ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ. 1. Інтелектуальна власність у звичайному розумінні

 

1. Інтелектуальна власність у звичайному розумінні:

a. це права на результати інтелектуальної діяльності;

b. результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях;

c. творча діяльність людини.

 

2. Творча діяльність (творчість) – це:

а. діяльність, внаслідок якої зявляються об’єктивно виражені результати, що визначається неповторністю, оригінальністю і унікальністю;

b. створені природою унікальні шедеври;

c. створені за допомогою техніки нові її зразки.

 

3. Що є результатами художньої творчості:

a. художні твори;

b. торговельні марки;

c. комерційна таємниця.

 

4. Право інтелектуальної власності та право власності на річ:

а. не залежать одне від одного;

b. находяться у залежності одне від одного;

с. залежать одне від одного, якщо правоволоділець майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності водночас є володільцем речі.

 

5. За історично сформованою традицією результати технічної творчості називають:

a. об’єктами інтелектуальної діяльності;

b. об’єктами права промислової власності;

c. об’єктами авторського права та суміжних прав.

 

6. Визначте, яке з тверджень є помилковим:

а. об’єктом правової охорони виступає твір, виражений у певній об’єктивній формі;

b. правова охорона надається твору незалежно від його науково-теоретичного та художньо-естетичного рівня, жанру, призначення, суспільних та інших якостей;

с. правова охорона твору надається з моменту державної реєстрації прав на нього.

 

7. Яку подвійну природу прав має право інтелектуальної власності:

a. право володіння і право користування;

b. право на авторство і право на недоторканість твору;

c. майнове право і немайнове право.

 

8. Якій особі належить особисте немайнове право:

a. юридичній та фізичній особі;

b. творцю, тобто фізичній особі;

c. тільки підприємству або господарському товариству.

 

9. Якій особі належить майнове право:

a. творцю (автору) або юридичній особі;

b. юридичній особі;

c. тільки фізичній особі, тобто творцю (автору).

 

10. Майнові права інтелектуальної власності діють:

а. на протязі життя творця об’єкта інтелектуальної власності;

b. на протязі строків, визначених чинним законодавством;

с. безстроково.

 

11. Майнові права на об’єкти інтелектуальної власності можна віднести до:

а. матеріальних активі юридичних осіб;

b. нематеріальних активів юридичних осіб;

с. цінних паперів, грошових знаків.

 

12. Як називався документ, який покінчив із зловживанням дарування особливих прав в Англії:

a. Патентна грамота;

b. Статус про монополії;

c. особливі привілеї.

 

13. За історичними даними, яким законом було затверджено вперше поняття “копірайту”:

a. Статут королеви Анни;

b. Статус про монополії;

c. Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів.

 

14. За якою системою не визнавалися особисті немайнові права автора:

a. Романська система авторського права;

b. Англосаксонська система авторського права.

 

15. Який документ започаткував міжнародний період охорони авторських прав:

a. два декрети, прийнятих Конституційною асамблеєю;

b. Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів;

c. Паризька конвенція про охорону промислової власності.

 

16. Який правовий документ започаткував становлення законодавства України про інтелектуальну власність:

a. Закон України “Про авторське право і суміжні права”;

b. Закон України “Про власність”;

c. Цивільний кодекс України.

 

17. Який ключовий момент послужив розвитку авторського права:

a. видання двох Декретів;

b. виготовлення першого друкувального станка;

c. прийняття Статуту королеви Анни.

 

18. З якого моменту виникають авторські права в англосаксонській системі авторського права:

a. з моменту створення твору;

b. за умови реєстрації твору;

c. з моменту надання автору особливих привілей.

 

19. Який міжнародний договір надає охорону правам виконавця, виробникам фонограм та організаціям мовлення:

a. Паризька конвенція;

b. Бернська конвенція;

c. Римська конвенція.

 

20. Визначте, що з переліченого не є об’єктами права інтелектуальної власності:

а. гроші, немайнові права;

b. наукове відкриття, сорти рослин, породи тварин;

с. комерційна таємниця, секрети виробництва.

 

21. Який з наведених об’єктів інтелектуальної власності не є результатом науково-технічної діяльності:

а. винахід;

b. комп’ютерна програма;

с. компонування інтегральної мікросхеми.

 

22. Визначте первинних суб’єктів права інтелектуальної власності:

а. фізичні особи, творчою працею яких створено об’єкт інтелектуальної власності;

b. фізичні та юридичні особи, творчою працею яких створено об’єкт інтелектуальної власнсті;

с. фізичні та юридичні особи, що набули майнові права інтелектуальної власності за договором.

 

23. Правами інтелектуальної власності у відповідності до Цивільного кодексу України є:

а. право володіти, користуватися, розпоряджатися об’єктом інтелектуальної власності;

b. право на використання об’єкта інтелектуальної власності та розпоряджання ним;

с. право на використання, виключне право дозволяти та перешкоджати використанню об’єкта інтелектуальної власності.

 

24. Конституція України закріплює положення про те, що кожен має право:

а. на використання, виключне право дозволяти та перешкоджати використання об’єкта інтелектуальної власності;

b. користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної діяльності;

с. володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної діяльності.

 

25. Особисті немайнові права інтелектуальної власності:

а. є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом;

b. чинні протягом дії майнових прав інтелектуальної власності;

с. чинна протягом життя творця об’єкта інтелектуальної власності.

 

26. Державна служба інтелектуальної власності України:

а. діє у складі Міністерства освіти і науки України;

b. є органом законодавчої влади у сфері інтелектуальної власності;

с. структурним підрозділом в системі органів місцевого самоврядування.

 

27. Всесвітня організація інтелектуальної власності це:

а. незалежна міжнародна організація;

b. спеціалізована установа Світової організації торгівлі;

с. спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй.

 

28. Яка з ознак притаманна об’єктам авторського права:

а. об’єктивна форма вираження твору;

b. винахідницький рівень;

с. суспільно-корисне значення.

 

29. Об’єктами авторського права є:

а. географічні зазначення, наукові відкриття;

b. ідеї, методи, принципи, способи;

с. лекції, літературні персонажі, проповіді.

 

30. Авторське право охоплює собою відносини:

a. організаційні;

b. стосовно об'єктів науково-технічної творчості;

c. стосовно створення і використання творів науки, літератури і мистецтва;

d. лише особисті немайнові права авторів.

 

31. Чи є авторське право на інтерв’ю співавторством:

a. так;

b. ні.

 

32. Авторським правом охороняються:

a. його об'єкти;

b. особисті немайнові і майнові права авторів і правонаступників;

c. твори науки, літератури і мистецтва;

d. інформація про управління правами мистецтва.

 

33. Псевдонім це:

a. вигадане ім'я, що обране автором для зазначення свого авторства;

b. присвоєне державою кодове ім'я для індивідуалізації особи;

c. кличка фізичної особи;

d. частина прізвища фізичної особи.

 

34. Іноземні особи в Україні мають авторські права:

a. передбачені їх національним законодавством;

b. користуються прерогативами стосовно до громадян України;

c. обмежуються в правах відповідно до встановленої реторсії;

d. однакові з громадянами України.

 

35. Суб'єктами авторського права є:

a. патентоволодільці;

b. фізичні і юридичні особи;

c. автори, їх спадкоємці та володільці авторських прав;

d. держава в особі скарбниці.

 

36. Об'єктом авторського права є:

a. похідні твори;

b. твори народної творчості;

c. грошові знаки;

d. державні нагороди України.

37. Авторське право виникає:

a. внаслідок факту його створення;

b. тільки після його реєстрації;

c. із моменту виконання всіх формальностей щодо ідентифікації твору;

d. із моменту сплати коштів за користування значком ©.

 

38. Авторське право залежить від:

a. реєстрації цього права у патентному відомстві України;

b. права власності на матеріальний носій;

c. не залежить від його носія;

d. розміру встановленої авторської винагороди.

39. Співавтори це:

a. всі особи, що були причетні до, оприлюднення твору;

b. особи, творчою працею яких створено твір;

c. інвестори, особи, що фінансували створення твору;

d. особи, що надавали консультативну допомогу та керували проектом.

 

40. До особистих немайнових прав віднесено:

a. право на оприлюднення твору;

b. вимоги визнання свого авторства;

c. вибір назви свого твору;

d. передача твору для використання іншим особам.

 

41. До майнових прав авторів відноситься:

a. виключне право авторства;

b. право вимагати збереження цілісності твору;

c. виключне право на використання твору;

d. право на подання твору на конкурси та премії.

 

42. Авторське майнове право на службові твори переважно виникає:

a. у автора;

b. у роботодавця;

c. у автора і роботодавця;

d. у того, хто більше заплатить.

 

43. Вільне відтворення твору із зазначенням імені автора дозволяється:

a. для публічної демонстрації і публічного показу;

b. розповсюдження примірників творів шляхом першого продажу;

c. для введення в прокат;

d. видання у світ рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих.

 

44. Право спадкування це:

a. право вводити твір у обіг на будь-якій території;

b. заповідати твір у спадщину;

c. отримувати відсотки від вартості кожного наступного перепродажу твору образотворчого мистецтва.

 

45. Авторські права в Україні для спадкоємців діють на протязі:

a. 25 років;

b. 70 років;

c. 50 років;

d. 75 років.

 

46. Майнові права у авторському праві можна:

a. продати;

b. передати на підставі ліцензійного договору;

c. використати на підставі ліцензії;

d. подарувати.

 

47. Об'єктами суміжних прав визнаються:

a. передачі (програми) організацій мовлення;

b. топографії інтегральних схем;

c. місця походження товарів;

d. права осіб, що сприяли створенню і комерційному успіху твору.

 

48. Первинними суб'єктами суміжних прав є:

a. автори;

b. виконавці, виробники фонограм (відеограм), організації мовлення;

c. інвестори — особи, які фінансували створення творів, їх носіїв, програм мовлення;

d. Державний комітет України по теле- і радіомовленню.

 

49. До майнових прав виконавців відноситься:

a. вимагати зазначення свого імені при кожному використанні твору;

b. комерційний прокат своїх виконань, що зафіксовані у фоно- чи відеограмі;

c. збір авторської винагороди в усіх місцях з платним входом, де відтворюється його виконання;

d. фіксація програм на матеріальному носії.

 

50. Плагіатом вважається:

a. вчинення дії, що загрожує порушенню авторських прав;

b. підроблення, зміни і вилучення інформації в електронній формі;

c. опублікування, відтворення і розповсюдження без дозволу примірників твору;

d. оприлюднення твору під іменем особи, що не є його автором.

 

51. Захист авторських прав включає:

a. встановлення правового режиму об'єктів авторського права;

b. звернення до суду з позовом про поновлення порушеного права;

c. встановлення правового становища суб'єктів авторського права;

d. прийняття законодавства у сфері авторського права.

 

52. За порушення майнових авторських і суміжних прав суд має право:

a. накласти арешт на контрафактні примірники твору;

b. знищити контрафактні примірники;

c. передати контрафактні примірники для реалізації через аукціон;

d. передати контрафактні примірники для благодійних цілей.

 

53. Суміжні майнові права виконавців діють протягом:

a. тих же строків, що і авторське право;

b. 50 років із дати першого запису виконання;

c. за життя виконавця та 50 років після його смерті;

d. зазначеного самим виконавцем строку.

 

54. До майнових прав організацій мовлення відноситься:

a. право вимагати її згадування у разі відтворення програми;

b. право вимагати винагороду за використання своєї програм іншими організаціями мовлення;

c. публічне оповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції;

d. ввезення на митну територію України програм з метою поширення їх серед публіки.

 

55. Первинними суб’єктами авторського права можуть бути:

а. малолітні, неповнолітні, обмежено дієздатні фізичні особи;

b. спадкоємці фізичних осіб, правонаступники юридичних осіб;

с. територіальні громади, органи місцевого самоврядування, держава Україна.

56. До спадкоємців суб’єктів авторських прав переходять:

а. майнові права інтелектуальної власності на твір;

b. особисті немайнові права інтелектуальної власності та майнові права інтелектуальної власності на твір;

с. право слідування, право доступу та майнові права інтелектуальної власності.

57. Державну реєстрацію авторського права:

а. здійснюють в обов’язковому порядку;

b. вона не передбачена чинним законодавством про авторське право взагалі;

с. здійснюють за бажанням автора.

 

58. Майнові права інтелектуальної власності автора на твір виникають:

а. з моменту виникнення ідеї твору;

b. після реєстрації твору і отримання свідоцтва про авторство;

с. з моменту створення твору.

 

59. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права становить:

а. сімдесят років з моменту оприлюднення твору;

b. п’ятдесят років з моменту оприлюднення твору;

с. двадцять п’ять років з моменту оприлюднення твору.

 

60. Обнародування твору – це ідея, яка полягає у:

а. подані заяви про реєстрацію твору;

b. передачі твору у видавництво для його опублікування;

с. публічному виконанні твору для публіки.

 

61. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать:

а. будь-яким фізичним чи юридичним особам;

b. творцям об’єкта інтелектуальної власності;

с. особам, які набули відповідно до підстав, визначених чинним законодавством, майнові права інтелектуальної власності на об’єкти інтелектуальної власності.

 

62. Немайнові права на результати інтелектуальної діяльності діють:

а. протягом усього життя автора;

b. протягом строку правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності;

с. є посттанативними, тобто дію безстроково.

 

63. Твір, створений за плідною участю декількох осіб, у якому неможливо визначити внесок кожного зі співавторів вважаються створеними у:

а. роздільному співавторстві;

b. нероздільному співавторстві.

64. Право слідування:

а. право автора твору образотворчого мистецтва на одержання п’яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем;

b. право автора літературного твору на одержання п’яти відсотків від кожного способу використання твору;

с. право автора на одержання грошової суми у розмірі п’яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором.

 

65. Право доступу це:

а. право, яким наділяється автор об’єкту права інтелектуальної власності при передачі твору у власність іншої особи для забезпечення його відтворення;

b. право, яким наділяється автор твору образотворчого мистецтва при передачі твору у власність іншої особи для забезпечення його відтворення;

с. право, яким наділяється автор об’єкта промислової власності для забезпечення його використання.

 

66. При здійсненні кожного продажу оригіналу художнього твору виплати автору винагороди у розмірі п’яти відсотків від ціни зобов’язаний здійснити:

а. продавець твору;

b. покупець твору.

 

67. Перехід авторського твору у суспільне надбання надає право:

a. використовувати вільно цей твір з виплатою суспільству ренти;

b. використовувати їх вільно без виплати авторської винагороди;

c. використовувати у подальшому ці твори лише з дозволу суспільства;

d. використовувати цей твір лише державою у особі її уповноважених органів.

 

68. Який знак дає охорону авторського права:

a. ™;

b. Ó;

c. â.

 

69. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає:

a. через 70 років, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого виконання;

b. через 10 років, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого виконання;

c. через 50 років, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого виконання.

 

70. В яких випадках допускається використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення без виплати винагороди:

a. відтворення зазначених об’єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

b. використання фонограм, опублікованої з комерційною метою шляхом передачі фонограми в ефір;

c. використання фонограм, опублікованої з комерційною метою шляхом публічного виконання фонограми.

71. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Державною службою інтелектуальної власності реалізують свої права:

а. особисто;

b. тільки через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності;

с. особисто або через будь-яку довірену особу.

 

 

72. Об’єктом винаходу може бути:

а. продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології;

b. пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності;

с. продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології або пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності.

 

73. Правову охорону відповідно до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» можуть одержати:

а. об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;

b. друкована продукція як така;

с. об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;

d. форма,малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

 

74. Правова охорона згідно з Законом України «Про винаходи і корисні моделі» поширюється на:

а. біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до необіологічних та мікробіологічних процесів;

b. топографії інтегральних мікросхем;

с. результати художнього конструювання;

d. лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо.

 

75. Право промислової власності є:

a. інститутом авторського права;

b. самостійним інститутом права інтелектуальної власності;

c. підгалуззю економічного права;

d. матеріальними активами держави.

 

76. До об'єктів права промислової власності відносяться:

a. нова техніка;

b. витвори ужиткового мистецтва;

c. промислові підприємства;

d. корисні моделі.

77. Винаходом визнається:

a. нове промислово придатне конструктивне виконання пристрою;

b. комп'ютерна програма;

c. технологічне вирішення, що відповідає умовам патентоспроможності;

d. відкриття наукових теорій та математичних методів.

 

78. Службовим винаходом визнається:

a. винахід, що створений працівником;

b. винахід, що містить державну таємницю;

c. винахід, що створений на підставі замовлення;

d. конвенційний винахід.

 

79. Роботодавцем визнається:

a. особа, що на підставі договору замовила розробку винаходу;

b. особа, що працює за трудовим договором;

c. особа, яка прийняла працівника за трудовим договором;

d. особа, яка видає трудові книжки.

 

80. Патентом визнається:

a. документ, що дає право на здійснення торговельної діяльності;

b. охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід;

c. документ, що видається на раціоналізаторську пропозицію;

d. дозвіл на заняття підприємницькою діяльністю.

 

81. Кваліфікаційною експертизою визнається:

a. встановлення відповідності об'єкта умовам патентоздатності;

b. формальна експертиза;

c. експертиза на локальну новизну;

d. виявлення дійсного автора винаходу.

 

82. Ліцензією визнається:

a. дозвіл на здійснення ліцензованої підприємницької діяльності;

b. документ, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи;

c. дозвіл власника патенту на використання винаходу іншими особами за певних умов;

d. рішення суду про використання винаходу іншими особами.

 

83. Автором винаходу визнається:

a. власник патенту;

b. особа, яка подала заявку;

c. юридична особа;

d. особа, яка створила патентоспроможний винахід.

 

84. Заявкою визнається:

a. документ, що посвідчує право власності на корисну модель;

b. висновок формальної експертизи;

c. сукупність документів, необхідних для видачі Відомством патенту;

d. документ про проведений патентний пошук і необхідну кількість відмінних ознак винаходу.

 

85. Пріоритет заявки це:

a. вказана у заявці дата її складання;

b. першість у поданні заявки;

c. першість у розробці винаходу;

d. першість у оприлюдненні інформації про винахід.

 

86. Об'єктом винаходу визнається:

a. комп'ютерні програми;

b. методи виконання розумових операцій;

c. конструктивне виконання пристрою;

d. продукт.

 

87. Не може бути об'єктом винаходу:

a. спосіб;

b. застосування раніше відомого винаходу за новим призначенням;

c. штам мікроорганізму;

d. сорти рослин і породи тварин.

 

88. Строк дії патенту України на винахід становить:

a. 6 років від дати подання заявки;

b. 20 років від дати подання заявки;

c. 30 років від дати подання заявки;

d. 10 років від дати подання заявки.

 

89. Строк дії деклараційного патенту України на корисну модель становить:

a. 6 років від дати подання заявки;

b. 20 років від дати подання заявки;

c. 30 років від дати подання заявки;

d. 10 років від дати подання заявки.

 

90. Обсяг правової охорони винаходу визначається:

a. заявою про видачу патенту;

b. описом винаходу;

c. формулою винаходу;

d. патентом.

 

91. Умовами патентоздатності винаходу визнаються:

a. новизна, однорідність, стабільність, відмінність;

b. новизна і промислова придатність;

c. новизна, висота винаходу, промислова придатність;

d. новизна, винахідницький рівень, промислова придатність.

 

92. Переважне право на отримання патенту має:

a. винахідник;

b. роботодавець;

c. патентовласник;

d. заявник.

 

93. Не визнаються винахідниками:

a. фізичні особи, що спільно створили винахід чи корисну модель;

b. фізичні особи, які не внесли творчого внеску у створення винаходу;

c. особа, яка самостійно розробила об'єкт винаходу;

d. фізична особа, що вказана у заявці як автор.

 

94. Право авторства на винахід належить:

a. роботодавцю;

b. винахіднику;

c. державі у особі Відомства;

d. уповноваженій юридичній особі.

 

95. Роботодавець набуває прав на винахід за умови:

a. він інвестував роботи над винаходом;

b. уклав із винахідником договір про використання винаходу;

c. на протязі чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подав заявку до Відомства;

d. видав наказ про окупацію винаходу.

 

96. Роботодавцю належать:

a. особисті немайнові права;

b. право авторства;

c. тільки майнові права;

d. майнові і особисті немайнові права.

 

97. Заявка на винахід повинна:

a. стосуватися одного або групи винаходів;

b. подаватися після отримання патенту;

c. подаватися тільки через представника у справах інтелектуальної власності;

d. складатися на одній із міжнародних мов.

 

98. Порушення прав власника патенту може бути:

а. використання запатентованого винаходу (корисної моделі) без комерційної мети;

b. використання в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;

с. застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

 

99. Несплата у встановлений строк річного збору за підтримання чинності патенту є підставою для:

а. припинення дії патенту;

b. визнання патенту недійсним;

с. нарахування штрафних санкцій на власника патенту.

 

100. Патент, що отриманий за патентною процедурою в Україні є чинним:

а. тільки на території Україні;

b. на території України і країн, на території яких діє договір про патентну кооперацію;

с. на території країн – членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

 

101. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності після його спливу може бути продовжений щодо:

А. винаходу;

b. корисної моделі;

с. промисловий зразок.

 

102. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок спливає через визначений законом строк, який підліковується з:

а. дати подання заявки на реєстрацію;

b. дати, наступною за датою державної реєстрації.

 

103. Датою подання заявки вважається:

a. дата складання заявки;

b. дата відправлення заявки поштою до Відомства;

c. дата формулювання опису винаходу;

d. дата одержання заявки Установою.

 

104. Майнові права інтелектуальної власності на винахід є чинними:

а. з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону;

b. з дати, наступної за датою подання заявки на реєстрацію, за умови прийняття позитивного рішення щодо реєстрації прав на об’єкт;

с. з дати створення винаходу за умови прийняття позитивного рішення щодо реєстрації прав на об’єкт.

 

105. Експертиза заявки стосовно патенту на винахід складається з:

а. попередньої, формальної та кваліфікаційної експертиз;

b. формальної та кваліфікаційної експертиз;

с. попередньої та кваліфікаційної експертиз.

 

106. Набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується:

а. патентом;

b. свідоцтвом;

с. авторським свідоцтвом.

 

107. Право заявника вносити до заявки виправлення, уточнення можливе:

a. до моменту попередньої експертизи;

b. до винесення рішення про видачу патенту;

c. до видачі патенту;

d. до публікації рішення про видачу патенту.

 

108. Тимчасова правова охорона винаходу надається:

a. з дати пріоритету;

b. з дати проходження формальної експертизи;

c. з опублікування відомостей про заявку на патент;

d. з дати винесення рішення про видачу патенту.

 

109. Видача патенту здійснюється:

a. після проходження експертизи по суті;

b. у місячний термін після його державної реєстрації;

c. у двомісячний термін після його державної реєстрації;

d. у місячний термін після винесення рішення про видачу патенту.

 

110. Права і обов'язки, що випливають з патенту, діють:

a. з дати пріоритету;

111. 2)з дати проходження формальної експертизи;

112. 3)з опублікування відомостей про заявку на патент;

113. з дати винесення рішення про видачу патенту.

 

114. До обов'язків, що випливають з патенту відносяться:

a. надати право на використання об'єкта всім зацікавленим особам;

b. сплачувати збори на підтримання патенту у силі;

c. укладати ліцензійні договори;

d. запатентувати об'єкт у зарубіжних країнах.

 

115. Умови патентоздатності корисної моделі:

a. новизна, винахідницький рівень, промислова придатність;

b. новизна, промислова придатність;

c. правдивість і новизна.

 

116. В які строки встановлюється пільга на новизну на визнання винаходу патентоздатним:

a. протягом 6 місяців;

b. протягом 12 місяців;

c. протягом 3 місяців.

 

117. Який строк чинності патенту на корисну модель:

a. 10 років;

b. 20 років;

c. 6 років.

 

118. Власник свідоцтва на географічне зазначення не має право:

a. вживати заходів щодо заборони неправомірного використання кваліфікованого зазначення походження товару особам, які не мають на це право;

b. видавати ліцензію на використання кваліфікованого зазначення походження товару;

c. вимагати від осіб, які порушили його права, припинення цих порушень.

 

119. За яких умов патент може бути визнаний недійсним:

a. власник патенту повністю відмовився від патенту;

b. річний збір за підтримання чинності патенту не сплачений у встановлений строк;

c. невідповідність запатентованого винаходу умовам патентоздатності.

 

120. Чи має чинність патент України в інших зарубіжних країнах:

a. так;

b. ні.

 

121. Об’єктом цивільно-правових угоди можуть бути майнові права інтелектуальної власності на:

а. комерційне найменування;

b. торговельну марку;

с. географічне зазначення.

 

122. Позначення ® використовується для сповіщення про права інтелектуальної власності на:

a. об’єкти авторського права;

b. торговельну марку;

c. об’єкти суміжних прав.

 

123. Заявка на реєстрацію знака для товарів та послуг подається у:

a. ДП „Український інститут промислової власності”;

b. Державна служба інтелектуальної власності в Україні;

c. територіальні відділення Державної служби інтелектуальної власності України.

 

124. У якості знаків торговельних марок можуть бути зареєстровані:

a. позначення, які складаються лише з однієї літери, цифри, лінії, простої геометричної фігури, що не мають характерного графічного виконання;

b. реалістичні зображення товарів;

c. словесні, образотворчі, об’ємні і інші позначення ї їх комбінації;

d. тривимірні об’єкти, форма яких обумовлена виключно функціональним призначенням;

e. загальновживані скорочення.

 

125. Права інтелектуальної власності на торговельну марку:

a. можуть належати одночасно кільком фізичним особам;

b. можуть належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам;

c. можуть належати одночасно тільки одній особі.

 

126. Охорона добре відомих торговельних марок в України здійснюється на підставі:

a. відповідної національної реєстраційної процедури;

b. визнання їх такими Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України або судом;

c. не потребують ніяких підтверджень.

 

127. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на добре відому торговельну марку складає:

a. десять років д дати, наступної за датою подачі заявки на реєстрацію торговельної марки;

b. десять років з дати, наступної за датою отримання свідоцтва;

c. безстроково.

 

128. Майнові права на торговельну марку в Україні засвідчуються:

a. свідоцтвом;

b. авторським свідоцтвом;

c. патентом.

 

129. Строк чинності майнових прав на торговельну марку складає:

a. десять років з моменту створення і використання торговельної марки за умови подальшої її реєстрації в установленому порядку;

b. десять років з дати, наступної за датою подачі заявки на реєстрацію торгової марки;

c. десять років з дати, наступної за датою отримання свідоцтва.

 

130. Права на комерційне найменування охороняється за наявності:

a. свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання;

b. свідоцтва Державної служби інтелектуальної власності України;

c. факту використання комерційного найменування без подання відповідних заявок на реєстрацію.

 

131. Наявність у осіб однакових комерційних найменувань:

a. допускається законом за умови, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються;

b. не допускається ні за яких умов.

 

132. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування виникає:

a. з моменту його першого використання;

b. з моменту подачі заявки на реєстрацію;

c. з моменту проведення державної реєстрації і внесення відповідної інформації в державний реєстр.

 

133. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі:

a. лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною;

b. на підставі ліцензійного договору про передання прав інтелектуальної власності на використання комерційного найменування;

c. на підставі договору комерційної концесії.

 

134. Права інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняють дію з:

a. моменту ліквідації юридичної особи;

b. моменту реорганізації шляхом виділення;

c. моменту передання цілісного майнового комплексу або його частини іншій особі.

 

135. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає:

a. з дати державної реєстрації цього права;

b. з дати реє