній урок навчить мене вживати відмінкові закінчення іменників II відміни»).

 

 

Занотувавши на дошці загальне формулювання (з формою нас особового займенника), вчитель прикріплює аркуш з кон­кретнішими очікуваними результатами.

Сьогоднішній урок навчить нас уживати відмінкові закінчен­ня їм* IIвідміни:

навчить уживати закінчення -а(-я), -у(-ю) в ім. ч. р. одн. в Р.в.;

навчить розрізняти форми 3.Р. відмінків у словосполу­ченнях типу: купити цукор (3. в.) купити цукру (Р. в);

навчить правильно, стилістично вмотивовано вживати паралельні відмінкові форми: панові пану; воротами ворітьми; на мосту на мості; полей — піль; читати лист читати листа тощо.

 

Урок з курсу громадянської освіти «Ми—громадяни України» в 9 класі

Тема уроку : Вступний урок до курсу.

 

 

Сьогоднішній урок навчить нас уживати відмінкові закінчен­ня їм* IIвідміни:

навчить уживати закінчення -а(-я), -у(-ю) в ім. ч. р. одн. вР.в.;

навчить розрізняти форми 3.Р. відмінків у словосполу­ченнях типу: купити цукор (3. в.) купити цукру (Р. в);

навчить правильно, стилістично вмотивовано вживати паралельні відмінкові форми: панові пану; воротами ворітьми; на мосту на мості; полей — піль; читати лист читати листа тощо.

 

(З досвіду роботи І. Костюк)

Поясніть учням, що ми починаємо вивчати зовсім новий і не­звичайний курс. Щоб бути успішним у цій справі, нам треба по-новому подивитись один на одного, знайти в собі та інших нові риси характеру. Зараз ми спробуємо зробити це, виконав­ши першу вправу нашого курсу «Знайомство». . ,

Попросіть учнів познайомитися, по черзі передаючи один од­ному «мікрофон». Учні починають з того, що називають своє ім'я, а потім виконують другу частину вправи, пояснюючи, чому його чи її так назвали або що означає ім'я в перекладі тощо.

Запитайте в учнів, чому, на їхню думку, курс починається такою вправою. Поясніть, що право на ім'я — це природне пра­во людини і громадянина; держава складається з окремих гро­мадян. Усі вони різні й по-своєму важливі для неї.

Представте тему й очікувані результати уроку: « Після цього уроку ви зможете:

• пояснювати, чому курс носить таку назву, в чому полягають мета і завдання курсу;

• розповідати, хто такі громадяни;

» правильно використовувати посібник і працювати на уро­ках».

 

Надання необхідної інформації

Мета цього елементу, етапу уроку — дати учням достати інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні за дання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-леКція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати і формацію для попереднього домашнього вивчення. На самої уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10-15% часу.

Розглянемо проведення цієї частини уроку на прикладах.

Урок української мови в 6 класі

Тема уроку: Відмінювання іменників другої відміни.

(З досвіду роботи 0. Данилевської

Учитель повідомляє учням, що для успішного опрацювання й засвоєння матеріалу уроку їм треба пригадати, за якою ознакою іменники І відміни поділяють на групи. (Відповідь учні ' «За характером кінцевого приголосного основи іменники І від міни поділяють на три групи — тверду, м'яку та мішану»).

Наступним запитанням учитель активізує опорні знання учнів, прагнучи з'ясувати, які іменники І відміни відносили д: твердої групи, які — до м'якої, а які — домішаної.

(Відповідь учнів: «У тверду групу об'єднані ім. І відм. з твердим кінцевим приголосним основи, напр.: Микол,-а, дорог.-а. Д м'якої групи відносимо ім, І відм. з м'яким кінцевим приголосним, напр.: земл-я, Ілд-я. До мішаної групи відносимо ім І відм. з кінцевим шиплячим приголосним, напр.: групка»), . Учитель пояснює, що для більшості іменників II відміни і чоловічого, і середнього роду принцип поділу на групи лишається таким самим. Виняток становлять іменники ч. р. з основою на (каменяр, комар, пир), де є певні особливості. Для їх виявлення можна застосувати інтерактивну технологію «Робота в парах». Використання цієї нескладної в плані організації форм-буде своєрідним прологом (у певному сенсі — розминкою) до застосування організаційно складнішої технології, за допомого якої опрацьовуватимемо основний матеріал.

№1

Орієнтуючись на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники на ар, ир належать до твердої групи.

Санітар — санітара, куховар — куховара, касир — касира, мундир — мундира (Винятки: комар — комара, хабар — ха­бара, долар — долара, пластир — пластиру).

 

№2

Орієнтуючись на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники на ар, ир належать до м'якої групи.

Кобзар — кобзаря, лікар — лікаря, пустир — пустиря, ко­зир — козиря (Винятки: Ігор — Ігоря, якір — якоря, ло­бур — лобуря).

№3

Орієнтуючись на лексичне значення іменників та на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники II відміни на -яр належать до мішаної групи.

Школяр — школяра, каменяр — каменяра, скляр — скляра. №4

Орієнтуючись на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники II відміни на яр належать до твердої групи.

Ювіляр — ювіляра, мадяр — мадяра, муляр — муляра, фут­ляр — футляра.

Л!5

Орієнтуючись на кількість складів у слові та на місце наголо­су в Р. в. однини, визначте, які ім. II відміни з основою на належать до твердої групи.

Пир — пиру, мир — миру, вир — виру, двір — двору, мур — муру.

 

Кількість карток учитель готує залежно від кількості учнів у класі, так, щоб кожен мав змогу прочитати й обдумати завдан­ня індивідуально.

Роздавши кожній Парті (парі) картки (дві однакові — по од­ній для кожного учасника пари), вчитель пропонує за 1 хв. оз­найомитися із завданням і Обдумати свій висновок. Тоді за сиг­налом учителя учні повертаються обличчям один до одного й висловлюються вголос — спершу ті, що праворуч (30 сек.), а по­тім ті, що ліворуч (ЗО сек.). Іще півхвилини вчитель дає для уз­годження думок і визначення, хто буде висловлюватися перед класом. Коли час вичерпано, вчитель надає слово представни­кам пар (по одній відповіді для кожного варіанта завдання), по­просивши решту пар, що опрацювали те саме завдання, додава­ти в разі потреби щось до відповідей однокласників.

Отже, узагальнює вчитель, опрацьовуючи відмінювання іменників II відміни, пам'ятайте, що іменники чоловічого роду' з основою на -р поділяються на групи особливо: до твердої гру. належать односкладові іменники з основою на -ір, -ор, -ур,-ер п\ іменники на -ар, -яр, -ир з постійним наголосом; до м'якої — ще іменники з основою на -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені* також іменники з рухомим наголосом; до мішаної назви людей за професією або діяльністю з наголошеним суфіксом -яр.

(Цей етап у засвоєнні інформації вчитель може організувати і як роботу з підручником, запропонувавши дітям порівняти свої висновки з теоретичним матеріалом у книжці). ;

Урок української мови в 6 класі

Тема уроку: Типи відмін іменників.

(З досвіду роботи О. Панченкова

Учитель повідомляє, що в українській мові існує чотири від міни іменників. Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, треба звернути увагу на його рід, закінчення називного відмінка однини а інколи на значення (1 хвилина);

На попередньому уроці учні були об'єднані в чотири « домашні» групи по 3-5 осіб. Кожна група опрацьовувала інформації про конкретну відміну іменників:

• група 1 — перша відміна;

• група 2— друга;

• група 3 — третя;

• група 4 — четверта.

Урок зарубіжної літератури у 8 класі

Тема уроку: Дискусія: Дон Кіхот: «за» і «проти».

(З досвіду роботи О. Святенка) Методом «Мікрофон» учні по черзі читають вірші або ви­словлювання відомих людей про роман Сервантеса чи його героя.

Додаткові матеріали до уроку

Згордувавши світом шумним,

Він блукав привіддям глумним

Добрим людям на забаву ,

І, здобувши вічну славу.

Мудрим вмер, хоч жив безумним. V

(М. де Сервантес)

 

Кожен з нас — син своїх"добрих справ.

Сервантес (Дон Кіхот) Кожна людина є трішки Дон Кіхотом. .

(В.Бєлінський)

 

Декларації застаріли, костюми вийшли з моди, змінилася мораль. Але серце Дон Кіхота й кмітливість простодушного Санчо Панси не полиняли від часу.

(І. Еренбург)

 

Дон Кіхот «найпростіший душею і одна з найбільших сер­цем людина».

(Ф. Достоєвський)

 

«В донкіхотстві нам слід було б визнати високе начало самопожертви, тільки підмічено з комічного боку». .'

(І. Тургенєв)

 

«„Дон Кіхот...такий чесний, такий святий, що навіть смішний і кумедний для всієї цієї наволочі, цієї іржі, не достой­ної бути на його обладунках».

(Ф. Шаляпін)

 

«Смішне в донкіхотстві те, що благородний рицар намагає­ться оживити давно віджиле минуле».

(Г. Гайне)

 

Ти, Дон Кіхоте, може, біснуватий? Що в тебе є? Печаль і далина. Тобі не досить — просто існувати? Ти хочеш побороти чаклуна?!

(Ліна Костенко)

 

Урок географії у 7 класі

Тема уроку :Імітаційнагра-експромт «Танкер».

(З досвіду роботи О. Пруцакової)

Інформація, необхідна для проведення гри, належить до двох типів: засвоєна учнями на попередніх уроках географії та біології та така, що надається в ході гри.

Перед початком гри «Танкер» на столи, де сидітимуть ігрові групи, вчитель кладе написами вниз 5 аркушів паперу з фа тами, що стосуються нафтового забруднення океану, наприклад.

1. «Після зливання нафти з танкера споживачеві в танкерах залишається 1% нафти, що перевозиться. При так званому і ластовому промиванні перед заповненням танкерів новою на тою надзвичайно забруднену воду зливають (1 літр нафти забруднює 200 тис. л чистої води)».

2. «За сучасними даними, щорічно до океану зливається близько 6 млн. т нафти. Причому більше 50% нафти потрапляє в океан після використання її людиною; Вона повертається сюди з промисловими, побутовими, зливовими водами, через забруднену атмосферу, коли смог від автомобільних вихлопі переноситься в бік моря».

3. «У Північній Атлантиці нафтове забруднення призвело д зміни фізичних властивостей пограничного шару води, а сам до зниження температури замерзання. Забруднення полярні районів, знижуючи альбедо Поверхні льоду на 25-35%, зміщу початок танення на більш ранні строки ».

4. « В Мексиканській затоці нафтових свердловин так багато що служба берегової охорони була змушена втрутитись, вимагаючи створення "проходів" для маневрування суден при вході до портів та виході з них ».

5. «Найбільше вилилось нафти з пошкодженої свердловини! в Перській затоці (1972 р.) — щоденно до 10 тис. барелей протягом 22 днів (1 барель—156,9 л)».

Ці аркуші не перевертають майже до кінця гри.

 

Урок біології в 6 класі

Тема уроку : Тканини рослин.

(З досвіду роботи І. Романової.

1. Застосовується технологія «Мозковий штурм». Учитель звертається до всього класу: «Як ви вважаєте, що таке тканина в біологічному аспекті?» На дошці записуються всі ідеї. Здійснюється вибір правильних ідей і пошук спільних ду­мок,







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 1595. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.028 сек.) русская версия | украинская версия