Методика пошуку і прогнозування змін.
Стратегія впровадження змін спрямована, насамперед, на систематизовану інноваційну діяльність. Остання формує імідж лідера змін, змушує кожного члена організації бачити в змінах нові можливості. Систематичне вивчення змін (наприклад, кожні півроку) може виявити нові можливості, такі як: 1. Несподівані успіхи або невдачі самої організації, а також несподівані успіхи або невдачі конкурентів. 2. Зміни, особливо в процесах (наприклад, збуту), або зміни в поведінці споживачів. 3. Потреби виробничого процесу. 4. Зміни в структурі галузі і ринку. 5. Демографічні зміни. 6. Зміни у смислі та сприйнятті. 7. Нові галузі знання. Аналіз відзначених змін дозволяє зробити висновок про можливості впровадження тих чи інших інновацій (розробити новий товар, послугу, процес, можливість одержати нові ринки або споживачів, нові або удосконалені технології, канали поширення). Інноваційна діяльність завжди сполучена з ризиком. Але якщо вона будується не на припущеннях, а на тому, що уже відбулося (або відбувається) - у самій компанії, на її ринках, у її дослідженнях, у суспільстві, у демографії і т.д. - ризик далеко не так великий, яким він буває, якщо інноваційна діяльність відірвана від дійсності. В даний час нові ідеї сьогодні перестали бути "осяяннями генія". Інноваційна діяльність - це важка і кропітка робота, що повинна бути організована як одна з функцій кожного підрозділу підприємства і на кожному рівні управління. Однак варто уникати інноваційних можливостей, які не відповідають принципам стратегії організації, а також не плутати справжнє "нововведення" з "відновленням". Інколи компанії беруться за інноваційні проекти тільки тому, що їм набридло робити той самий товар. Для перевірки новизни і якості проекту потрібно об'єктивно відповісти на запитання: "Чи бажають цього споживачі і чи стануть вони за це платити?" Часом менеджмент приймається за "реорганізацію" у тих випадках, коли товар (послуга, процес) перестає давати результат і настає час його ліквідації або радикальної зміни. Основним засобом здійснювати систематизовану інноваційну діяльність є організація підготовки до змін, або пілотний проект. Пілотний проект – це сучасний інструмент менеджменту для обмеження (усунення) ризику, пов'язаного зі змінами. Пілотний проект – це попередній іспит нововведення (або удосконалення) у невеликому масштабі. Актуальність проведення пілотного проекту обумовлена тим, що в процесі впровадження нововведення неминуче виникають проблеми, передбачати які неможливо. Також існує імовірність того, що проблеми, які представляються авторові нездоланними, виявляються зовсім дріб'язковими або зникають самі собою. Крім того, нерідко кінцеве використання нововведення, ринок збуту виявляються не такими, якими його задумували із самого початку винахідник і виробник. Таким чином, ні теоретичні дослідження, ні вивчення ринку, ні комп'ютерне моделювання не можуть замінити перевірку в реальних умовах. Приклад. Удосконалений паровий двигун, винайдений і запатентований англійцем Джеймсом Уаттом (1736-1819) у 1784р., прийнято вважати символом початку Промислової революції. Сам же Уатт до самої смерті вважав, що його парова машина годиться тільки для одного використання - для відкачки води з вугільних шахт. Саме з цією метою він і створив свою машину та продавав її тільки на вугільні шахти. Партнером Уатта був Мэтью Болтон (1728-1809). Саме він і є справжнім батьком Промислової революції. Г-н Болтон зрозумів, що удосконалений паровий двигун можна використовувати у провідній індустрії Великобританії, текстильній, особливо в операціях прядіння і ткацтва бавовняного волокна. Через 10-15 років Болтон продав перший паровий двигун для бавовнопрядильної фабрики, і ціна на бавовняну тканину знизилась на 70%. У результаті був створений перший ринок товарів масового виробництва і перша фабрика, а разом з ними і сучасний капіталізм, і сучасна економіка.
|
