Мета та шляхи здійснення державного регулювання рин­ків фінансових послуг.

Метою державного регулювання ринків фінансових по­слуг в Україні є:

- проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;

- захист інтересів споживачів фінансових послуг;

- створення сприятливих умов для розвитку та функціону­вання ринків фінансових послуг;

- створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з ура­хуванням інтересів суспільства;

- забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;

- додержання учасниками ринків фінансових послуг ви­мог законодавства;

- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;

- контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансо­вих послуг;

- сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:

- ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

- нормативно-правового регулювання діяльності фінан­сових установ;

- нагляду за діяльністю фінансових установ;

- застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;

- проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Органи державного регулювання діяльності фінансових установ. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійс­нюється:

- щодо ринку банківських послуг - Національним бан­ком України;

Ходаківська В. II., Беляєв В. В

- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних папе­рів — Державною комісією з цінних паперів та фондової о ринку;

- щодо інших ринків фінансових послуг -спеціально упов­новаженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень.

Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до Закону "Про фінансові послу­ги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і уповноважений орган за допомо­гою засобів зв'язку, що дозволяють фіксувати інформацію, своєчасно повідомляють один одному про будь-які спостережен­ня та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків.

Національний банк України, Державна комісія з. цінних паперів та фондового ринку і уповноважений орган мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з мстою регулювання ринків фінансових послуг.

Голова державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, або уповноважена ним особа беруть участь у роботі інших органів, що здійснюють державне регулю­вання ринків фінансових послуг, з правом дорадчого голосу, ко­ли на них обговорюються питання нагляду за діяльністю з надан­ня фінансових послуг.

Уповноважений орган є центральним органом виконав­чої влади, який працює за колегіальним принципом. Він не може бути учасником фінансових ринків як емітент облігацій внут­рішніх та зовнішніх державних позик або здійснювати будь-яку іншу діяльність на фінансових ринках. Положення про уповнова­жений орган за поданням Кабінету Міністрів України затверд­жується Президентом України.

Головою уповноваженого органу можуть бути викорис­тані такі заходи впливу:

- зобов'язати порушника вжити заходів для усунення по­рушення;

- вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

накладати штрафи;

тимчасово зупиняти або anyJDOBaru ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових, послуг;

відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

- порушувати питання про ліквідацію установи.

Уповноважений орган накладає на суб'єктів підприєм­ницької діяльності штрафи:

за діяльність на ринках фінансових послуг без спеціально­го дозволу (ліцензії"), одержання якого передбачено чинним зако­нодавством, — у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка_ від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення;

за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації — у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від роз­міру статутного (пайового) капіталу' юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення;

• за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо надання фі­нансових послуг --у розмірі до 500 неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.

Рішення уповноваженого органу про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Посадові особи, які порушують законодавство про здійснення діяльності з надання фінансових послуг, несуть кримінальну відповідальність, установлену законом.

Уповноважений орган має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується уповноваженим органом, у разі:

1) систематичних порушень фінансовою установою за­конних вимог уповноваженого органу;

2) якщо фінансова установа протягом ЗО робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;

3) арешту або набрання законної сили обвинувальним ви-

Ходаківська В. 11., Ьеляєв в. й

роком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;

4) вчинення фінансовою установою дій щодо прихову­вання рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

5) необгрунтованої відмови фінансової установи у на­данні документів чи інформації уповноваженим особам;

6) наявності публічного конфлікту у керівництві фінан­сової установи;

7) наявності клопотання фінансової установи про призна­чення тимчасової адміністрації. Тимчасова адміністрація присту­пає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.

Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається уповноваженим органом. Строк повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення.