Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Роздаткові матеріали для учнів 3 страница




Учням пропонується повернутися «додому», щоб поділити­ся знаннями, отриманими в «експертній» групі. Причому треба намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі. Зав­дання «домашніх» груп на даному етапі — корекція та остаточ­не узагальнення всієї інформації.

Для закріплення здобутих знань групам пропонується виконати практичне завдання.

 

Завдання групам 1,3,5

На малюнку подано графік зміни стану ідеального газу в координатах У,Т. Зобразити цей процес на графіках в координатах Р,У.________________________________________

Завдання групам 2,4,6

На малюнку подано графік зміни стану ідеального газу в координатах У,Т. Зобразити Цей процес на графіках в координатах Р,Т. _____

Графіки зміни стану ідеального газу, які Пропонуються гру­пам, підбираються вчителем довільно, але таї^ щ0д у кожному завданні було по три ділянки. . 4-й етап (6-7 хв)

Групи 1, 3, 5, а згодом 2, 4, 6 прикріплюють листки з побудо­ваними графіками процесів на дошці, звіряють отримані резуль­тати. Кожна група пояснює, як будували одну а ділянок графіка.

3. Оцінювання результатів уроку.

При підбитті підсумків учитель звертає увагу учнів на очіку­вані результати уроку і, передаючи уявний мікрофон, запитує:

• Що ми робили на уроці?

• Чи досягли очікуваних результатів ви особисто, клас у цілому? Чому ви так вважаєте?

• Що могло б бути організовано краще, корисніше?

• Над якими навичками, вміннями ще треба працювати? Домашнє завдання. Опрацювати зміст § 11, розв'язати за­дачі 1,2,3 з вправи 4 (с. 43 підручника).

урок всесвітньої історії в її класі

С Хамуляк (м. Львів)

Тема уроку: Країни Центральної та Східної Європи. По­дії в Угорщині (1956 р.),Чехо-Словаччині (19^8 р,), Румунії та Чехо-Словаччині (1989 р.)

Очікувані результати .

Після уроку учні зможуть:

• визначати причини та наслідки антиурядових виступів 1956 року в Угорщині та 1968 року в Чехо-Словаччині, спільні та відмінні риси, що-характеризують події» Угорщи­ні та Чехо-Словаччині;

 

• пояснювати зміст термінів «Празька весна» та «оксамите-революція»;

• розповідати про роль політичних лідерів у зазначені період

• порівнювати різні шляхи побудови демократичного суспільства.

Обладнання: папір, маркер, дошка; Я. М. Бердичевськи Т. В. Ладиченко, І. Я. Щупак. Всесвітня історія 1930-199 Підручник для 11 кл. — К.: «А.С.К», 1999; позначки різних кольорів; завдання групам; роздаткові матеріали.

Орієнтовний плац і методи проведення уроку

1. Представлення теми й очікуваних результатів (бесіда) — 5-6 хв.

2. Вправа «Дзеркало» (робота в малих групах) 30-35 хв.

3. Підбиття підсумків уроку (бесіда) — 7-8 хв.

Варіант організації діяльності учнів

1. Представлення теми й очікуваних результатів.

Вчитель пропонує учням висловити свою думку про ставлення Радянського Союзу до внутрішньої політики країн «народної демократії», просить учнів уточнити, які країни називають країнами «народної демократії», наголошує, що не завжди мирною була політика Радянського Союзу. Вчитель, вислухавши думки учнів, зазначає, що метою даного уроку є з'ясувати вплив тоталітарної держави на країни «народної демократії» т~; наслідки краху соціалістичної системи на прикладі країн — Че-хо-Словаччини та Румунії; оголошує тему уроку та очікувані результати.

2. Вправа «Дзеркало» (робота в малих групах)

Вправу виконують у два етапи, що потребує чіткої організації й інструктажу. Учитель об'єднує учнів у 4 групи, використавши позначки різного кольору, і

1 - й е т а п

Вчитель пропонує учням опрацювати запропоновану інфор­мацію й опанувати її на рівні, достатньому для обміну нею з іншими.

Завдання групам

Група 1

Прочитайте текст « Події 1968 року в Чехо-Словаччині». Ви­різніть і тезисно запишіть основні причини та наслідки зазначених подій.

Група 2

Прочитайте текст «Революція 1956 року». Вирізніть і тезис­но запишіть основні причини та наслідки зазначених подій. Група З

Прочитайте текст «Оксамитова революція 1989 року, від­новлення демократичного ладу». Вирізніть і тезисно запишіть основні причини та наслідки зазначених подій.

Група 4

Прочитайте текст «Революція 1989 року, крах тоталітарного режиму». Вирізніть і тезисно запишіть основні причини та на­слідки зазначених подій.

2-й етап

Після завершення роботи половині учнів першої групи про­понується перейти у другу, а половині учнів другої — у першу. Аналогічно обмінюються учасниками третя і четверта групи. У новоутворених групах учні обмінюються своїми знаннями з оп­рацьованого тексту.

3-йетап

Учням пропонується повернутися у свої групи і поділитися інформацією, отриманою в інших групах. Під час обговорення учні дають колективну відповідь на завдання.

Завдання групам

Групам 1 та 2

Визначте і тезисно запищіть спільні та відмінні риси зазна­чених подій в Чехо-Словаччині та Угорщині. Групам 3 та 4

Визначте і тезисно запишіть спільні та відмінні риси зазна­чених подій в Румунії та Чехо-Словаччині.

Коли групи завершили виконання своїх завдань, їм пропону­ється по черзі озвучити лише одну спільну (відмінну ) ознаку. Учитель записує на дошці тези, що пропонують групи, доки вони не вичерпаються. Спочатку представляють свої результа­ти групи 1 і 2, потім аналогічно 3 і 4.

3. Підбиття підсумків уроку

Вчитель проводить за такими запитаннями:

• Що нового ви дізнались на уроці?

• Що ми робили на уроці?

• Чи досягли ми поставлених цілей? р Що ви відчували під час роботи?

Роздаткові матеріали для учнів ГРУПА 1

Події 1956 року в Угорщині

• «Під впливом ідей XX зїзду КПРС в Угорщині, як і в інших, країнах Східної Європи, пожвавився національно-демократичний рух. Населення вимагало негайно реабілітувати безвинно;' засуджених та страчених політичних і громадських діячів, відставки наступника М. Ракоші, сталініста Є. Гере. 8 жовтня 1966 р. збори студентського активу Будапешта ухвалили організувати демонстрацію солідарності з польським народом, вимагати скликання пленуму ЦК, який накреслив би заходи щодо! демократизації країни. Студенти вимагали повернення до керівництва І. Надя, припинення беззаконня й культу особи...

• Непередбачуваність наслідків виходу однієї країни з радянського блоку штовхала СРСР до надзвичайних заходів. Спочатку урядові І. Надя, який прийшов до влади в ніч проти 24 жовт­ня, у Москві довіряли і радились з ним. За усним проханням угорських керівників було введено радянські війська. На про­хання радянського посла Ю. Андронова передати письмове звернення з цього питання І. Надь відповів відмовою....

• У Москві вирішили, що Надь веде свою гру і не контролює ситуацію. Лінію співробітництва було переглянуто на користь суто воєнного вирішення угорської кризи і зміни уряду....

• У листопаді група політичних діячів на чолі з Я. Кадаром створює Тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд| для «розгрому контрреволюції і відродження соціалізму у краї­ні». Уряд Я. Кадара почав формувати свої робітничі загони, їхнє зіткнення із силами І. Надя було неминучим. Кадар звернувся до Радянського Союзу за військовою допомогою. Радянські війська за наказом І. С. Конєва розпочали виконаний поставленого завдання — «допомогти зламати опір заколотників! у Будапешті, відновити законну владу і порядок у країні».... >;

• Ціна «перемоги» для радянської сторони була немалою: у] боях загинуло 669 солдатів і офіцерів, 1450 поранено, 51 пропало безвісти. Розпочались арешти, комуністична влада організу-1 вала судові процеси. Народно-визвольний рух було потоплено у | крові. Події в Угорщині 1956 р. були наслідком кризи сталін­ської моделі соціалізму. ГРУПА2

• Події 1968 року в Чехо-Словаччині

• Реформатори на початку 1968 р. заходились будувати «со­ціалізм з людським обличчям», намагаючись поєднати засади

 

соціалістичного суспільства з ринковою економікою, плюраліз­мом, демократією. Передбачалось перетворити господарчий апарат і відокремити його від політичних державний органів. Компартія внаслідок таких змін повинна була б більше займа­тись властивою їй. політичною роботою. Лібералізація У сус­пільному житті виявилась у виникненні нових політичних ор­ганізацій, активізації демократичних партій, які звільнялись від жорсткого контролю КПЧ...

Події у ЧССР украй стривожили керівництво КГІРС і ком­партій східноєвропейських країн, які до змін у Чехо-Словаччині ставились різко негативно. Після публікації програмного документа чехословацьких реформаторів «Дві тисячі слів» кремлівське керівництво все більше почало схилятись до ради­кальних заходів.

18 серпня у Москві відбулась зустріч керівників комуністич­них партій Болгарії, Угорщини, Польщі, НДР і СРСР. на якій було прийнято звернення ЦК партій і урядів цих краї*1 Д° прези­дента Чехо-Словаччини Л.Свободи, в якому зазнавалось що «військові частини п'яти країн вступлять на територію Че­хо-Словаччини, вони прийдуть ...як вірні друзі чехослова­цького народу...»

21 серпня 1968 року у радянській пресі було опубліковано заяву ТАРС про те, що вступ військ Варшавського договору на територію Чехо-Словаччини здійснено на прохання партійного та державного керівництва Чехо-Словаччини.

Національні збори прийняли заяву, у якій говорилося, що «жодний конституційний орган не був уповноважений ... за­прошувати окупаційні війська Варшавського пакту у

Наприкінці серпня до Москви було запрошено чехослова­цьку делегацію на чолі з президентом Л. Свободою, за підсум­ками переговорів було опубліковано комюніке, в якому йшлося про досягнення домовленості щодо найскорішої нормалізації обстановки у країні; визначено умови перебування радянських військ у країні, війська НДР, Болгарії , Угорщини, Польщі за­лишали країну

З розробленої на початку 1968 р. програми реформ вдалося здійснити перетворення Чехо-Словаччини на федерацію двох рівноправних республік — Чеської і Словацької.

70-80-ті роки знаменувалися наступом реакції прихиль­ників «Празької весни» виганялись з державних органі8» засо­бів масової інформації, було вчинено розправу над демократич­ною інтелігенцією... •

ГРУПА З

«Оксамитова» революція 1989 року, відновлення демокра­тичного ладу

... Наступ тоталітаризму викликав до життя дисидентський рух. Група діячів науки і культури у вересні 197Тр., посилаю­чись на документи Хельсінської наради, виступила з відозвою, у якій розкрила основний зміст вимог та головні напрями демо­кратизації суспільства. Документ отримав назву «Хартія-77 ».

Авторитарна система в Чехо-Словаччині жорстоко переслі­дувала дисидентів (майбутній президент В.Гавел був тричі засу­джений, багато хто був змушений емігрувати). Але кількість прихильників «Хартії-77» зростала, по суті це була єдина орга­нізована опозиція у країні.

Незважаючи на перебудову в СРСР, політичний курс у країні залишався незмінним. Партійне керівництво втрачало не Тіль­ки підтримку, а й розуміння свого курсу серед комуністів і гро­мадян країни.

Падіння комуністичного режиму в НДР прискорило розви­ток подій. Почалися демонстрації, що жорстоко придушували­ся владою. В листопаді 1989 р. міліція придушила студентську демонстрацію в Празі, що викликало шквал обурення. За іні­ціативи «Хартії-77» було створено Громадянський форум, у Словаччині також було створено демократичну організацію «Громадськість проти насильства». Маніфестанти вимагали, щоб КПЧ відмовилась від керівної ролі у країні і Покарала вину­ватців репресій. Революція, що розпочалась, відбувалась мир­ним шляхом. Студенти, а також робітники й інтелігенція, що їх підтримували, не захоплювали будівель та об'єктів КПЧ, уни­кали сутичок. Тому події листопада 1989 р. отримали назву «оксамитові»... А вже в грудні 1989 р. Федеральні збори обрали лідера опозиції Вацлава Гавела президентом країни, Нове ке­рівництво було сформоване на коаліційній основі. Держава от­римала назву Чеська і Словацька Федеративна Республіка. 1991 р. завершилося виведення з території Чехо-Словаччини військ колишньої Радянської армії.

ГРУПА 4

Революція 1989 року, крах тоталітаризму

Перші сигнали про початок опору тоталітарному режимові надійшли із Трансільванії, де у великому промисловому центрі м. Тимішор влада застосувала репресії проти реформаторського пастора Л. Бекеша. Ці дії зумовили виступи мешканців міста, що, зібравшись на центральній площі, вимагали проведення демократичних реформ... Диктатор (Н. Чаушеску) у терміновому порядку оголосив бойову тривогу і наказав привести збройні сили у стан підвищеної бойової готовності, а по «заколотниках відкривати вогонь без попередження».

У ході кривавих подій у Тимощарі було вбито понад 100 чо­ловік і більше 200 поранено.

Трагедія збурила всю країну. Скрізь розпочалися страйки, які очолили лідери Румунського демократичного фронту. Н. Чауше­ску намагався виступити перед багатолюдною маніфестацією на палацовій площі у Бухаресті. Зустрінутий свистом і градом камін­ня, він звелів відкривати вогонь по тих, хто зібрались.

22 грудня 1989 р. було сформовано Фронт національного по­рятунку як орган всіх здорових сил нації, всіх організацій і груп, що виступили проти диктатури. Першим керівником ФНС став Іон Ілієску (обраний згодом президентом країни). Пе­ремога революції була забезпечена і закріплена переходом армії на бік повсталого народу. Міністр оборони країни В.Мдля відмо­вився віддати наказ стріляти у демонстрантів, за що був розстрі­ляний за наказом Чаушеску.

... у грудні 1989 року відбувся суд над подружжям Чауше­ску. Членів судової колегії дратувала поведінка підсудних, які відкидали всі звинувачення. Суд оголосив найвищу міру пока­рання — смертний вирок. Але подружжя Чаушеску не було страчене призначеними для цього виконавцями. Ненависть до нього була настільки велика, що, як тільки їх вивели у двір, вій­ськові, що там знаходились, відкрили по них безладну стрілянину....

Доведена до краю адміністративно-командна система була заміщана на націоналізмі, невігластві, ненажерливому праг­ненні до наживи. Все це знайшло своє закінчене втілення в ре­жимі Чаушеску і зумовило його крах.

УРОК З ОСНОВ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ В 10 КЛАСІ Р. Бабій (м. Львів)

Тема уроку: Основні макроекономічні показники. Поняття про валовий внутрішній продукт (ВВП). ,
Очікувані, результати
Після уроку учні зможуть:

• формулювати поняття ВВП;

• обчислювати ВВИ»

• розрізняти складові елементи ВВП.

Обладнання: Папір, маркери; роздатковий матеріал для уч­нів; картки для групової роботи.

Орієнтовний план і методи проведення уроку

1. Представлення теми уроку і очікуваних результатів — 8-10 хв.

2. Один рік на безлюдному острові і (робота в малих гру­пах) — 30-25 хв.

3. Оцінювання результатів уроку — 7-10 хв.

Варіант організації діяльності учнів

1. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

Учитель записує на класній дошці «валовий внутрішній про­дукт», оголошує тему уроку та очікувані результати. Пропонує детально прочитати запропонований текст уголос по реченнях методом коментованого читання, запитуючи учнів як вони ро­зуміють його зміст, пропонує назвати кілька прикладів до кож­ного застереження до обрахунку ВВП, записуючи їх на класній дошці. Просить учнів пригадати, на які групи поділяються всі товари і послуги (споживчі, інвестиційні, суспільні), (..

Роздаткові матеріали для учнів

Мета виробництва задоволення потреб людей шляхом створення відповідних товарів і послуг. Сіпай справ у вироб­ництві характеризується низкою показників. Найчастіші за­стосовують показник валового внутрішнього продукту (ВВП), який є основою національного рахівництва.

Методика обрахунку валового внутрішнього продукту

Валовий внутрішній продукт вимірює ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні протягом певно­го періоду часу, як правило, за рік.

ВВП = £ Рі*ОД,

де і — кінцевий товар,

Р — ціна цього товару,

Я — кількість виробленого товару.

ВВП є важливим макроекономічним показником тому, що дає змогу просумувати всі товари і послуги, які були фізично виготовлені в певній країні, він відображає реальне вироб­ництво. Проте при обрахунку ВВП є низка застережень:

а) не враховується вартість вживаних речей (їхня вартість вже була врахована, коли тільки були випущень Фізично не створено нову одиницю товару чи послуги);

б) не враховується вартість проміжних товарів (вартість сировини). Більшість продуктів проходить кілька виробничих
стадій, перш ніж потрапляє на ринок. Щоб уникнути багаторазового врахування частин продуктів, які продаються і купуються, при обчисленні ВВП враховують лише ринкову вартість кінцевих товарів (масло, сорочка, хліб) і не враховують вартість
проміжних товарів. Якщо брати до уваги проміжні товари, то їх
буде враховано кілька разів, але нова товарна одиниця при цьому не створюється.

Кінцеві товари — це товари і послуги, які купують для спо­живання, а не для подальшого оброблення чи переробітку.

в) не враховують трансферні платежі.

Трансферний платіж — виплати державою або домогосподарствами грошей, взамін яких не отримують товари і послуги (наприклад, пенсійне забезпечення державою, щомісячні суми, які отримують студенти із дому, операції з цінними паперами, купівля-продаж акцій чи облігацій).

Наприклад, за один рік певна спільнота змогла виробити: збудувати один будинок (приблизна ціна) 5тис. грн; зрубування дерев у кількості 100 штук, ціна зрубування 3 грн., виготов­лення ножів — 5 штук ціною б грн., випікання хліба в кількості 1000 штук ціною 1 грн., вирощування пшениці — 500 кг ціною 1 грн., виловлення риби — 50 кг ціною 3 грн., організація безпе­ки вартістю 1000 грн., прокладання доріжок вартістю 300 грн.

, 3 цього переліку виділяємо проміжні та кінцеві товари. Про­міжні: деревина, зерно. Решта — кінцеві.

ВВП = 5000 + 5* 5 +1000 * 1 +50 * 3 +1000 + 300 = 7475 (грн.)

2. «Один рік на безлюдному острові» (робота в малих групах).

Учитель об'єднує учнів у групи, по 4-5 осіб у кожній. Пропо­нує пригадати правила роботи в групі, розподілити обов'язки між членами групи. Дає завдання групам. 1 1-й етап

Завдання групам • Уявіть собі, що ми пливемо на прекрасному швидкому віт­рильному лайнері. На жаль, у результаті морської бурі судно розбилось і затонуло. Але на горизонті ми помітили острів. Цей острів виявився безлюдним і не позначеним на карті.

Вам і невеликій групі людей вдалось потрапити на безлюд­ний острів, однак усі речі затонули разом з кораблем. Ваш ост­рів володіє всіма необхідними ресурсами, маючи тропічно-воло­гий клімат.

 
 

Минув рік. За цей час ви не відчували нестачі жодного фактора виробництва, непогано облаштували свій побут, повністю
задовольняли фізіологічні і соціальні потреби виробленими товарами і послугами . ;

Складіть перелік не менше як 30 найменувань товарів і послуг, які ви почали виробляти за час перебування на острові. Обов'язково зазначте ціну (в гривнях) за кожен товар і послугу, враховуючи витрати на сировину, а також кількість виробле-5 них товарів і послуг. Користуючись поняттям про ВВП, по») рахуйте величину ВВП вашого острова. Всі записи робіть на робочій картці, зазначте назву свого острова або спільноти.

2-й етан

Учитель збирає робочі картки і роздає їх знову групам таким
чином, щоб кожна отримала іншу картку. Групам пропонуєть-'!
ся завдання. ,

Завдання групам

Перевірте правильність обрахунку ВВП, виділивши проміж­ні та кінцеві товари, зробіть відповідні виправлення в обрахун­ках ВВП (якщо вони є):

Усі вироблені товари і послуги згрупуйте у таблицю.

 

Споживчі Інвестиційні Суспільні
     

Кожна група оголошує свої результати, дає оцінку правиль­ності обрахунку ВВП протилежної групи з відповідними пояс­неннями. Вчитель коментує відповіді учнів, спільно аналізую­ться допущені помилки.

 

3. Оцінювання результатів уроку.

Вчитель підбиває підсумки, пропонує учням відповісти на запитання:

• Що ми робили на сьогоднішньому уроці?

• Для чого ми це робили ?

• Що ви відчували протягом уроку?

Домашнє завдання. Проаналізуйте, з яких частин склада­ється ВВП України за останній рік. Які зміни можуть відбу­тися в майбутньому? Опишіть ВВП своєї сім'ї в робочому зошиті.

 

ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ДЕЯКІ ТЕРМІНИ В ПОСІБНИКУ

 

АКТУАЛІЗАЦІЯ — відтворення в пам'яті учня знань, уявлень, жит­тєвого досвіду, набутих ним рані­ше.

АНАЛІЗ — розкладання, розчле­нування цілого на частини; здій­снюється у двох напрямках*, практичної дії та мислительної операції.

БАТОВСЬКА СИСТЕМА — си­стема навчання, що полягала в поєднанні групової та індивіду­альної форм навчання. Викори­стовувалась в американських школах наприкінці XIX ст. Окрім групових занять з класом, вчи­тель та його помічник проводили індивідуальні заняття як із силь­ними, так і з відстаючими учня­ми.

БЕЛ—ЛАНКАСТЕРСЬКА СИСТЕ­МА — система навчання, що була розроблена А.Беллом та Дж. Лан-кастером у 1798 році і широко за­стосовувалась в школах Англії та Індії для навчання великої кіль­кості учнів одним учителем. По­лягала в тому, що старші учні нав­чали молодших. Не набула Поширення через низьку якість навчання.

БРИГАДНО-ІНДИВІДУАЛЬНА ФОРМА НАВЧАННЯ — розроб­лена в СІЛА на початку 80-х років минулого століття система нав­чання математики в початковій школі, коли індивідуальні занят­тя поєднуються з роботою учнів у малих групах (б-б осіб). Групи ма­ють бути максимально різнорідними. Розроблялась для застосу­вання в класах, де дуже велика відмінність в успішності та багато відстаючих.

БРИГАДНО-ЛАБОРАТОРНИЙ МЕТОД — набув поширення в практиці роботи радянської шко­ли в 20-ті роки XX ст. і передбачав виконання спеціально сформова­ними учнівськими групами (бри­гадами, ланками) практичних, лабораторних робіт. Завдання, що їх виконували бригади, могли бути як єдиними, так і диференці­йованими.

ВІДТВОРЮВАНІСТЬ — можли­вість застосування технологій в інших однотипних навчальНих за­кладах, іншими суб'єктами.

ГРА — один із видів діяльності, значимість якого не в результаті, а в самому процесі.

ГРА РОЛЬОВА — групова гра, в якій діти беруть на себе різнома­нітні соціальні ролі (батька, мате­рі, лікаря, дитини і т.д.) у спеці­ально створених сюжетних умовах.

ГРА СЮЖЕТНА — гра, в якій діти відтворюють сюжети із ре­ального життя людей чи худож­ньої літератури.

ГРУПОВА РОБОТА НА УРОЦІ — форма організації навчально-пі­знавальної діяльності, за якої учні з різним рівнем навчальних можливостей, об'єднані в малі групи, виконують як спільні, так і диференційовані завдання педа­гога. Групи не повинні бути постійними, оскільки це може призвести до виникнення груп різного рівня успішності.

закон, структурний план або гру­пу споріднених питань.

МОТИВИ — психічне явище спо­нукання до виконання тієї чи ін­шої дії, вчинку.

НАВИЧКА — усталений спосіб V виконання дій, сформований у ре­зультаті багаторазових повто­рень; характеризується високим рівнем засвоєння і відсутністю по-елементної свідомої регуляції і контролю (навички рухові, інте­лектуальні, перцептивні).

ОСВІТА —процес і результат взаємодії між вчителем і учнями, ,. за яким останні оволодівають всі­ма компонентами змісту навчан­ня, розвиваються і виховуються. ОЦІНКА — 1) оцінні судження в усній та письмовій мові щодо яко­сті певної діяльності; 2) бали — кількісні вимірники, які визнача­ються нормами оцінок; в україн­ській школі прийнята дванадцятибальна система оцінок; поєд­нання балів та оцінних суджень учителя.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ — встановлення ступеня виконання школярами навчальних завдань, рівня їх якості; дидактичні вимоги до оці­нювання: об'єктивність, систе­матичність, урахування індивіду­альних особливостей, стимулю­вання учнів до вдосконалення своєї праці тощо. ПОЄДНАННЯ МЕТОДІВ НАВ­ЧАННЯ — вибір та застосування методів навчання з урахуванням їх доповнюючих можливостей для ефективного досягнення конкрет­ної навчальної мети.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ — науково обґрунтована педагогічна (дидактична) система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послі­довність дій, спроектованих на розв'язання проміжних цілей і наперед визначений кінцевий ре­зультат.

ПЛАНУВАННЯ УРОКУ — конст­руювання взаємодії викладача і учнів у процесі реального навчального часу. Основою плану­вання служать мета, завдання, принципи, методи і зміст навчаль­но-виховної діяльності викладача і навчально-пізнавальної діяльно­сті учня. Планування уроку здійс­нюється в вигляді конспекту уроку. План-конспект: тема, зав­дання уроку, етапи уроку, завдан­ня для учнів.

ПРОБЛЕМА — знання про невідо­ме, різновид запитання, відповіді на яке не існує в накопичених знаннях і тому вимагає відповід­них дій для одержання нових знань.

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ — об­ставина, коли перед учнями по­стають нові умови й інформація, за яких вони не можуть прийняти рішення на основі своїх власний знань і досвіду, а тому мають відшуковувати нову інформацію і набувати новий досвід.

МОТИВИ — психічне явище спо­нукання до виконання тієї чи ін­шої дії, вчинку.

НАВИЧКА — усталений спосіб, виконання дій, сформований у ре­зультаті багаторазових повто­рень; характеризується високим рівнем засвоєння і відсутністю по-елементної свідомої регуляції і контролю (навички рухові, інте­лектуальні, перцептивні).

ОСВІТА — процес і результат взаємодії між вчителем і учнями, , за яким останні оволодівають всі­ма компонентами змісту навчан­ня, розвиваються і виховуються. ОЦІНКА — 1) оцінні судження в усній та письмовій мові щодо яко­сті певної діяльності; 2) бали — кількісні вимірники, які визнача­ються нормами оцінок; в україн­ській школі прийнята дванадцятибальна система оцінок; поєд­нання балів та оцінних суджень учителя.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ — встановлення ступеня виконання школярами навчальних завдань, рівня їх якості; дидактичні вимоги до оці­нювання: об'єктивність, систе­матичність, урахування індивіду­альних особливостей, стимулю­вання учнів До вдосконалення своєї праці тощо. ПОЄДНАННЯ МЕТОДІВ НАВ­ЧАННЯ — вибір та застосування методів навчання з урахуванням їх доповнюючих можливостей для ефективного досягнення конкрет­ної навчальної мети.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ — науково обґрунтована педагогічна (дидактична) система, яка гарантує досягнення певної навчальної*
мети через чітко визначену послідовність Дій, спроектованих на
розв'язання проміжних цілей
наперед визначений кінцевий результат.

ПЛАНУВАННЯ УРОКУ — констуруювання взаємодії викладача і учнів у процесі реального навчального часу. Основою планування служать мета, завдання, принципи, методи і зміст навчально-виховної діяльності викладача і навчально-пізнавальної діяльно­сті учня. Планування уроку здійс­нюється в вигляді конспекту уроку. План-конспект: тема, зав?»: дання уроку, етапи уроку, завдав* ня для учнів.

ПРОБЛЕМА — знання про невідоме, різновид запитання, відповіді на яке не існує в накопичених знаннях і тому вимагає відповіді яких вони не можуть прийняти рішення на основі своїх власних знань і досвіду, а тому мають відшуковувати нову інформацію і на­бувати новий Досвід.

ПРОЕКТ — цільовий акт діяльно­сті, в основі якого лежать інтереси людини.

ПРОЦЕС — послідовна законо­мірність зміни якихось явищ, ста­нів тощо; сукупність послідовних дій для досягнення певного ре­зультату відповідно до мети. РЕФЛЕКСІЯ (в психології) здатність людини до самопізнан­ня, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущим» цінностями, а також діями та вчинками інших людей>

РІВНІ ЗАСВОЄННЯ — послідов­ний перехід учня від незнання до знання; в дидактиці розрізняють рівні — ознайомлення, осмислен­ня, розуміння,- запам'ятовування в завданнях наростаючої склад­ності.

РОЗУМІННЯ — процес осмислен­ня явищ або предметів через ви­явлення істотних ознак та взає­мозв'язків між ними.

СПІВРОБІТНИЦТВО (КООПЕ­РАЦІЯ)— спільна діяльність для досягнення загальних цілей.

СТРАТЕГІЯ — загальна керівна лінія, спрямована на досягнення кінцевої мети (цілі) у якійсь ді­яльності.

СТРУКТУРА УРОКУ — сукуп­ність елементів уроку, що забезпе­чують його цілісність і збережен­ня основних характеристик при різних варіантах поєднання. До таких елементів належать: організація початку уроку, постанов­ка мети і завдань уроку, пояснен­ня, закріплення, повторення, домашнє завдання, підбиття під­сумків уроку. Тип уроку визнача­ється наявністю і послідовністю Його структурних елементів. УРОК — основна одиниця освіт­нього процесу, чітко обмежена ча­совими рамками (45 хвилин), пла­ном роботи та складом учнів (класом). Стосовно процесу нав­чання урок відіграє інтегруючу роль, оскільки відображає та по­єднує такі його компоненти, як мета, зміст, методи, засоби навчання, взаємодія вчителя та учнів.







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 474. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.017 сек.) русская версия | украинская версия