Роздаткові матеріали для учнів 2 страница. Дати (записані на дошці) липень 1941 року —

Дати (записані на дошці)
липень 1941 року —

— створення підпільної організації у Варві;

— перше бомбардування містечка;

кінець 1942 року 23 лютого 1943 року 27 лютого 1943 року 1-2 березня 1943 року березень — вересень 1943 р. 17 вересня 1943 року

-г- окупація німецько-фашистськими вій­ськами Варви;

— повторне створення підпільної організації;

— масові арешти земляків;

— повстання у Варві;

— рішення про створення партизанського загону;

— діяльність Варвинського партизансько­го загону;

— визволення райцентру військами 232 Сумсько-Київської стрілецької дивізії ■! та 3-го Котельниківського гвардійсько­го танкового корпусу Воронезького фронту;

20 вересня 1943 року

— об'єднання Варвинського партизансь­кого загону з Радянською армією.

Персонали (записані на дошці):

І. Д. Кисляк, П. П. Кириченко, П. Й. Мошенець, Г. Ю.
рануха, І. П. Здоровець, Є, X. Соколовський,,І. І/Улітін.
Орієнтовний план змісту уроку ^

• Окупація Варви у вересні 1941 року.

• Діяльність підпільної організації та повстання 27 -люто 1943 року.

• Визволення райцентру 17 вересня 1943 року. Варіанти організації діяльності та методи проведенн

уроку '

І. Мотивація навчальної діяльності учнів (3 хв). II Оголошення теми та очікуваних результатів (3 зів).

III. Надання учням необхідної інформації про перебіг подій рідному краї з 1941р. по 1945 р; методом розповіді вчител та пошуку інформації в книзі В. Саверської-Лихошви «Н риси з історії Варви» або «Краєзнавчі матеріали на урок історії* (10 хв).

IV. Інтерактивна частина (17 хв).,

 

4.1. Рольова гра.

4.2. Аналіз історичної ситуації.

4.3. Презентація учнями результатів та узагальнення.

V. Підбиття підсумків (7-6 хв).

VI. Самооцінювання учнями результатів уроку (3 хв).
VII. Домашнє завдання (3 хв).

 

Хід роботи на уроці

І. Мотивація навчальної діяльності учнів методом «мозко­вого штурму».

1. Що вам відомо про ситуацію у Варві під час німецько-фашистської окупації? (Відповіді та міркування учнів записують на дошці).

2. Підведення учнів до теми уроку.

II. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

Мета: сконцентрувати увагу^ учнів на складності ситуації в райцентрі під час німецько-фашистської окупації.

III. Надання учням необхідної навчальної інформації.

Може застосовуватися метод розповіді вчителя та пошуку ін­формації в книзі В. Саверської-Лихошви «Нариси з історії Варви» або «Краєзнавчі матеріали на уроках історії».

1. Розповідь вчителя про перебіг подій у вересні 1941 —г вересні 1943 р. (Текст роздається учням).

2. Осмислення учнями інформації методом «мікрофон». Після ознайомлення з текстом учням пропонуються запитання:

 

• Якою була ситуація в краї напередодні війни?

• Як здійснювалась евакуація і чи була вона ефективною?

• Коли Варва була окупована німецько-фашистськими загарб­никами?, '

• Яким був фашистський «новий» порядок?

• Як діяли підпільники наприкінці 1942-го?

• Коли і як розпочалось повстання в райцентрі?

• Як і коли сформувався і до якого часу діяв Варвинський пар­тизанський загін? '

IV. Інтерактивна частина.

1. Розігрування історичної ситуації в ролях. «Повстання у Варві 27 лютого 1943 року» (витяг із літературно-музичної композиції В. Саверської-Лихошви «Лютий 43-го»)

¹ "Лютий 43-го"

ДІЛІ

Кімната. Стіл. Чотири стільці. Проходить засідання штабу з підготовки повстання.

Кисляк: Так, друзі, ситуація критична. Більше чекати можна.

Здоровець: 23 лютого почались масові арешти у Варві К р и в у ц а: Вчора прибули ЗО есесівців і майже 50 поліця із Малодівицького та Яблунівського районів. Есесівців розмітили у приміщенні школи, а поліцаїв — у гуртожитку, що в дворі поліції.

Громниць кий: Сьогодні мені Василь Мудрий сказі що розправа планується на 27-е.

Кисляк: (читає) План повстання такий:

1. Наші люди з поліції беруть на себе охорону камер в ні з 26 на 27 лютого.

2. Ми всі з настанням темряви 26 лютого прибуваємо поліції зі зброєю.

3. Суглоба, Мудрий і Барановський арештовують начальника районної поліції Назима та роззброюють поліцаїв до 21 години 26 лютого.

4. Залучити зв'язківців Варфоломієва та Яковлєва і з ї допомогою зруйнувати телефонний зв'язок по Варві та з Прилаками до 23 години 26 лютого.

5. Випустити заарештованих. Сформувати з усіх разом чотири загони для знищення есесівців, жандармерії та сільської, господарської інспекції до 01-ї години 27 лютого.

6. Вранці провести мітинг трудящих.
— Чи будуть заперечення? Можливо, є доповнення? Прошу

проголосувати. (Всі голосують). Щасти вам, друзі! В добрий путь! (Всі розходяться)

 

ДІЯ II

Автор: Події розгортались так: підпільники, що служили в поліції, Мудрий, Барановський та Суглоба в ніч з 26 лютого взяли охорону камер на себе. Арештованих повідомили про те, що готується повстання. Потім було заарештовано начальника поліції Назима та його заступника.

(Гуртожиток у дворі поліції, в якому розмістились прибулі поліцаї. Одна з кімнат. Посередині стоїть стіл. Поліцаї голосно розмовляють, вечеряючи. На столі стоїть горілка.)

Перший поліцай: Ми цих варвинчан, як котів, передушимо!

Другий поліцай: Не таке було, але справлялись. Третій: Он, Срібне, наприклад, скільки людей, а легко: справились: розстріляли — і кришка!

Четвертий: Наливай, братва, досить вам, хоч повечеряє­мо. ^Доноситься стукіт у двері.)

Перший: (п'яно кривляючи язиком, не піднімаючись зі стільця). Хто там?! Кого це вже на вечерю принесло? Чи, мо, пора?! Як, братва, думаєте? (До кімнати заходять Суглоба, Мудрий та Барановський).

Суглоба: Добрий вечір, хлопці!! Як доїхали?

Поліцаї: (разом відповідають) Та нічого, нічого, доїхали.

Міу д р и й: На підмогу приїхали? Так... малувато у нас лю­дей, Іа час тривожний, дуже тривожний... (В цей час за будин­ком] гуртожитку працювали зв'язківці Яковлев та Варфоло-мієв. Вони перерізають зв'язок).

Суглоба: Ми, хлопці, уповноважені передати наказ жандар яерії про здачу зброї, адже в районі неспокійно, і цілком можлива втрата її, тим більше, що ви в такому стані!

Перший: Який наказ? Ніхто його виконувати не буде! (Говорить п'яно і робить категоричний жест рукою.)

Другий: А-ну, дай сюди письмовий наказ! (Пробує всівати, але не може і падає на стілець, протягує руку). Дай сюди, кажу, письмовий наказ!

Барановський (пропонує папірець, той читає по складах)

Другий: Наказ № 40 по Вар-вин-ській жан-дар.ме-рії від 26 лютого 1943 року. «У зв'язку з неспокійною обстановкою та можливістю втрати зброї на-ка-зу-ю: здати зброю для збережен­ня до Варвинської жандармерії.

Траппе» '

Третій: Хтозна, хлопці, хтозна. (В цей час зв'язківці О. І. Варфоломієв та О.С. Яковлєв перерізують телефонний зв'язок)

Суглоба: (підходить до столу і знімає трубку ').'Мені жандармерію! Пане начальник? Наші люди не розуміють, чому забираємо зброю. Вони просять залишити гвинтівки. Так... не­безпечно. Тимчасовий захід? Так... Так... Розумію... Накажу! (Кладе трубку. Поліцаї більше не сперечаються і здають зброю. Після цьогоїх швидко зв'язують і виводять.)

Автор: Поліцаям.було незрозуміло, що відбувається. За кілька хвилин їх було посаджено до камер замість звільнених ув'язнених. В такий спосіб з поліцією покінчено без жодного пострілу.

ДІЯ III і

УВарві повстання, чути вигуки: «Повстання!», «Смерть-шистам!», «Ура!»

Автор (під звуки бою та музичне оформлення читає):
Покінчивши з поліцією, штаб утворив чотири групи повстанців для придушення осередків розташування карателі
Наступ здійснювався паралельно. (

Перша група під керівництвом Барановського направилась до жандармерії. За домовленістю з підпільниками конюх Бор виманив на ґанок начальника жандармерії. Його було вби першою кулею. Потім були знищені всі жандарми.

„ Друга група під керівництвом Мудрого та Нагнойного атакування приміщення школи, де знаходились есесівці. В жорстоко му бою знищено 11 есесівців, але тут загинув бойовий побрити Петро Нагнойний.

. Третя група (Суглоби і Галона) наступала на сільськогосподарську інспекцію. Вбито двох загарбників, але і повстин втратили Петра Івановича Галона.

І четверта група на чолі з Іваном Романовичем Кислякові Григорієм Юхимовичем Таранухою в бою на озерянському шляху вбила двох есесівців, що направлялись для розправи над варвинчанами. Патріоти забрали у фашистів легковий автомобіль, документи і приїхали з шофером Степаном Євтуховичем Онищенком в центр села.

 

ДІЯ IV

На центральному майдані Варви людно. Чути радісні вигу­ки, крики «Ура!» Майорять червоні прапори, з гучномовця лине голос Ю. Левітана із радісним зверненням Радіоінформбюро.

Автор: {голос диктора Ю. Левітана) "Після тяжких і на­пружених боїв 16 лютого 1043 року Радянська армія визволила місто Харків!..(На майдані Варви розноситься "Ура!" Люди ві­тають один одного й обнімаються.)

 

2. Аналіз повстання у Варві методом "кола ідей». Дасться завдання чотирьом групам:

1) Ваша оцінка повстання у Варві 27 лютого 1943 року, адже після відходу повстанців в ліси настала жорстока розпра­ва над мирними жителями райцентру.

• Що призвело до повстання?

• Чи суттєвою була допомога тих варвинчан, які співпрацюва­ли з «новою» владою, повстанцям?

 

• Яка мета цієї допомоги? Чому частина колишніх працівни­ків «нової» влади перейшла на бік повстанці??

• Якими були результати повстання? Щ Запис «ідей» учнів на дошці.

3] Колективне обговорення ідей та їх узагальнення. 4) Коментоване читання вчителем сцени зустрічі визволителів.

«..17 вересня 1943 року Варву звільнили від фашистської окупації. З нашого двору було видно валку підвід, що спуска­лися з гори Холодниця. Це був обоз Червоної армії. Звільнення пройшло без боїв.

У наш двір заїхала крита брезентом машина і зупинилась під великою вишнею. Розтягли антену. Це була військова радіо­станція. Вона стояла кілька днів.

У дворі, диміла польова кухня. Буквально на другий — треки день була проведена мобілізація до Червоної армії...»¹

[

V. Підбиття підсумків.

1. (Заповнення хронологічної таблиці «Варва під час німецько-фашистської окупації"

Перше бомбардування селища німецької» авіацією

 

Окупація Варви німецько-фашистськими військами

 

Арешт підпільної організації

Повторне створення підпільної організації

Масові арешти у Варві

Повстання проти німецько-фашистських загарбників Визволення райцентру Радянською армією

 

(12 вересня 1941 р., 17 вересня 1941 р._г вересень — жовтень 1941 р., кінець 1942 — початок 1943 рр., 23 лютого 1943 р., 27 лютого 1943 р.,1 — 2 березня 1943 р., 17 вересня 1943р>)

Саверська-Лихошва В. В. Краєзнавчі матеріали на уроках історії. — Варва — Київ, 2001.— С. 81.

VI. Самооцінюванця результатів уроку

"мозковий штурм".'.:...................................... —............................ балів

"мікрофон*.......................................................................................... балів

, "коло ідей".......балів

підбитппгяя підсумків_____....................................................... балів:

VII. Домашнє завдання «,
Читати витяг з книги «Нариси з історії Варви» (с. 6і»-7

або ж «Краєзнавчі матеріали» (с. 73-81). Коротко описати уявну зустріч з визволителями.

 

УРОК ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ
'■" Н. Пустовіт (м.Київ)

Тема: Екологічні чинники. Антропогенне порушення екологічних чинників. |

Мета,

Після цього заняття учні зможуть: І

• пояснювати на прикладах, що погіршення довкілля спричі няеться, головним чином, людською діяльністю;

• сформувати своє ставлення до того, що їхні дії можуть також спричиняти як негативні, так і позитивні зміни у навколишньому середовищі.

Матеріали: папір, ручки, фломастери. Хід уроку

1. Мотивація.

Нагадайте учням, що у 5-му класі вони ознайомились з глобальними екологічними проблемами і дійшли висновку про те,, що кожен з нас до них причетний.

2. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
. На цьому занятті учні матимуть можливість поміркувати;;

про своє власне оточення і про те, яким би вони хотіли його бачити.

Спонукайте учнів замислитись над тим, що;

• навіть безпосереднє оточення навколо наших жител зазнає впливу того, що відбувається в інших частинах планети;

• те, одо діється в одному місці, впливає відповідно на життя в інших місцях.

3. Надання необхідної інформації.

Завдання не потребує додаткової інформації до тієї, якою оволоділи учні на попередніх уроках. Найголовніше значення має власний життєвий досвід взаємодії з природою.

4Інтерактивна вправа.

Запропонуйте учням пригадати місце, де вони почуваються щасливими, де вони бували взагалі: відпочивали, були в поході тощо. Нехай спробують пригадати абсолютно все, що робить це місце приємним для них.

За кілька хвилин роздайте всім по аркушу паперу і попросіть скласти перелік характеристик улюбленого місця, які роблять його прекрасним, комфортним для них (не більше 5 позицій).

Написавши, нехай підведуться зі своїх місць і знайдуть у класі співрозмовника для бесіди про своє улюблене місце (вибір довільний). Кожен з них має повідомити іншому важливі з його погляду характеристики.

Потім кожна пара співрозмовників підшукує собі іншу пару учнів. У нових групах процедура повторюється, але цього разу кожен розповідає не про своє, а про улюблене Місце свого парт­нера. Відведіть на цю роботу достатньо часу.

Запросіть учнів повернутися на свої місця і подумати, що могло б статися з їхнім улюбленим місцем, від чого воно зміни­лося б на гірше. Нехай вони напишуть про те, що відчувають те­пер, коли місце нібито зазнало негативних змін. Запропонуйте учням знайти свого першого співрозмовника та обмінятися вра­женнями з приводу уявних змін. Спостерігайте за емоційними реакціями учнів, порівняйте їх з такими ж на попередньому етапі.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Проведіть загальну дискусію з класом, Запросіть бажаючих

розповісти про своє улюблене місце до і після негативних змін. Спонукайте учнів звернутися до своїх почуттів на різних етапах виконання завдання, поділіться результатами своїх спостере­жень..

Підсумуйте дискусію, наголосивши, що існує безліч чудових місць, які можуть зазнати негативних змін, якщо ми не дбати­мемо про довкілля і не будемо замислюватися над наслідками своїх дій.

Запропонуйте учням уявно відновити свої улюблені місця, і зобразити їх на малюнках. Влаштуйте своєрідну "картинну галерею».

Запропонуйте учням вдома зі старшими членами родини об­говорити питання, порушені на уроці. Нехай батьки розкажуть про свої улюблені місця і про те, чи збереглися вони незмінни­ми, а якщо змінилися, то як саме: стали краще чи погіршилися. Це залучить сім'ю до участі в екологічному вихованні і допоможе всім разом дійти висновку, що дії одного покоління на планеті можуть завдавати шкоди наступним поколінням люд Кожне покоління відповідальне за те, в якому стані воно пе дає середовище життя наступному поколінню, своїм нащадк

 

УРОК ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 9 КЛАСІ Олексій Святенко

Тема уроку: Жан-Батіст Мольєр — комедіограф, акт театральний діяч. Тематика та художні особливості коме Мольєра.

Епіграф до уроку:

' ...Мольєр, твої найкращі твори, -Навіки дивні чари їх, Пройшовши крізь віки й простори, В серцях відіб'ються людських.

У тебе муза недарма Говорить правду жартома...

Нікола Буало-Депрео

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:

• розповідати про основні етапи життя та творчості Молье як неординарної особистості, кращого представника доби класицизму;

• "аналізувати творчі принципи та комедійну концепції Мольєра •

• виявити власне ставлення до театрального мистецтва основі особистої участі в рольовій грі.

• Обладнання: портрет Мольєра; виставка книг про Мольєр

та його творчість; аудіозаписи фрагментів «Ліричних трагедій Ж.Б. Ліллі; тюрбани (можна імітувати рушниками), халати, іграшкові шаблі, Коран, свічки; плакат:

 

«Держава — це Я» Людовік XIV

План і методи проведення уроку

1. Мотивація (бесіда) (5 хв)<

2. Оголошення теми та очікуваних результатів (3 хв).

3. Обмін необхідною інформацією («Робота в парах»

(10 хв).

4. Інтерактивна вправа («Розігрування ситуації за роля-
ми» [інсценування]) (18 хв)

Підбиття підсумків (7 хв)

6. Домашнє завдання (2 хв): 1) прочитати 1 і 2 дії комедії
«Міщанин-шляхтич»; 2) відповісти на запитання 1-3 хрестоматії (за ред. Т. Б. Недайнової, с. 109).

Організація навчальної діяльності учнів

1. Мотивація (бесіда за питаннями домашнього завдання).
Учитель запитує учнів, у чому вони вбачають досягнення

класицизму як художньої системи, який його внесок у розвій світової культури, пропонує назвати найвідоміших францу­зьких письменників-класицистів.

У процесі бесіди вчитель спонукає учнів закінчити речення:

• Коли французький король Луї XIV запитав одного придвор­ного, хто з письменників своєю творчістю прославить час його правління, то був здивований, почувши відповідь:... (Мольєр!)

• Дійсно, XVII ст. у французькій літературі — добу класициз­му— нерідко називають ще...(добою Мольєра)

2. Представлення теми та очікуваних результатів.

Тож чи дивно, що після ознайомлення з загальними відомо­стями про французький класицизм, його кращих представни­ків та художні принципи наступний урок буде присвячений найславетнішому з митців класицизму в царині драматургії.

Учитель пропонує учням ще раз назвати ім'я талановитого театрального діяча разом з його «регаліями *: Жан-Батіст Моль­єр (Поклен) — комедіограф, актор, театральний діяч (учні запи­сують тему в зошити). Потім вчитель залучає учнів до спільного визначення очікуваних результатів уроку.

3. Робота В парах. Рольова гра «Інтерв'ю письменника».

Клас поділяється на пари по партах. Кожен учень лівого ва­ріанта виконує роль кореспондента, правого — Мольєра. Пред­ставники творчої групи «кореспондентів» ставлять запитання з біографії та творчого шляху Мольєра напарникам по парті, які виконують роль самого драматурга.

Орієнтовні запитання:

• Чи можна дізнатись ваше справжнє ім'я?

• Розкажіть, будьте ласкаві, про ваше походження.

• Де ви здобували освіту, які мали уподобання в юності?

• Як розпочиналась ваша театральна кар'єра?

• Коли прийшов до вас успіх як до актора, режисера, драматурга?

• 3 якими творами ви пов'язуєте розквіт ваших творчих с

• У чому особливості створеного вами жанру «високої комедії"

• Висміювання лицемірства дворянства — центральна тема ваших комедій. А які ще теми висвітлювали ви в своїх творах Запитання до «мольєрів»:

• Чи на всі запитання ви змогли дати відповідь?

• Які запитання викликали у вас труднощі?

• Чи задоволені ви ходом бесіди? Запитання до «кореспондентів»:

• Чи задоволені ви відповідями пана де Мольєра?

• Чи змогли б ви відповісти на сформульовані вами запитання?

• Спробуйте відповісти на запитання, яке викликало труднощі у вашого інтерв'юера.

4. Розігрування ситуації за ролями (інсценування).

Ведучий Булгаков (на тлі звучання «Ліричних трагедій» Ж. Б. Люллі)

1670-й рік у Франції мав пройти під знаком безперервних веселощів і святкувань у короля Людовіка XIV в різних йо резиденціях.

Якось король приймав турецьку делегацію і був невдоволений зухвалою поведінкою турецьких послів при дворі, а то доручив придворним композитору Люллі та драматургу Мол ру створити музичну комедію, в якій висміювались би турк Така передісторія створення «Міщанина-шляхтича».

В одному з епізодів п'єси Мольєра турки під музичний акопанемент посвячували задурманеного Журдена в неіснуючий чин «мамамуші». ₄

Мольер. Всепокірні слуги прохають Вас, Ваша величносте, подивитись смішну інтермедію. і

Людовик XІV. О, з задоволенням., пане де Мольер.

(Учні розігрують у ролях сцену турецької церемонії (Дія IV ява 9). Підготовлені учні виконують головні ролі, всі інші м окуть брати участь у масових сценах: пританцьовувати, по*, вторюючи слова...)

Ведучий Булгаков. Прем'єра вистави відбулаьс 14 жовтня 1670 р. в Шамборі. Після закінчення п'єси жах ох пив Мольєра: король не вимовив ані слова. Мовчання король відразу помітили придворні і сприйняли це як сигнал до висміювання автора комедії.

I придворний. Поясніть мені, заради Бога, панове, що означають усі ці «галаба», «балаба», які вигукують турки. Що це таке?

II придворний. Це нісенітниця! Мольєр уже не може
писати. Треба забрати у нього театр!

III придворний. Дійсно, «Міщанин-шляхтич» дуже
слабка комедія, в ній нема нічого легкого і веселого.

Ведучий Булгаков. 16 жовтня в Пале-Роялі відбула­ся друга вистава комедії. І знову на ній був присутній король.

Мольєр (вбігає, лунають оплески). Води! Води! (Йому да­ють води). Ви чуєте, чуєте?

Актори. Король аплодує!

Сам король встав і аплодує!

Скоріше на сцену, там король!

Мольєр. Так, я чую, чую! Господи, допоможи мені! Від­кривайте сцену!

Король (входить). Пане Мольєр, я хотів вам дещо сказати з приводу вашої п'єси. Я нічого не сказав вам після першої пре­м'єри, оскільки ще не встиг скласти своє судження. Однак тепер я скажу. Ваші актори грають пречудово. Але я бачу, що ви написали пречудову п'єсу, і жодний з ваших попередніх творів не справив на мене такого враження, як «Міщанин-шляхтич».

Мольєр. Ваша світлість! Ваша світлість!.. (Пауза). Ваша високосте!.. Актори і я, Ваш вірний слуга, вдячні Вам за високу честь, якою Ви нагородили нас* відвідавши театр (Низько вклоняється).

Король. Ось вам за вашу п'єсу. І пишіть далі. Сподіваюся, ви прославите у своїх творах мене і мій час.

Ведучий Булгаков. Так відбулася прем'єра вистави Мольєра «Міщанин-шляхтич». Людовік XIV чекав, що Мольєр прославить його і його епоху, але історія розсудила інакше: Мольєр став другим королем Франції — королем комедії.

«Віват Мольєр! Віват король комедії!»

Всі разом: «Віват Мольєр! Віват король комедії!»

5. Підбиття підсумків. '

Бесіда (Бажано, щоб кожен учасник відповів на перше запитання):

— Як ви почували себе в ролі..?

— Чи зрозуміли ви, що лежить в основі комізму Мольєра? (поєднання комічного характеру з комічними обставинами;

невідповідність реальних подій уявному сприйняттю персона­жа; самозасліплення героя, його маніакальна пристрасть)

Висновок. В основі творчого методу Мольєра лежить ти во класицистична колізія пристрасті і здорового глузду. Мол єр виступає за гармонію почуттів і розуму (учні записую висновок у зошити).

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 6 КЛАСІ О. Панченков (м. Київ)

Т е м а. Історичні пісні. Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

• розповідати про особливості відображення в народних піснях постатей видатних історичних осіб;

• пояснювати роль гіперболи для творення образу національного героя в історичних піснях;

• висловлювати власне ставлення до історичної пісні як до конденсатора народної пам'яті та етичних ідеалів українців. Обладнання: Підручник (Пасічник Є., Слоньовська 0. Ук­раїнська література: Підруч. для 6 кл.— К.: Освіта, 2001); дош­ка, маркери; аудіозапис «Пісні про Байду» учнівські зошити-словники.

Орієнтовний план і методи проведення уроку

1. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності (комбінована бесіда) — 8 хвилин.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку (бесіда) — 2 хвилини".

3. Аналіз текстів історичних пісень (робота в малих гру­пах)— 25 хвилин.

4. Оцінювання підсумків уроку (бесіда, метод «Мікро­фон»)— 10 хвилин.

¹ Хід роботи

1. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності. На минулому занятті було розглянуто «Пісню про Байду». Учитель пропонує ще раз прослухати її в аудіозаписі. Учням ставляться питання:

• До якого виду народної пісні належить цей твір?

• За яких часів відбуваються події, змальовані в цій історичній пісні?.

• Хто є центральною фігурою твору?

• Якими рисами наділений Байда?

Учитель повідомляє, що в основі пісні лежать події з реального життя першого гетьмана України Дмитра Вишневецького. Під його керівництвом запорожці здійснили ряд переможних походів на Туреччину. Турецькі й татарські вельможі неодноразово пропонували Вишневецькому перейти до них на службу, обіцяючи за це винагороду. Але мужній лицар не погодився на прислужництво ворогам, бо зрада гірша за смерть. 1563 року він був схоплений молдавськими феодалами й переданий султанові Селіму ІІ. Повішений на гак за ребро, гетьман прийняв мученицьку смерть, але не просив пощади.

Учням ставляться питання:

- Чи можна сказати, що в «Пісні про Байду» точно відтворені події з життя Дмитра Вишневецького?

- Знайдіть у тексті моменти, в яких сила героя перебільшена.

- Чи можемо ми поставити знак рівності між фольклорним Байдою та Дмитром Вишневецьким? Чому?

Школярі з допомогою вчителя роблять висновок, що образ Байди створений на основі лише окремих моментів з життя Дмитра Вишневецького. До учнівських словників з підручників виписується визначення прототипу.

 

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Учитель зазначає, що сьогодні на прикладі ще кількох істо­ричних пісень буде розглянуто; які історичні особи були прото­типами фольклорних героїв, встановлено, за допомогою яких художніх засобів твориться образ народного героя, визначено, чому історична пісня посідає таке важливе місце в українському фольклорі.

3. Аналіз текстів історичних пісень.

1)Учні класу об'єднуються в чотири малих групи по 4-5 осіб у кожній. Учасники й учасниці повторюють правила роботи в групах, розподіляють ролі. Учитель пропонує кожній групі розглянути текст конкретної історичної пісні:

перша група - «Гей, та то ж не грім в степу гуркотав...»;

друга група — «Чи не той то хміль...»;

третя група - «Ой, Морозе, Морозенку...»;

четверта група — «Максим козак Залізняк».

Учні мають ознайомитися з інформацією в підручнику про
певну історичну особу, прочитати текст пісні, встанови якими рисами наділений герой пісні, знайти в тексті перебільшення.

Завдання групам
Прочитайте пункт «Ізотермічний процес» з § 11 підручника і
(с. 39). Визначте та запишіть у зошит основне з поданої інформації. Зверніть увагу на графіки ізотермічних процесів у
різних системах координат. Проаналізуйте хід розв'язуван ня задачі 1 (с, 42).

Завдання групам 2 і 5

Прочитайте пункт «Ізобарний процес» з § 11 підручника
(с. 39). Визначте та запишіть у зошит основне з поданої інформації. Зверніть увагу на графіки ізобарних процесів у різних системах координат. Проаналізуйте хід розв'язування.
задачі 2 (с. 42).

Завдання групам 3 і 6

Прочитайте пункт «Ізохорний процес» з § 11 підручника
(с. 41). Визначте та запишіть у зошит основне з поданої інформації. Зверніть увагу на графіки ізохорних процесів у різних системах координат. Проаналізуйте хід розв'язування
задачі 3 (с. 42)

2-й етап (10-12хв)

Учитель об'єднує учнів у 6 «експертних» груп так, щоб у пер­шу увійшли учні, що мають таблички, наприклад, з червоною позначкою і працювали у «домашніх» групах 1,2,3. Друга «ек­спертна» група складається з осіб, що працювали в цих самих «домашніх» групах і мають таблички з жовтою позначкою, тре­тя «експертна» група — мають таблички з зеленою позначкою. ' Аналогічно формуються «експертні» групи з 4-6 «домашніх» груп.....

Кожен з учасників ознайомлює інших зі змістом опрацьова­ної ним інформації. «Експертна» група аналізує матеріал в• цілому;

3-й етап (7-10хв)