А Послідовність вибору параметрів

проекту вертикального планування

1. Номер варіанту студента за списком (N_i);

2. Область України (відповідає номеру варіанту за списком додатку А);

3. Код ЗПС (за ІКАО) – 4С;

4. Розраховуємо ухил існуючого ґрунту по осі ЗПС. Виходячи з цього вибираємо (проектуємо) повздовжній ухил ЗПС. Існуючий ухил і_іс = (157,21 – 156,91)/210 = 0,0014. Для того, щоб забезпечити водовідвід по водовідвідному лотку в кромці покриття приймаємо повздовжній ухил ЗПС і_пов = 0,003.

5. Ширина покриття - В_ЗПС = 45 м (було запроектовано на ПЗ №2), ширина бічної смуги безпеки БСБ В_БСБ = 1,5 м (за документами [1-7]), ширина водозбірного лотка (закритого) – 0,5 м.;

6. Ширина ЛС 150 м та спланованої частини ЛС 75 м (за документом [2]). Відстань від осі до водовідвідного лотка приймаємо 75 м. (не менше спланованої частини).

7. Вибираємо (проектуємо) поперечний ухил:

- ЗПС – і_поп =0,010 (за документами [1-7] з врахуванням існуючого рельєфу).

8. Проектуємо РД односкатну з повздовжнім ухилом від ЗПС і_повРД = 0,005 (по рельєфу) та поперечний ухил і_попРД = 0,015 в напрямку до ЗПС (за документами [1-7]). Ширину РД приймаємо 18 м, разом з укріпленими узбіччями – 25 м. Радіус примикання РД до ЗПС R = 50 м. (за документом [1]).

9. Поперечний ухил БСБ приймаємо і_поп =0,015.

10. Водозбірний лоток проектуємо закритим з повздовжнім ухилом таким як ЗПС – 0,003.

11.Поперечний ухил льотної смуги – на північ: і_ЛС = 0,025 до водовідвідного лотока, за водовідвідним лотком і_ЛС = 0,015 (за документами [1-7] з врахуванням існуючого рельєфу); на південь водовідвідний лоток на цьому етапі не плануємо, проектуємо і_ЛС = 0,015 (за документами [1-7] з врахуванням існуючого рельєфу). Південну частину ЛС проектуємо за межами смуги руління РД. Смуга руління для РД коду 4С 52 м (26 м від осі РД) (за документом [2]). (Проект вертикального планування РД та спланованої смуги РД будемо виконувати пізніше)

12. Шаг горизонталей - масштаб 1:2000;

13. Проектну відмітку початку ділянки ЗПС (ПК 0) призначаємо 157,40 м (з врахуванням існуючого рельєфу для забезпечення перевищення кромки покриття над існуючим ґрунтом).

14.Товщину аеродромного одягу приймаємо 0,90 м. (Самостійно, в залежності від PCN ЗПС в межах від 0,80 до 1,20 м).

15. У кінцевій зоні безпеки ЗПС (до ПК0) повздовжній ухил збільшуємо з метою зменшення обсягів земляних робіт. Δі_max = a/R_min. Δі_max = 30/30000 = 0,001. Відповідно повздовжній ухил КСБ і_ксб = 3‰ + 1‰ = 4‰

16. Виконуємо технічний проект (методом горизонталей). На даному етапі проектування вузлів та РД не виконуємо.