Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками
Дебіторська заборгованість повинна тотожно відображатися як в обліку продавця, так і покупця. Тому для контролю проводяться звірки розрахунків. Причинами її проведення можуть бути: - Наявність даної вимоги в договорі; - Бажання однієї із сторін; - Рішення суду; - Під час інвентаризації дебіторської (кредиторської) заборгованості. Результати такої звірки оформлюються Актом звірки розрахунків (стандартна форма – відсутня). Підприємства-покупці зобов’язані підписати акт звірки розрахунків протягом 10 днів з дати їх отримання від підприємства-продавця. Якщо за результатами звірки виявлені розбіжності в обліку підприємств, то слід оформити бухгалтерські довідки та виправити помилки з використанням способів виправлення помилок в обліку (додаткового запису або сторно). Також, перед складанням річної фінансової звітності проводиться обов’язкова інвентаризація дебіторської (кредиторської) заборгованості в такій послідовності: - Підприємство надсилає всім дебіторам Акти звірки розрахунків із зазначенням суми боргу; - Отримати протягом 10 днів акти звірки з даними контрагентів щодо суми боргу; - Інвентаризаційна комісія складає в 1 примірнику Акт інвентаризації розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами. До акту заносять дані щодо підтвердженої та непідтвердженої заборгованості. - Прийняття рішення керівником щодо врегулювання розбіжностей.
2. Облік формування та використання резерву сумнівних боргів Резерв сумнівних боргів нараховується з метою покриття не повернених дебіторами з різних причин сум заборгованості. Він коригує дебіторську заборгованість, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Резерв сумнівних боргів нараховується за таких умов: - Заборгованість є товарною; - Заборгованість є поточною; - Заборгованість є сумнівною. Перегляд розміру резерву сумнівних боргів слід виконувати на кожну дату балансу. Отже, сума резерву сумнівних боргів визначається за одним із двох методів: – або за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості. При застосуванні цього методу резерв визначається шляхом оцінки платоспроможності окремих дебіторів. Тобто підприємство аналізує поточну дебіторську заборгованість на предмет виявлення сум сумнівної заборгованості, після чого на загальну суму виявленої сумнівної заборгованості створює резерв та відображає це в своєму обліку. Використання цього методу виправдане в тому випадку, коли у підприємства є порівняно невелика кількість дебіторів та інформація про можливе непогашення ними наявної заборгованості (наприклад, порушення справи про банкрутство, періодичне невиконання інших зобов'язань, офіційне оприлюднення даних про неплатоспроможність дебітора тощо). – або за методом застосування коефіцієнта сумнівності. Цей метод визначення суми резерву базується на статистичних розрахунках (обчисленні відповідного коефіцієнта). Передбачено три способи розрахунку коефіцієнта сумнівності: 1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Для цього підприємству спочатку потрібно проаналізувати, яка частина доходів, нарахованих у попередніх періодах, не оплачена покупцями. Законодавством визначено період у три роки, але підприємство на свій розсуд може встановити інший строк. Після цього слід обчислити коефіцієнт сумнівності шляхом ділення суми безнадійної дебіторської заборгованості на суму чистого доходу від реалізації сумарно за обрані періоди; Приклад: Для розрахунку підприємство обрало чотири останні звітні квартали. Сума дебіторської заборгованості на 30.06.ц. р. (кінець II кварталу ц. р.) склала 500000,00 грн.
Визначаємо коефіцієнт сумнівності: Кс = 47000,00: 6450000,00 = 0,0073. Розраховуємо резерв сумнівних боргів на кінець II кварталу ц.р.: 500000,00 х 0,0073 = 3650 грн 2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення. Для його використання потрібно насамперед провести класифікацію дебіторської заборгованості за строками її непогашення. Період непогашення підприємство визначає самостійно. У разі застосування цього способу величина резерву сумнівних боргів на дату балансу має дорівнювати величині сумнівних боргів на ту саму дату; Приклад. Підприємство встановило такі строки непогашення безнадійної заборгованості: 1 група – менше одного місяця; 2 група – від одного місяця до одного кварталу; 3 група – від одного кварталу до одного року. Відповідно за трьома групами була класифікована і сума поточної дебіторської заборгованості.
Станом на кінець II кварталу ц.р. заборгованість за групами склала: група 1 – 245000 грн.; група 2 – 44000 грн.; група 3 – 22000 грн. Коефіцієнт сумнівності (Кс) визначається за формулою: Кс = (S Бзн: S Дзн), де Бзн – безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи у складі дебіторської заборгованості цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді; Дзн – дебіторська заборгованість відповідної групи на дату балансу в обраному періоді. Визначаємо коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості для кожної з груп: група 1: 15000: 740000 = 0,0203; група 2: 22000: 340000 = 0,0647; група 3: 10000: 110000 = 0,0909. Отже, резерв сумнівних боргів на кінець II кварталу ц.р. має становити: 245000 х 0,0203 + 44000 х 0,0647 + 22000 х 0,0909 = 9820,10 грн. 3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3–5 років. Спочатку визначається сума списаної безнадійної заборгованості за обраний період, а потім обчислюється її питома вага у загальній сумі дебіторської заборгованості на початок періоду. Коефіцієнт сумнівності для визначення величини резерву сумнівних боргів розраховується як частка від ділення суми списаної дебіторської заборгованості за обраний період на суму дебіторської заборгованості на початок кожного року в обраному періоді. Отримані показники за усі періоди додаються, а загальна сума ділиться на кількість періодів для визначення середнього показника.
Обчислюємо питому вагу списаної дебіторської заборгованості за кожний період в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду: Поза позаминулий рік: 78000: 750000 = 0,104; Позаминулий рік: 50000: 490000 = 0,102; Минулий рік: 12000: 250000 = 0,048. За даними прикладу середня питома вага списаної дебіторської заборгованості складає: (0,104 + 0,102 + 0,048): 3 = 0,0847. Отже, резерв сумнівних боргів становитиме: 500000,00 х 0,0847 = 42350 грн. Метод нарахування резерву сумнівних боргів, а також спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності підприємство обирає самостійно і фіксує в наказі про облікову політику. Первинним докумен том для нарахування резерву сумнівних боргів є розрахунок бухгалтерії довільної форми. Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю ведеться на пасивному, контрактивному, регулюючому рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів”. По дебету відображається списання сумнівної заборгованості, по кредиту – створення резерву сумнівних боргів. Аналітичний облік ведеться в розрізі боржників або за строками погашення. Аналітичний облік ведеться в картці (реєстрі, відомості) розрахунків з дебіторами довільної форми, в якій зазначається найменування покупця, зміст операції, дата оплати за договором, дата фактичної оплати, сума створеного резерву сумнівних боргів. Формування резерву сумнівних боргів відображається в складі інших операційних витрат (дебет рахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги»). Списання безнадійної дебіторської заборгованості проводиться за рахунок використання резерву сумнівних боргів. Якщо коштів резерву сумнівних боргів недостатньо для списання безнадійної заборгованості, то сума включається до складу інших операційних витрат. Сума, що надійшла від дебіторів і була раніше визнана безнадійною, включається до інших операційних доходів (кредит рахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів»). Списана дебіторська заборгованість не менше п’яти років повинна обліковуватись на позабалансовому рахунку 071 “Списана дебіторська заборгованість”. Регістром синтетичного обліку резерву сумнівних боргів є журнал 5.
|
