Розділ ІІІ 4 страница
Якщо вам потрібно поставити оцінку, то шкала оцінки, очевидно, повинна вкладатися в дванадцятибальну систему. Наприклад, оцінка «використовує достатньо часто» може відповідати 7 балам. Визначення шляху доведення до відома учнів очікувань вчителя Спеціалісти з оцінювання вважають, що дуже важливо заздалегідь повідомляти учням очікувані результати, показники (критерії) оцінювання, мету оцінювання, конкретні стратегії (методи) оцінки, а також шкалу оцінювання. Це допоможе учням виконувати роботу свідомо, старанно, знаючи, що від них очікує і вимагає педагог. Учитель може довести до відома учнів свої вимоги по-різному. Можна, наприклад, показати підготовлені форми для оцінювання і роз'яснити, що означає кожний критерій і кожний рівень оцінки. Можна обмежитися простою розповіддю або розповіддю з обговоренням. Або, наприклад, якщо в учнів мають бути слухання в ролі членів парламенту або учасників шкільних зборів, педагог може показати їм відеоматеріали про реальні парламентські дебати (або про щось подібне). Вчитель також може показати на прикладі цих матеріалів, як би він оцінив окремих учасників дебатів, слухань, зборів, використовуючи обрані критерії. Учні також можуть потренуватися в оцінюванні, використовуючи запропоновані критерії. При підготовці і плануванні заняття треба враховувати час для виконання даного пункту рекомендацій.
4.3. ПРИКЛАДИ ПРИЙОМІВ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ НА ІНТЕРАКТИВНИХ УРОКАХ Для того щоб зрозуміти доцільність застосування альтернативних методів оцінювання в своїй практиці, бажано ознайомитися із вже розробленими прикладами такої роботи. Як показує досвід, оцінювання може відбуватися завжди, у тому числі під час вивчення нового матеріалу і виконання інтерактивних вправ. Часто для оцінювання вибирають вправи, що дають можливість широкого застосування знань і вмінь, наприклад, навчальний суд,або громадські слухання* дискусії, дебати або написання документів (власне кажучи, для оцінювання може бути використана будь-яка інтерактивна вправа і будь-яка методика). Як правило, вчителі відводять особливий час на уроці (або цілий урок) для оцінювання учнів (опитування, контрольні робиш, проведення «контрольних» вправ) або пропонують спеціальне домашнє завдання, що підлягає оцінюванню (складані документа, написання доповіді, есе). Інколи, наприклад, для оцінювання навичок, що давно практикуються (робота в мали групах, стислий виступ), учитель може поєднувати оцінювання з виконанням «тренувальної» вправи з іншої теми або з удосконаленням інших навичок. Скажімо, при тренуванні навичок проведення зборів або громадських слухань можна оцінювати вміння працювати в групі навички активного слухання, аргументації своєї точки зору тощо. Як приклади прийомів оцінювання можна назвати такі: • Тест. Завдання тесту може полягати в тому, що учні повинні вибрати правильну відповідь із кількох запропонованих варіантів або знайти «пару» тощо. • Експрес-опитування. Це можуть бути стислі усні або письмові відповіді (наприклад, за картками на знання основних понять), завдання типу «продовжити речення», заповнити таблицю, намалювати діаграму, скласти схему тощо. • Розширене опитування. Вчитель пропонує учням усно або письмово дати повну відповідь на поставлене запитання з поясненнями окремих положень, з наведенням аргументів, прикладів. Під час усної відповіді педагог та інші учні можуть ставити додаткові запитання; варіантами цього методу є усний «екзамен» з білетом, письмова контрольна робота, домашнє есе. • Контрольна вправа або творче завдання. Контрольною може бути оголошена будь-яка вправа. Наприклад, це може бути виступ у суді, підготовка аргументів, виконання завдання в груді, упорядкування документів, написання доповіді; есе-твору, реферату, упорядкування портфоліо тощо. • Спостереження. Спостереження є одним із головних методів оцінювання при інтерактивних методах викладання; педагог вибирає для себе показники, які він буде відслідковувати протягом заняття, а також учнів, знання яких треба оцінити. Особливу роль при використанні цього методу відіграють підготовлені і форми для спостереження й оцінювання Приклади цих форм можна знайти нижче. Часто при використанні контрольної вправи вчитель має також застосовувати спостереження, щоб оцінити роботу учнів» • Самооцінка. Оцінка самими учнями своєї роботи (своєї особисто або своїх колег), а також заняття в цілому є цінним методом оцінювання. Застосувавши цей метод, педагог може • багато чого дізнатися про себе й учнів, а також про якість навчального процесу. • Для самооцінки учнями своєї роботи може застосовуватися метод питань-відповідей; можна попросити учнів поставити однокласникам оцінки і мотивувати їх (наприклад, у випадку перевірки упорядкування документів один одного учні можуть поставити оцінку залежно від повноти використання практичних порад). Для проведення загальної дискусії з оцінювання заняття педагог може запропонувати методику «Дельта-плюс», яка полягає в тому, що спочатку пропонуються питання про позитивні сторони заняття (що сподобалося — «плюс»), а потім обговорюються ті моменти, які можна було б змінити. «Дельта» також допомагає не критикувати прямо хиби своїх товаришів або педагога. Іноді можна попросити учнів заповнити спеціальні форми (або таблиці) для спостереження й оцінювання. Самооцінка підходить і тоді, коли потрібно оцінити роботу всієї групи в цілому (див. нижче форми оцінювання). Однією з позитивних сторін застосування цього методу є те, що всі учні можуть отримати оцінку, а також те, що діти починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться дивитися іншими очима на свою роботу. • • Ігрові методи оцінювання. Оцінку часто можна перетворити в гру, важливо тільки заздалегідь встановити шкалу оцінювання. • Нижче вміщено різноманітні конкретні приклади методів і форм оцінювання. Крім використання цих форм самими педагогами, їх можна роздати учням для ознайомлення, для застосування при виконанні вправ і готуванні до занять, а також для самооцінювання учнів. Оцінювання знань • Ця форма дає можливість оцінити знання учнів при виконанні ними будь-яких завдань. Форма адаптована під дванадцятибальну систему. Цифра в центрі означає оцінку, якою може бути оцінена якість поданих знань.,
• 10-12 • • Усі ключові поняття, теми, проблеми, ідеї старанно відібрані, їм даються визначення й описи. • Головні факти, що підтримують деталі, включені і докладно описані. • Немає фактичних неточностей.
7-9 • Більшість ключових понять, тем, проблем, ідей відібрані, добре визначені й описані. • Більшість основних фактів, що підтримують деталі, включені і достатньо добре описані. • Є невеличкі фактичні неточності.
4-6 • Майже половина ключових понять, тем, проблем, ідей відібрано, визначено й описано. • Включено близько половини основних фактів, що підтримують деталі. ' • Майже половина інформації правильна, інша — помилкова, неточна або відсутня. 1-3 • Незначна кількість ключових понять, тем, проблем, ідей відібрана, визначена й описана. • Факти, що підтримують деталі, не включені або включені недостатньо. • В основному інформація помилкова, не точна або не стосується питання.
Оцінювання навичок мислення Така форма дає можливість оцінити навички мислення при виконанні учнями будь-яких завдань. Лід навичками мислення (іноді їх визначають як навички критичного або логічного мислення) розуміють уміння тлумачити, застосовувати, аналізувати, оцінювати і синтезувати дані, зокрема: • виділяти головне; • робити порівняння; • визначати потрібну інформацію; • ставити потрібні запитання (хто? що? де? коле? чому?); • розповідати про проблему; • відокремлювати факти від суб'єктивної думки, бачити необ'єктивність судження; • відокремлювати помилкову інформацію від правильної; • виявляти причинно-наслідкові зв'язки; • знаходити і наводити аргументи; • робити висновки; • бачити варіанти рішення; • перевіряти висновки на практиці; • передбачати наслідки; • демонструвати логічно обґрунтовані судження. Наведена нижче форма адаптована до дванадцятибальної системи оцінок. 10-12 • Учень знаходить (відбирає) і логічно організує всі дані, що стосуються питання. • Використовує всі відповідні навички мислення. • Робить поінформовані висновки, базуючись на даних.
7-9 • Учень знаходить (відбирає) і логічно організує більшість даних, що стосуються питання. • Достатньо використовує відповідні навички мислення. • Робить поінформовані висновки, базуючись на даних.
4- 6 • Учень знаходить (відбирає) і логічно організує майже половини даних, що стосуються питання. • Використовує далеко не всі відповідні навички мислення. • Робить неповні висновки, базуючись на даних.
1-3 » Учень знаходить (відбирає) і логічно організує мало даних, що стосуються питання. • Використовує навички мислення нечітко і неправильно. ~ • Робить неточні висновки, базуючись на даних, або вони відсутні зовсім. Оцінювання навичок презентації своїх думок Ця форма дає змогу оцінити навички учнів виражати свої думки в письмовій або усній формі. Ці навички є частиною комунікативних навичок (навичок спілкування). Перед тим я використовувати цю форму, педагог повинен визначити норм^ проведення презентації (або форму представлення результаті роботи). Прикладом використання цієї форми може служить оцінка домашнього завдання у формі есе-міркування (в принципі для оцінки такого есе можна використовувати всі форми 1-3 оцінюючи в такий спосіб знання, навички мислення, навички презентації думок). Ця форма адаптована під дванадцятибальну систему оцінок.
10-12 • Всі ідеї подані таким чином, що демонструють глибокі знання учня про предмет і здатність мислити логічно. • Тема презентації чітко визначена і добре розроблена. • Презентація має структуру (поділи), добре організована. • Виконані прийняті норми проведення презентації.
7-9 • Більшість ідей презентації подані таким чином, що говорять пре* глибокі знання учня про предмет і здатність мислити логічно. • Тема презентації чітко визначена і добре розроблена, але зустрічаються порушення логіки в розповіді. • Презентація має структуру (поділи), добре організована. • Виконується більшість прийнятих норм проведення презентації.
4-6 • Майже половина ідей презентації подані таким чином, що говорять про глибокі знання учня про предмет. • Тема презентації визначена нечітко і недостатньо добре розроблена. • Презентація має нечітку структуру (поділи) і недостатньо добре організована. • Не приділяється достатньої уваги дотриманню прийнятих норм проведення презентації. • 1-3 • Більшість ідей у презентації виражені нечітко. • Тема презентації визначена нечітко і погано розроблена. • -Презентація має неясну структуру або взагалі її не має. • Зустрічається багато порушень прийнятих норм проведення презентації. Оцінювання навичок участі в дискусії Уміння учнів дискутувати допоможе вам оцінити список можливих позитивних і негативних моделей поведінки. На основі цього списку ви можете скласти форму спостереження та оцінювання знань учнів (приклади таких форм також наводяться нижче). Можна вибрати кількох учнів для оцінювання роботи всієї групи й окремих учасників дискусії. Цей список (а також питання перед ним) допоможуть провести загальне обговорення (оцінювання) умінь участі в дискусії всією навчальною групою. Якщо ви запишете дискусію на відеомагнітофон, то учасникам дискусії буде легше оцінювати себе, переглядаючи запис. На основі списку й обговорення результатів дискусії можна попросити учнів скласти контракт або список особистих зобов'язань від першої особи (наприклад: «Я заохочую інших до участі» або «Я намагаюся зрозуміти всі точки зору на проблему» тощо). Питання до переліку моделей поведінки • Чи помічаєте ви, що під час проведення дискусії на уроці відбуваються такі дії? • Які навички й уміння ви вважаєте за необхідне для себе розвинути в майбутньому? • Які з даних умінь ви придбали останнім часом? Яких дій ви намагаєтеся уникати? Можливі моделі поведінки учасників дискусії • Ініціювання — хтось пропонує завдання, визначає проблеми, обговорює процедуру проведення дискусії. • Стимулювання — хтось запитує інформацію, спонукає до реагування, закликає до вираження своїх думок. • Інформування — хтось надає інформацію, реагує, закликає до вираження своїх думок. • Прояснення — хтось проясняє непорозуміння, відновлює логіку розмови, пропонує альтернативні підходи до проблеми.1 • Підсумки — хтось узагальнює висловлені думки, пропонує висновки, намагається пояснити зміст висловлювань інших. • Тлумачення — хтось привертає увагу до чиїхось дій або висловлень і намагається їх розтлумачити. • Пропозиція консенсусу —- хтось запитує, наскільки близько група підійшла до рішення, і пропонує дійти висновків на основі Загальної згоди. • Примирення — хтось намагається примирити протиріччя жартує в потрібний момент для зняття напруженості, підбадьорює менш активних товаришів. • Оцінювання — хтось запитує, наскільки група задоволення ходом обговорення самої теми, привертає увагу до прихованих або явних норм поведінки, прийнятих у групі, і пропонує альтернативні завдання. • Зрив — хтось вторгається в роботу групи, намагається внести? напруженість, маскуючи образливі зауваження або погрозі під жарти. • Блокування — хтось припускає недоречні висловлення, змінює тему розмови, ставить під сумнів можливості товаришів. • Напад — хтось припускає цинічні зауваження, вносить розбрат, усіма силами намагається забезпечити безпеку для самого себе. • Плутанина — хтось створює плутанину, заявляє, що значення слів «дійсно» неможливо визначити, спеціально заходить у безвихідь, веде від суті проблеми за допомогою гри із семантичними розходженнями слів, затуманює поняття. Оцінювання внеску учня в дискусію
Така форма стане в нагоді вчителю під час спостереження т оцінювання кількох учнів протягом одного уроку. Оцінка з кожним показником може виставлятися за дванадцятибаль1 ною системою або можна використовувати такі критерії; «зав жди», «звичайно», «іноді», «ніколи». Поведінка учня Допомагає визначати питан ня для обговорення Ретельно працює над питанням
Оцінювання участі учасника дискусії Ця форма оцінювання застосовується у нашому досвіді під час проведення оцінювальної дискусії. Вона надається спостерігачам, які мають оцінити конкретного учня за цими критеріями, потім вони виголошують та обґрунтовують свою оцінку. Зрозуміло, що таку форму може використовувати і вчитель для своєї роботи над оцінюванням.
До цього листка з правого поля дописують прізвища вс" учасників підгрупи і відповідно до їх роботи робиться позначк «+» або «-». В кінці дискусії викладач підраховує кількість б лів та виставляє оцінку кожному учаснику. Оцінювання якості підготування аргументів і обґрунтування своєї позиції Ця форма дає можливість учням провести самооцінку й оцінку один одного в малій групі (наприклад, у трійці — адвокат сторін і суддя — при спрощеному судовому слуханні). Учень вписує своє ім'я і спочатку сам оцінює свій виступ (сторони аргументацію своєї позиції, а суддя — обґрунтування свого рішення) за 12- або 6-бальною системою. Потім перший учень загинає край оцінного листа так, щ той учень, що буде його оцінювати, не бачив його самооцінку* Цей учасник малої групи також робить свою оцінку по кожному з критеріїв, також загинає край оцінного листа і передає оцінний. лист наступному учаснику. За необхідності кількість стовпчиків оцінки і критеріїв може бути збільшено. Порядок передачі оціночного листа не має значення; нумерація «учасник 1»,«учасник 2» — умовна. Коли останній учасник малої групи зробить оцінку, оціночні листи знову повертаються до того, чиє ім'я вписане в лист. Учні підраховують свої бали по критеріях і виставляють загальну оцінку. Можна провести обговорення оцінок в тих самих малих групах, а потім і всім разом. Такий спосіб оцінювання, як правило, не повинен закінчуватись виставленням оцінок у журнал.
Лист оцінювання використання методу ПРЕС При оцінюванні висловлювань учнів методом «Прес» можна зазначити, яким показникам (критеріям) відповідає або не відповідає виступ того чи іншого учня (за елементами формули відповіді). Можна кожний із запропонованих показників оцінити за трьохбальною системою. Цей самий лист оцінки можна використовувати і для самооцінки учнів. Можливий є також відповідний варіант перевірочного завдання: зробити плакат або написати есе на визначену проблему з використанням перерахованих нижче критеріїв. Позиція: • позиція ясно сформульована • позиція коротко сформульована • позиція сформульована доступною для розуміння аудиторії та літературною мовою Пояснення • у поясненні є посилання на суспільні цінності, законодавство, конституцію, міжнародні документи з прав людини • пояснення підтримує заявлену позицію • пояснення є переконливим Приклад • приклад викликає загальний інтерес • приклад є суспільно значимим • у йрякладі є посилання на джерела — газети, думки експерта, особистий досвід Висновок, підсумок • коротко повторена суть позиції • підбито підсумок виступу • запропоновано конкретні дії для вирішення проблеми Для продовження роботи над уміннями учнів висловлювати учитель може застосувати ще й такі додаткові критерії оцінки: • спроможність учня виявити одну чи більше протилежних позицій; • здатність врахувати аргументи в підтримку протилежної позиції; • здатність визначити й охарактеризувати суспільні цінності, між якими виникає участь у конфлікті; • спроможність пояснити позицію, протилежну власній. Оцінювання учнем власної участі в роботі малої групи (варі а н ті)
Оцінювання учнем власної участі в роботі малої групи (варіант1 2) Прізвище, ім'я Оцініть себе по кожному з визначених напрямів від 0 до 2 балів. 1. Ви брали активну участь у роботі групи_________ 2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група___________. 3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи 4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим 5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед 6. Ви доповідали класу про результати групової роботи__________ Всього балів_____ Оцінювання учнем власної участі в роботі малої групи (варіант 3) Ця форма дає можливість оцінити роботу малої групи самими учасниками групи. Можна просто ставити значок (наприклад, хрестик) у відповідній графі, відмічаючи, як працювала група в цілому, або вписувати імена учасників групи.
Підписи членів групи: ____________________, ____________
Зауважимо також, що оцінювання при викладанні курсу проводитиметься у формі схвалення будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть такі, що містять критику, повинні починатися з позитивних зауважень. Коригування неточних, неправильних відповідей та дій можливе лише у формі пропозицій діяти інакше — «Можлива інша відповідь...», «Існує інша точка зору «Можна, сказати (написати, зробити) інакше...» Насамперед необхідно надати можливість самому учневі переглянути свій початковий варіант дій. Ці приклади оцінювання, розроблені на основі практики інтерактивного навчання, можуть бути пристосовані для роботи з конкретними інтерактивними технологіями та змістом. Розглядаючи їх, важливо пам'ятати, що використання альтернативних підходів не заперечує застосування традиційної оцінки, спрямованої на запам'ятовування або повторення з метою за кріплення. Скоріше мета альтернативного оцінювання полягає в розширенні оціночного поля, з включенням в нього аналіз нових умінь, навичок та цінностей, що формуються в учнів. Зрозуміло, що трансформація практики оцінювання є достатньо складним завданням, як і запровадження інтерактивних технологій в цілому. Але уявіть собі класну кімнату, де результати навчання ясно сформульовані і засновуються н чіткому плані навчання й оцінювання. Робота, якою зайняті учні, характеризується їхньою відповідальністю, вимогливістю, потребою у мисленні та самовираженні. Учні занурені учіння, отримують задоволення від такої навчальної праці, а також від того, що між їхнім навчанням і досвідом реального життя існує тісний взаємозв'язок.
|
