Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшко­дуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною

Розділ 10

сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа міся­ця, що настає за звітним періодом.

У строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податко­ву декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання.

Коли за результатами звітного періоду сума, має від'ємне зна­чення, то вона підлягає відшкодуванню платникові податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подання декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки подат­кової декларації за звітний період. За бажанням платника подат­ку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або част­ково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішен­ня платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповід­них грошових сум з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (по­гашення) будь-якими банківськими установами. Правила випус­ку/обігу та погашення казначейських чеків встановлюються за­конодавством.

Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів за іншими податками, зборами (обов'язковими платежами) не доз­воляється.

Суми, що не відшкодовані платникові податку протягом ви­значеного в цьому пункті строку, вважаються бюджетною забор­гованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються відсотки на рівні 120 % від облікової ставки Національного бан­ку України, встановленої на момент виникнення заборгованості, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бю­джетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стяг­нення коштів бюджету та притягнення до відповідальності поса­дових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно спла­чених податків.

Податковий орган має право надавати розпорядження про

Облік податку на додану вартість

нарахування податку в разі, коли розмір податку, зазначений у декларації, є меншим за розмір, що випливає з поданих розра­хунків.

Додаткова сума податку, що нарахована згідно з цим підпунк­том, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені в розпо­рядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів з дати виписування такого розпорядження.

Суми податку на додану вартість зараховуються до державно­го бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За умо­ви повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування подат­ку на додану вартість з платником податку доходи, які надходи-тимуть до державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бю­джетним законодавством. Коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суми податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бю­джетного відшкодування використовуються доходи з інших дже­рел, які відповідно до законодавства зараховуються до державно­го бюджету України.