Правова природа державного боргу. Державна позика.

Держа́вний борг Украї́ни - законодавче визначення державного боргу України закріплено в ст. 2 Бюджетного кодексу України: Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.

Боргова складова у системі державних фінансів має функціональне походження від державного кредиту.

Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів, а також для рефінансування раніше здійснених державних запозичень.

Економічна суть державного боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому функції:

фіскальна — залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків;

регулятивна — коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів національним (центральним) банком країни.

ДЕРЖАВНА ПОЗИКА - форма держ. кредиту, тобто сукупність врегульованих правом грош. відносин, в яких д-ва виступає позичальником, а населення та юридичні особи — кредиторами. Д. п. поділяється: за місцем здійснення — на внутрішні, які випускаються для розміщення на тер. країни, і зовнішні, які одержуються за її межами; за строками — на короткострокові, середньострокові та довгострокові; за формою виплати доходу — на виграшні, відсоткові, відсотково-виграшні, безпрограшні.

Як правова категорія "позика" - це врегульовані правовими нормами відносини з акумуляції державою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб на принципах добровільності, терміновості і зворотності з метою покриття бюджетного дефіциту й регулювання грошового обігу.

Відповідно до ст. 15 Бюджетного кодексу України, джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні і зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим, внутрішні і зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.