Тема 8. Теоретико-методологічні аспекти самоменеджмента керівника

1. Сутність та мета самоменеджменту.

2. Створення методології самоменеджменту.

3. Повсякденний самоменеджмент.

1. Сутність та мета самоменеджменту.

Самоменеджмент — це послідовне застосування практичних методів управління в повсякденній діяльності, направлене на оптимальне і осмислене використання персональних ресурсів людини (інтелект, воля, здібності і т. д.). Мистецтво управляти собою, своїм часом, своєю життєдіяльністю, керувати перебігом свого життя, розвиватися і удосконалюватися – неповний перелік завдань, що розглядаються самоменеджментом. Основна мета самоменеджмента полягає в тому, щоб максимально використовувати власні можливості, свідомо управляти перебігом свого життя (самовизначатися) і долати зовнішні обставини як на роботі, так в особистому житті.

Те, що ефективна організація діяльності будь-якої особи можлива і необхідна, переконливо доводять теорія і практика управління. Особливо це стосується процесів соціалізації і професіоналізації. Але, на жаль, на сьогоднішній день новітні досягнення науки в області вивчення управління є надбанням достатньо вузького круга фахівців. Тим часом, як показує практика, персональний менеджмент сприяє значному підвищенню ефективності діяльності не тільки професійних управлінців, але і практично будь-якого фахівця в будь-якій сфері життя суспільства.

Очевидно, що мистецтву управляти як собою, так і іншими, потрібно вчитися. Хто не навчитися управляти собою, той не зможе управляти іншими – свідчить стародавня мудрість. Як можна добре розуміти інших, якщо не розумієш самого себе. Тому, перш за все, людина повинна пізнати самого себе.

Кожній людині взагалі і особливо тому, хто готує себе до роботи організатора-менеджера або вже є таким, в першу чергу, необхідно уміти перетворити ситуацію, для якої типова невпорядкованість дій, обумовлена зовнішніми обставинами, в ситуацію цілеспрямованих і здійснимих завдань. Навіть тоді, коли на вас з усіх боків звалюються різні завдання і робота прямо-таки захльостує, можна завдяки послідовному плануванню часу і використанню методів наукової організації праці краще здійснювати свою діяльність, щодня виділяючи резерв часу (у тому числі і для дозвілля) для дійсно керівних функцій.

Багато менеджерів дуже орієнтовано на процес діяльності, а не на його результати. При такому підході вони вважають за краще:

- правильно робити справи замість того, щоб робити правильні справи;

- вирішувати проблеми замість того, щоб створювати творчі альтернативи;

- зберігати засоби замість того, щоб оптимізувати використання засобів;

- виконувати обов'язок замість того, щоб добиватися результатів;

- зменшувати витрати замість того, щоб підвищувати прибуток.

Переваги оволодіння мистецтвом самоменджмента полягають у виконанні роботи з меншими витратами часу, кращою організацією праці; меншому поспіху і впливі стресів; більшому задоволенні від роботи; активній мотивації праці; зростанні кваліфікації; зниженні завантаженості роботою; скороченні помилок при виконанні своїх функцій; досягненні професійних і життєвих цілей найкоротшим шляхом.