Хеджування ризику банку експортера.

а) банк експортера, що уклав контракт зі своїм клієнтом на.покупку доларів по форвард-курсу із виконанням через 1 місяць, одночасно купує на біржі ф'ючерси на поставку доларів терміном на місяць.

б) банк експортера укладає угоду "своп" з іншим банком, за умовами якої продає йому долари за марки на умовах готівко­вої угоди і купує долари з терміном виконання через місяць.

3. Хеджування ризику імпортера. Імпортер, якщо очікує підвищення курсу марки, знаходиться у виграшному положенні, гому що у цьому випадку д'ія оплати контракту йому буде потрібно менше доларів. Але динаміка валютного курсу може бу­ти й іншою. Щоб застрахувати себе від росту курсу долара щодо марки:

а) імпортер купує на валютній біржі ф'ючерсні контракти на суму угоди в марках на постачання доларів за марки з вико­нанням через місяць.

б) укладає зі своїм банком форвардний контракт на по­купку марок з відстрочкою виконання через місяць.

Ходаківська В-П., Бсляєв В. В

4. Хеджування ризику банку-імпортера. Банк імпортера ризикує при укладанні форвардного контракту зі своїм клієнтом. У випадку підвищення курсу долара щодо марки. З його боку

можливі наступні дії:

а) одночасно з укладанням форвадной угоди на продаж

марок, банк купує на валютній біржі ф'ючерси на купівлю марок на суму форвардного контракту з тією ж датою виконання, що і

дата виконання форвардної угоди;

б) банк проводить операцію "своп", відповідно до якої:

продає марки за долари по "спот"-курсу та одночасно купує марки на умовах термінової угоди з поставкою через місяць.

Таким чином, теоретично всі учасники угоди мають мож­ливість застрахувати свої валютні ризики і навіть дістати додат­ковий прибуток у випадку сприятливої для них динаміки валют­ного курсу. В умовах плаваючих валютних курсів ф'ючерсні ко­тирування валют піддаються значним і часто непередбаченим змінам, що робить задачу правильного прогнозування валютно­го курсу важкою для розв'язання в принципі.

Якісний прорив при вирішенні задачі прогнозування валют­ного курсу можна буде досягнути в результаті використання те­орії систем, що самоорганізуються, і методів хаотичної динаміки. Ці порівняно молоді розділи математики уже встигли зарекомен­дувати себе в біології, метеорології, управлінні об'єктами в про­тидіючому середовищі і т.п. Непрямою ознакою високої ефектив­ності цих методів може служити те, що багато прикладних робіт з них заборонено розголошувати. По попередніх розрахунках, прогнозування тренда ф'ючерсів шляхом використання зазначе­них методів вдається здійснювати з імовірністю 0.6 — 0.65, а зго­дом цей поріг може бути піднятий до рівня 0.7.

Ринок фінансових послуг: теорія і практика 9.4. Техніка укладання ф'ючерсних контрактів

Ринок ф'ючерсних контрактів поділяється на біржовий і позабіржовий. Біржовий ринок термінових контрактів — це су­купність угод, укладених на фондових і ф'ючерсних біржах, а та­кож на фондових і ф'ючерсних відділах товарних і валютних бірж. Позабіржовий ринок — всі інші угоди з ф'ючерсними кон­трактами на різні активи. На Заході позабіржовий ринок назива­ють "вуличним" ринком. Це менш організований ринок, однак і на ньому угоди укладаються в рамках організованих інститутів, таких як фондові магазини, електронні мережі й інші.

Як правило, ф'ючерсні контракти укладають на біржі, хо­ча ніхто не забороняє укладати контракти між конкретним про­давцем і покупцем на вільному ринку.

Учасники біржової торгівлі.

Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами виникла в другій половині 19 століття як реакція на різкі коливання цін на зерно протягом року, зігравши позитивну роль у стабілізації по­питу та пропозиції. Взагалі кажуть, що і задовго до того ферме­ри укладали з переробниками завчасні, попередні контракти на постачання сільськогосподарської продукції. Але ці контракти не були стандартизовані у відношенні якості, обсягів і термінів постачань. У 1865 році Чикагська товарна біржа зробила перший крок до формалізації торгівлі зерном за допомогою розробки стандартних, типових угод, названих ф'ючерсними контрактами, а також системи гарантійних внесків на випадок невиконання по­купцями своїх зобов'язань. Згодом асортимент ф'ючерсного рин­ку розширювався за рахунок введення контрактів на нові види товарів, а потім і на акції, облігації, ціни на які не були стабільни­ми. Перехід у 70-і роки нашого сторіччя в міжнародній фінан­совій практиці до плаваючих валютних курсів, підсилив їх нестійкість відносно один одного і викликав якісний стрибок в обсягах ф'ючерсних операцій на валюту.

Кожна біржа, що організує куп.івлю-продаж ф'ючерсних контрактів, вправі установити свій порядок їх укладання і вико­нання відповідно до законодавства конкретної біржі. Для укла­дання біржової ф'ючерсної угоди насамперед визначають його учасників. До них відносяться:

7. Клієнти, іцо бажають взяти участь у процесі торгівлі. Ними можуть бути члени будь-якої біржі, постійні чи разові її