Технології інтерактивного навчання

Кожна з описаних у цьому розділі технологій у різних педа­гогічних текстах зустрічається під різними назвами, тому для уніфікації в кожному випадку наведено різні назви технологій, які трапляються в літературі.

Зауважимо також, що, враховуючи відсутність у науковій літературі будь-якої класифікації інтерактивних технологій навчання, ми визначили їх умовну робочу класифікацію за фор­мами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології. Ми розподіляємо їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

• Інтерактивні технології кооперативного навчання.

• Інтерактивні технології колективно-групового навчання.

• Технології ситуативного моделювання.

• Технології опрацювання дискусійних питань.

2.1. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєн­ня, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового мате­ріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціаль­ному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та нави­чок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

 

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

Намагайтеся ніколи не застосовувати слово «розподілятись», «розподіляти» дітей на пари, на трійки, на групи тощо. Пам'ятайте, учні ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ! З об'єднаних учнів виростають дорослі, здатні об'єднуватися і працювати разом, виростає об'єднана країна, держава або нація

Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію і прийняти власні рішення. Спо­стерігайте, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням.

Рішення учнів повинні сприйматися серйозно, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії й розвитку навичок критич­ного Мислення.

Деякі учні зразу готові активно працювати і в більшій групі, але дійсно ефективною групова робота буде в групі не більше 5-6 осіб, більші групи потребують інших технологій!

 

Робота в порах

(Один проти одного, один — вдвох — всі разом, «Думати, працювати в парі, обмінятися думками»)

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів ро­боті у малих групах. її можна викори­стовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріп­лення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отриму­ють рідкісну за традиційним навчан­ням можливість говорити, висловлю­ватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партне­ром і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє роз­витку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов по­требують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:

• Обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ.

• Узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого читання, лекції, відео чи іншої навчальної діяльності.

• Зробити критичний аналіз чи редагування письмової робо­ти один одного.

• Сформулювати підсумок уроку чи серії уроків з теми.

• Розробити разом питання до викладача або до інших учнів.

• Проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент.

• Протестувати та оцінити один одного.

• Дати відповіді на запитання вчителя.

• Порівняти записи, зроблені в класі.

 

Як організувати роботу

1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після по­яснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде ви­словлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої ор­ганізації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсу­су) щодо відповіді або рішення.

3. По закінченні часу на обговорення кожна пара пред­ставляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргу­ментами з усім класом. За потребою це може бути початком дис­кусії або іншої пізнавальної діяльності.

*Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

 

Ротаційні (змінювані) трійки

Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в па­рах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

 

Як організувати роботу

Д. Розробіть різноманітні пи­тання, щоб допомогти учням по­чати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Вико­ристовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.

2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.

 

3. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

4. Після короткого обговорення попросіть учасників роз­рахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 перехо­дять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номе­ром 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Ре­зультатом буде повністю нова трійка.

5. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, ко­жен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.

*Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Розвиткові матеріали»

 

Два — чотири — всі разом

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілку­вання в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Як організувати роботу

1. Поставте учням запитання для обговорення,дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації.Після пояснення питання або фактів, наведених у
ситуації,дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень
індивідуально.

2.Об'єднайте учнів у пари і
попросіть обговорити свої ідеї
один з одним. Визначте час на
висловлення кожного в парі і
спільне обговорення. Попередьте, що пари обов'язково мають дійти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

3. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попе­редньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в па­рах, прийняття спільного рішення обов'язкове.

4. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорен­ня проблеми.

Карусель

Цей варіант кооперативного Навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусій­них питань. Ця технологія застосовується:

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діамет­рально протилежних пози­цій;

• для збирання інформації з якої-небудь теми;

• для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термі­нів);

• для розвитку вмінь аргумен­тувати власну позицію.

 

Як організувати роботу

1. Розставте стільці для учнів у два кола.

2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спи­ною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, ко­жен сидить навпроти іншого.

3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один сті­лець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета — про­йти все коло, виконуючи поставлене завдання.

У першому варіанті організації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку йде обмін точками зору у перших парах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Учні^-фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжуєть­ся, однак учні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, уже відточують свою систему аргу­ментів, а також здобувають досвід спілкування з різними партнерами.

У другому варіанті використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має листок із конкретним пи­танням (темою) і під час переміщення збирає максимум інфор­мації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилися особливо складними, продуктив­ними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, як працювали партнери тощо. У цьому випадку застосування методу досяга­ється узагальненням наявних в учнів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове надбання.

У третьому варіанті застосування «Каруселі» учні зазда­легідь готують запитання або поняття й записують його на ма­леньких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує від автора запитання цю картку. На­прикінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначається переможець.

 

Робота в малих групах

Роботу в групах варто вико­ристовувати для вирішення складних проблем, що потре­бують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантуй, бажаного резуль­тату, краще вибрати парну ро­боту або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спіль­ної, а не індивідуальної роботи.

 

Як організувати роботу

1. Переконайтеся, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявиться надто складною для більшості учнів — вони не стануть докла­дати зусиль. '

2. Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять чоловік — це оптимальна верхня межа для проведення обговорення в рамках малої групи. У процесі формування груп остерігайтеся навішування будь-яких «ярликів» на учнів.

3. Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу — «пліч-о-пліч, один проти одного». Усі члени групи повинні добре бачити один одного.

4. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.

• Спікер, головуючий (керівник групи):

— зачитує завдання групі;

— організовує порядок виконання;

— пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

— заохочує групу до роботи;

— підбиває підсумки роботи;

— визначає доповідача.

• Секретар:

—- веде записи результатів роботи групи;

— записи веде коротко й розбірливо;

— як член групи, повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті Підсумків чи допомогти доповідачу.

• Посередник:

— стежить за часом;

— заохочує групу до роботи.

• Доповідач:

— чітко висловлює думку групи;

— доповідає про результати роботи групи.

 

5. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.

6. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію (правила) щодо організації групової роботи. Намагайтеся зро­бити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз. ~

*Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

7. Стежте за часом. Дайте групам досить часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які справляться із завданням раніше за інших..

Подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінки) впли­ває на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля.

. Будьте готові до підвищеного шуму, характерного для методу спільного навчання.

10. Під час роботи груп обійдіть їх, запропонувавши допомогу. Зупинившись біля визначеної групи, не відволікайте увагу
на себе. Подумайте про свою роль у подібній ситуації.

11. Запропонуйте групам подати результати роботи.

12. Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чого вони навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу.

13. Прокоментуйте роботу груп з точки зору її навчальних результатів та питань організації процедури групової діяльності.

Приблизно таким чином ви маєте організовувати роботу в групах доти, доки вона стане звичною для учнів.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змі­сту і подання групами результатів колективної діяльності. За­лежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти орга­нізації роботи груп.

1. «Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами
узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи тієї групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

Клас об'єднується у 5-6 робочих груп і групу експертів з
сильних учнів. Робочі групи отримують 5-10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи на
дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної
групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення
пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовується кінцевий
варіант.

2. «Синтез думок». Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але. після
об'єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші передаються експертам, які знову ж таки зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, котрий обговорює весь клас.

3. «Спільний проект». Має таку саму мету та об'єднання в гру­пи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змі­сту та висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В резуль­таті з відповідей представників груп складається спільний про­ект, який рецензується та доповнюється групою експертів.

4. «Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в ма­лих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал по­переднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на за­питання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

Для груп розробляються запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. До них можуть належати:

• роздатковий матеріал;

• документи;

• підручники; '

• довідкові видання;

• доступна інформація на комп'ютері;

• артефакти (пам'ятки матеріальної культури);

• прилади.

Учні об'єднуються в групи. Кожна група отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. На­прикінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються і, можливо, розширюються всім класом.

5. «Коло ідей» (Раунд робін, кругова система). Метою «Кола
ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставле­ного питання. Технологія засто­совується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме зав­дання, яке складається з декіль­кох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Коли малі групи завершують виконувати завдання і готові по­дати інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один ас­пект проблеми, що обговорювалась. Продовжуючи по колу, вчитель запитує всі групи по черзі, поки не вичерпаються ідеї. Це дасть можливість кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.

Як варіант можуть подаватись по коду результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним для вирішення проблемних питань. Для створення списку ду­мок, точок зору можна попросити кожного учня по черзі запро­понувати одну ідею усно або написати свою думку чи ідею на картці-індексі без імені. Вчитель збирає всі картки і складає список зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

*Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

 

 

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

Застосовуючи для записів результатів групової роботи великі листи паперу і маркери, пам'ятайте, що різні кольори є доречними в різних ситуаціях. Особливо це стосується червоного і чорного. Червоний — знак підвищено)' уваги. Використовуйте його пере? важно для підкреслювання чи іншого виділення вже написаного ін­шими кольорами. Щодо чорного кольору, то користуйтеся ним тоді, коли ви хотіли б ще більше підсилити увагу до написаного, або тоді,, коли те, що ви пишете, є неприємним, небажаним, недобрим і його варто змінити.

 

 

Акваріум

Ще один варіант коопера­тивного навчання, що є формою діяльності учнів у малих гру­пах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запро­понований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Як організувати роботу

Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 осіб і пропонує їм оз­найомитися із завданням.

Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб від­окремити діючу групу від слухачів певною відстанню»

Ця група отримує завдання для проведення групової диску­сії, сформульоване приблизно так:

— прочитайте завдання вголос;

— обговоріть його в групі;

— за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обго­ворити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втру­чаючись у хід обговорення.

По закінченні відведеного для дискусії часу група повертає­ться на свої місця, а вчитель ставить до класу такі запитання:

— Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

— Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

— Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хв. Після цього

місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці вчитель повинен Обговорити з учнями хід гру­пової роботи» прокоментувати ступінь володінні навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та на­прями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.

* Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

 

2.2. ТЕХНОЛОГІЇ КОЛЕКТИВНО-ГРУПОВОГО НАВЧАННЯ

До цієї групи май помістили інтерактивні технології, що пе­редбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу

Обговорення проблеми в загальному колі

Це загальновідома технологія, яка застосовується, як прави­ло, в комбінації з іншими. її метою є прояснення певних поло­жень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяль­ності, актуалізація опорних знань тощо. Вчитель має заохочу­вати всіх до рівної участі та дискусії.

 

Як організувати роботу •

Бажано розташувати стільці або парти по колу. Весь клас об­говорює ідеї чи події, що стосуються якоїсь певної теми. Обгово­рення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слід визначати зрозуміло для всіх присутніх до початку об­говорення. Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитись. Вчитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку.

 

 

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

Ключем до ефективності обговорення великою групою є те, як учитель ставить запитання. Уникайте закритих запитань, тоб­то таких, на які можна відповісти коротко («так» або «ні»). Вживайте відкриті запитання, які починаються з «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників до висловлення своїх ідей.

Те, як учитель реагує на запитання та коментарі, є вирішаль­ний у є0воре#ні навчальної атмосфери. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватиме присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нети­пову, недоцільну та зайву.

Не дозволяйте будь-кому домінувати над групою під час диску­сії. Обмежити це можна, сказавши: «А тепер послухаймо, що ска­же хтось інший або інша, або «я хотіла (хотів), би, щоб усі мали можливість сказати своє слово*.;

Не слід забувати, що велика кількість загальнокласних обгово­рень втомлює. Зловживання цією методикою призводить до вто­ми і нудьгування

Мікрофон

 

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можли­вість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Як організувати роботу

1. Поставте запитання класу.

2. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявно­го мікрофона. Учні передавати­муть його один одному, по черзі беручи слово.

3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.

4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5-1 хвилину).

5. Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді.
*Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові Матеріали»

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можли­вість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

• Як організувати роботу

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчу­вати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен по­чинати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уро­ці для мене найбільш важливим відкриттям було.. < * або «Ця ін­формація дозволяє нам зробити висновок, що...» або «Це рішен­ня було прийнято тому, що...» тощо.

Мозковий штурм

Відома інтерактивна техно­логія колективного обговорен­ня, що широко використовуєть­ся для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає уч­нів проявляти уяву та твор­чість, дає можливість їм¹ вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» чи
«мозкової атаки» в тому, щоб
зібрати якомога більше ідей
щодо проблеми від усіх учнів
протягом обмеженого періоду
часу.

_;

Як організувати роботу

Після презентації проблеми та чіткого формулювання про­блемного питання (його краще записати на дошці) запропонуй­те всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші па­перу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

Зверніть увагу на такі моменти.

1. Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час вислов­лювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.

2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога біль­шої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фан­тастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одер­жати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі — двічі подумають, перед тим як висловлять).

3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кілько­сті ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

4. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї ін­ших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до

 

5. У класі можна повісити такий плакат:
А. Кажіть усе, що спаде на думку.

Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших. В. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим. Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.

6. На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

* Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

Варіант «мозкового штурму» -т «мережа» чи «кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки^ Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість за дуже короткий період (три—п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли.

Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне вислов­лювання ідей.

Навчаючи — учусь («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»)

Метод «Навчаючи — учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при уза­гальненні та повторенні вивчено­го._;Він Дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Викори­стання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а та­кож вйКІйка/є певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Як організувати роботу

• Підготуйте картки з фактами, Що Стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

• Роздайте по одній картці кожному.

• Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на карт­ці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.

• Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інфор­мацією інших однокласників.

• Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Зав­дання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведено
го часу треба забезпечити спілкування кожного учня з мак­симальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.

• • Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуй­те та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

• * Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

• Ажурна пилко («Мозаїка», «Джиг-со»)

•

• Домашні

• Технологія використовуєть­ся для створення на уроці ситуа­ції, яка дає змогу учням працю­вати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лек­ції у тих випадках, коли почат­кова інформація повинна бути донесена до учнів перед прове­денням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

• Як організувати роботу

• Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом ін­формації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуй­те індивідуальний

 

1. інформаційний пакет для кожного учня (ма­теріали підручника, додаткові матеріали — вирізки з газет, статті тощо).

2. Підготуйте; таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи — «домашню» й «експертну». Спочатку об'єднайте учнів у «домашні» групи (1, 2, 3), а потім створіть «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній — однакові.

3. Розпишіть учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоло­вік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінфор­мований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її чле­ни будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі — свою. Завдання домаш­ніх груп і* Опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

 

4. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). На­приклад,; зберіть усіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» — у холі. В кожній групі має бути представник із кожної «домаш­ньої» групи.

5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх пред­ставників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або ве­ликі за обсягом).

6)Після завершення роботи запропонуйте учням поверну­тися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, от­риманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» гру­пи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експерт­них груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в поданому обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне-узагальнення та корекція всієї інформації

 

 

Аналіз ситуації (Сазе-метод)

При вивченні гуманітарних

дисциплін зміст деяких понять

учні засвоюють, аналізуючи

певні ситуації, випадки з жит­тя: правові, історичні,моральні тощо, у яких стикаються інте­реси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивіду­ально, в парах, в групах або під­даватись аналізу в загальному колі. Такий аналіз потребує пев­ного підходу, алгоритму. Техно­логів вчить учнів ставити запи­тання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Ситуації, випадки слугують для учнів конкретними прикла­дами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для. високо­го рівня абстрагування та мислення, демонструють людські по­чуття та емоції, зацікавлюють учнів та захоплюють їхню уяву, допомагають пов'язати навчання з досвідом реального життя дають шанс реального застосування знань.

Підготуйте заздалегідь проблемну ситуацію, випадок, диле­му, яку будете опрацьовувати з учнями. В ньому обов'язково мають бути дві конфліктуючі сторони, позиції, інтереси яких суперечать одна одній. Зверніть увагу, що ситуація повинна бути подана таким чином, щоб дотримувався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

Дилема ставить людину перед важким вибором, який вини­кає завдяки конфлікту цінностей.

Думаючи над дилемами, учні можуть краще зрозуміти історичний контекст, сьогоднішню соціальну і політичну ситуації, а також свої внутрішні цінності. Також вони вчаться займати позицію, наводити обґрунтовані аргументи на захист своєї позиції і розуміти логіку й обґрунтування позицій інших. Дилеми призначені для ускладнення процесу мислення без висловлення крайніх думок і з поважним ставленням до точки зору інших.

Наступні кроки можуть бути корисними для моделювання дилеми із сучасної події чи на історичному (літературному, пра­вовому) сюжеті.

1. Якої загальної теми стосуватиметься дилема (наприк­лад, списування чи заздрість, обдурювання).

2. Хто є центральною постаттю і який вибір повинен зро­бити герой у цій дилемі (наприклад, чи може студент, що бажає поступити в університет, списувати на іспиті; чи чесний законо­давець, що підтримує соціальні програми саме тепер, коли стоїть проблема перевиборів на другий термін; чи може людина не сплачувати податки на підставі, що держава не забезпечує їй належний рівень життя, тощо).

3. Якою первісною інформацією повинен володіти учень, щоб мати відповідну можливість зрозуміти контекст, у якому наш герой стоїть перед дилемою (наприклад, інформація про важкі вступні іспити, результати попередніх голосувань у Вер­ховній Раді з соціальних програм тощо).

4. Дайте ім'я герою дилеми і припишіть йому характерні риси «живої» людини, які б допомагали іншим краще зрозумі­ти його суть і те, що ним рухає.

5. Необхідно подати тракти (аргументи) і думки, які б від­стоювали дві позиції:

 

6. Напишіть історію, що і буде дилемою. Почніть зі сцени з вашим героєм і Додайте контекст, у якому він повинен зробити вибір. Потім подайте саму дилему і приведіть 2-3 найбільш пе­реконливих аргументи з кожної сторони (щодо вибору, перед яким стоїть герой дилеми). Це Може бути фраза «з однієї сторо­ни..., але з іншої...», Закінчте ситуацію формулюванням вибо­ру, поставивши запитання, що вимагає відповіді «так» чи «ні». Чи повинен герой дилеми робити так чи по-іншому? Інакше ка­жучи, у вдалій, зрозумілій дилемі повинні бути присутні чотири елементи: загальний контекст дилеми, знайомство з ви­бором, що дає дилема, наведення однаково сильних аргументів «за» і «проти» і пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.

 

МАГІЧНІ ДРІБНИЧКИ

Використовуйте такі критерії для оцінки і критики розробле­них вами історичних /правових, моральних дилем.

1. Чи подана розповідь коротко, просто, без зайвих деталей? '

2. Чи зрозумілі всі факти? Чи досить початкових знань, щоб уч­ням був зрозумілий контекст дилеми?

3. Чи стосуються факти з дилеми життя учнів (чи відповіда­ють темі уроку)?

4. Чи існує герой або кілька центральних персонажів, навколо яких побудована дилема?

5. Чи має герой дилеми чітко сформульовані два варіанти вибору?

6. Чи достатньо даних та іншої інформації для підтримки цих варіантів вибору?

7. Чи стосується дилема визначених основних проблем моралі (права) історії?

8. Чи закінчується розповідь питанням про те, що повинен роби­ти центральний герой?

9. Чи будуть розбіжності в оцінці щодо вибору, що ставиться дилемою, серед ваших учнів?

 

Як організувати роботу

1. Запропонуйте учням проч