Засоби доставки води.(дивись відповідь № 7) 10. Ваговимірювальні прилади які застосовуються на продовольчому складі частини. Ваговимірювальні прилади, які застосовуються на продовольчих складах, їдальнях, овочесховищах військових частин: Ваги настільні РН – 3Ц13У для зважування продовольства масою 0,04-3 кг. Ваги настільні циферблатні 1920 РН – 3Ц13У для зважування продовольства масою 0,04-3 кг. Ваги настільні циферблатні ВРН – 2 для зважування продовольства масою 0,002-2 кг. Ваги товарні загального призначення РП-50013М для зважування продовольства масою 25-500кг. Ваги товарні РП-100Ш13 для зважування продовольства масою 5-100кг. Ваги ричажні пересувні циферблатні РП-1Ц24 для зважування продовольства масою 5-1000кг. Ваги спеціальні автомобільні АС-100Ц для зважування вантажів масою 1-100т. 11.Підготовка до роботи автомобільної кухні ПАК-200. Автомобільні кухні розгортають на рівних майданчиках поблизу водойомів. Обов`язково звернути увагу щоб поблизу від димової труби не було легкозапальних предметів, встановлюється без нахилів. Проводити зовнішній огляд теплового блоку, систем водозабезпечення, встановити вентілі та крани в робоче положення, перевірити наявність води у казанах, кип’ятильнику та парогенераторі та у всіх баках для води, перевірити наявність палива, закріпляють патрубок для мийки та відвести у зливну яму, налагодити енергозабезпечення, освітлення території, перевірити наявність та справність засобів пожежегасіння, при необхідності використовувати маскуючи засоби, виконувати всі заходи безпеки при роботі на кухні, а також постійно виконувати всі санітарні норми, слідкувати за станом казанів та технологічного обладнання, відчиняти кришки казанів під час кипіння, а тільки після сбросу тиску в казані, постійно контролювати роботу теплового обладнання. 12.Обладнання автомобільної кухні ПАК-200. Кухні автомобільні призначені для приготування їжі 2-х, 3-х перших та других страв, а також кип`ятку для чаю. Обладнання КА, ПАК змонтовано у кузовах-фургонах з армірованого пінопласту на базі автомобілю, які мають вікна, двері, вентиляцію,люки для видачі їжі та обслуговування кухні, складні сходи для входу у фургон, освітлення, сигнальний пристрій з фургону до кабіни водія. Все змонтоване обладнання кухонь розподіляється на основне та допоміжне. До основного обладнання входять теплове: для КА казани для варки їжі,кип`ятильник, парова шафа, шафа і плита для смаження; для ПАК казани 1-х, 2-х страв, казан для кип`ятку, шафа для смаження, парогенератор, паливна система, водопостачання, вентиляція та електрозабезпечення. До складу допоміжного обладнання входять шахви для хліба, сухих продуктів, овочів, розділочні столи, шафи для зберігання кухонного інвентарю та посуду, мийка, шафа для миючих засобів, роздягальня. 13.Порядок перевірки та повірки ваговимірювальні приладів. Ваговимірювальні прилади - ваги настільні, товарні, гирі та інше. Усі ваговимірювальні прилади повинні на при кінці кожного року перевірятися відповідними службами у терміни визначенні наказами та директивами МОУ та відповідних служб. У військових частинах нагляд та перевірку ваговимірювальних приладів продовольчої служби здійснює начальник метрологічної служби, контроль та виконання термінів нагляду за ними несе начальник продовольчої служби, виконання усіх умов правил експлуатації ВВП несуть особи, які їх використовують. Всі заходи з нагляду та перевірки технічного стану ваговимірювальних приладів продовольчої служби заносять у журнали обліку лабораторії (цеху) метрологічної служби та ставиться відповідне тавро про час здійснення перевірки. Використовувати ваговимірювальних приладів продовольчої служби з простроченими термінами перевірки (нагляду) заборонено. При використанні ваговимірювальних приладів продовольчої служби напродовольчих складах, їдальнях, овочесховищах військових частин відповідальні за їх експлуатацію особи повинні дотримуватись встановлених правил та інструкцій з їх експлуатації. Заступник командира частини з тилу через начальника продовольчої служби здійснює контроль за виконанням усіх вимог з правил законної експлуатації ваговимірювальних приладів продовольчої служби і несе за це особисту відповідальність. 14.Обладнання та комплектність кухні причіпної КП-130. (дивись відповідь № 5) 15.Обладнання та комплектність кухні причіпної КП-125. (дивись відповідь № 3) 16.Порядок експлуатації казанів електричних. Стаціонарні казани для приготування їжі відносять до теплового обладнання їдалень військових частин, вони призначенні для приготування 1-х – 3-х страв та кип’ятку. Для забезпечення їдалень військових частин використовують три види казанів: парові, газові та електричні. Електричні - КПЕ-160(100, 60, 40), КПСЕМ-60, для приготування кип’ятку – казан електричний КНЕ-60(100), автоклави та кип’ятильникі електричні. Забезпечення паровими, електричними, газовими казанами для приготування їжі, незалежно від їх ємності, здійснюється продовольчою службою. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонт покладаються на відповідні органи квартирно-експлуатаційної служби. Їдальні військових частин, що заново будуються, технологічним та немеханічним обладнанням забезпечуються будівельними організаціями, а заміна такого, у разі непридатності, – продовольчою службою. Казан електричний для приготування їжі Перед пуском казана перевіряється наявність води в паровій сорочці, для чого відкривається кран рівня. Якщо з крана вода не з’явиться, то вона доливається через наповнюючу воронку до появи води з крана рівня. В сорочку казана заливається тільки дистильована або дощова відстояна вода, а у разі її відсутності - кип’ячена і відстояна протягом доби вода. Перевіряється електропроводка і надійність заземлення та стрілка манометра, яка повинна стояти на нулі. Закладка продуктів здійснюється таким чином, щоб рівень води на 8-12 см не доходив до верхнього краю казана. Кришка казана закривається, вмикається максимальний нагрів і одночасно випускається повітря з сорочки. Як тільки починає виходити пара, кран закривається. Після закінчення варіння, перед тим як відкрити кришку казана, як і в процесі варіння, необхідно заздалегідь випустити пару з-під кришки. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ; • допускати до роботи з електроказаном осіб, які не мають спеціального допуску; • вмикати електроказан, якщо несправні електропроводка та заземлення; • проводити ремонт, не вимкнувши електроказан з електромережі; • вмикати апарат, коли несправні електроконтактні манометри, запобіжний клапан; • залишати у робочому стані казан без нагляду; • працювати з казаном, не закріпленим фундаментними болтами. 17. Порядок експлуатації казанів парових. Стаціонарні казани для приготування їжі відносять до теплового обладнання їдалень військових частин, вони призначенні для приготування 1-х – 3-х страв та кип’ятку. Для забезпечення їдалень військових частин використовують три види казанів: парові, газові та електричні. Паровий – КПП-160(100, 250), газові - КПГ-160(60, 40), електричні - КПЕ-160(100, 60, 40), КПСЕМ-60, для приготування кип’ятку – казан електричний КНЕ-60(100), автоклави та кип’ятильникі електричні. Забезпечення паровими, електричними, газовими казанами для приготування їжі, незалежно від їх ємності, здійснюється продовольчою службою. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонт покладаються на відповідні органи квартирно-експлуатаційної служби. Їдальні військових частин, що заново будуються, технологічним та немеханічним обладнанням забезпечуються будівельними організаціями, а заміна такого, у разі непридатності, – продовольчою службою. 18.Порядок експлуатації м’ясорубок та електричного приводу. М’ясорубки МС 2-70, МС 2-150 призначенні для приготування м’ясного або рибного фаршу. Корпус з чавуна, шнек, завантажувальна тарілка, гайка нажимна, набір ножів та решіток. Електричні приводи входять до складу універсальних кухонних машин з використанням змінних механізмів, предназначені для механізації процесів обробки харчових продуктів, поділяються на машини загального та спеціального призначення та використовуються при приведенні в дію змінних механізмів, які приєднуються по черзі. ПУ-0,6, ПГ-0,6, ПХ-0,6, ПМ-1,1, МУ-1000. М’ясорубка механічна. Перед початком роботи перевірити стан електропроводки, заземлення, стан машини, переконатись у відсутності в ній сторонніх предметів. Корпус м’ясорубки повинен бути надійно закріплений в патрубку редуктора. Різання м’яса проводити за допомогою одностороннього ножа через одну решітку. Для приготування фаршу м’ясо пропускається через дві решітки. Завантаження продуктів проводити під час роботи машини. М’ясо попередньо повинно бути очищене від кісток, жил і нарізане вузькими шматками вагою 80-100 г. При нарізанні жилистого м’яса машину періодично зупиняють для чищення ножів і решіток. Проштовхувати нарізані шматки м’яса в горловину тарілки дозволяється тільки дерев’яним товкачем. В ножах затягувати тільки бокові леза. По закінченні роботи корпус м’ясорубки і завантажуючу тарілку промити і витерти чистим рушником. Шнек, решітки і ножі відчистити від залишків м’яса, промити гарячою водою, висушити і змастити харчовим жиром. Порядок складання м’ясорубки: вставити шнек в корпус, на кінець шнека насадити односторонній ніж ріжучими крайками назовні, вставити решітку з великими отворами, встановити двосторонній ніж ріжучими крайками в сторону обертання шнека, поставити решітку з мілкими отворами, повернути до упору затискуючу гайку на корпусі. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: • працювати, якщо пошкоджені електропроводка та заземлення; • використовувати м’ясорубку не за призначенням: для подрібнення сухарів, солі, овочів, фруктів та інших робіт; • проводити налагодження і ремонт при працюючому електродвигуні; • подавати рукою м’ясо в горловину тарілки. 19.Перелік засобів,щодо доставки та зберігання продовольства у солдатській їдальні. столово-кухонний посуд та інвентар; немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі і збирання посуду та інше); контейнери, ящики, піддони; стійки, підставки; візок вантажний ручний 20. Обладнання та комплектність кухні КО-75. Кухні переносні використовуються для приготування їжі в польових умовах: кухні КО-75, для приготування їжі з 2-х страв, які працюють на рідкому та твердому паливі. Кількість харчующихся-75, Міскість казанів1-ї страви 2-56/30, 2-ї страви-40/34, Водонагрівач-30/26. Змонтована на салаках, які виготовлені з труб на них змонтований тепловий блок та паливна система, тепловий блок – очаг з димовою трубою, казани-2, жарочна шафа, водонагрівач. 21.Класифікація та ТТХ кухонь переносних. Кухні переносні використовуються для приготування їжі в польових умовах: кухні КО-75, МК-30 - для приготування їжі з 2-х страв, кухні КП-10, 20, МК-10 - для приготування їжі з 2-х страв та кип`ятку, кухні ОПК-75, 150, 250, МВК-50 -для приготування їжі з однієї страви або кип`ятку.Кухні переносні поділяють на 2 типи, кухні, які працюють на рідкому та твердому паливі КО-75, КП-10,20, а також тільки на твердому паливі ОПК-75, 150, 250, МВК-50.
22 Класифікація та ТТХ кухонь причіпних. Кухні причіпні: КП-130, 125, КП-2-49Н (48Н), КП-42М. Кухні причіпні призначенні для приготування та транспортування їжі в польових умовах: кухні КП-130, 125, КП-2-49Н (48Н) - для приготування їжі з 2-х страв та гарячого чаю та можуть працювати як на рідині, так і твердому паливі, кухня КП-42М - для приготування їжі з однієї страви, працює тільки на твердому паливі. Обладнання кухонь змонтовано на спеціальних причепах і складається із теплового блоку, паливної системи та допоміжного обладнання.
23. Обладнання та комплектність кухні переносної МК-30. Кухні переносні використовуються для приготування їжі в польових умовах: кухні МК-30, для приготування їжі з 2-х страв, які працюють на рідкому та твердому паливі. Кількість харчующихся-30, Міскість казанів1-ї страви - 26/22, 2-ї страви-16/14. Змонтована на салаках, які виготовлені з труб на них змонтований тепловий блок та паливна система, тепловий блок – очаг з димовою трубою, казани-2, жарочна шафа. 24. Класифікація та ТТХ плит переносних. Плити причіпні: ПП-170. Плити переносні: ПП-40, ПП-1, РМП-52М. Плита причіпна ПП-170 призначена для приготування їжі з 3-х або 4-х перших та других страв, кип`ятку в польових умовах. База монтажу – ИАПЗ – 738 Кількість харчующихся – 170 Водонагрівач – 1 (90 л.) Шафа для смаження – 1 (880х548х298 мм.) Плити переносні призначені для приготування їжі з 2-х або 3-х перших та других страв в польових умовах, вони є тепловим апаратами і конструктивно розрізняються, цілком металеві нерозбірні (ПП-40, 1), розбірні металеві РМП-52М. 25.Класифікація та особливості експлуатації холодильного обладнання. Холодильне обладнання їдалень військових частин та продовольчих складів призначено для тимчасового зберігання швидкопсующихся продуктів, напів фабрикатів і готової їжі. З цією метою використовують наступні типи холодильного обладнання: холодильні камери та шафи, охолоджуючі прилавки і вітрини, холодильники побутові та модульовані охолоджуючі секції – столи. В залежності від температури охолоджуємого середовища холодильне обладнання розрізнюють на звичайне для зберігання охолоджених продуктів та з низькою температурою для зберігання заморожених продуктів Штучний холод у холодильній техніці отримують завдяки використання фізичних процесів перетворення рідини у пар та конденсації пару у рідину, при цьому, коли рідина перетворюється на пар використовується теплота отриманого пару, а при конденсації вона виділяється. Для холодилнього обладнання їдалень військових частин та продовольчих складів використовують в якості холодильного агенту фреони – фреон-12, фреон-22. Фреон-12 – газ, який не має кольору та запаху, не шкодить організму людини, використовують у парових компресорних холодильних машинах, а особливо у маленьких автоматизованих та побутових холодильниках. Фреон-22 – по своїм властивостям схожий на фреон-12, але наряду з цим використовується при більш низьких температурах до -12С. Парова компресорна машина складається з: компресора, конденсатора і терморегулюючого вентиля, випарювателя та допоміжного обладнання. Компресори у холодильних машинах в основному використовують: поршневі або ротаційні, в залежності від конструкції вони поділяються на відкриті, без сальникові та герметичні. Конденсатори є теплообмінні апарати в яких пари холодильного агенту, які потрапляють із компресора, конденсують, віддавая тепло виробленого пару навколишньому середовищу – повітрю та воді. В залежності від цього їх розрізнюють на повітряні та водяні. Випарювателі – це теплообмінні апарати, в яких рідкий холодильний агент, збирая тепло від пару з навколишнього середовища, кипить, перетворюється на пар. Допоміжне обладнання холодильних машин: масловідділювачі, фільтри, висушувачі, теплобомінникі, ресивери та інші прибори автоматичного регулювання. Їх використання підвищує виробництво холоду машиною, надійність її роботи, безпеку при експлуатації. В абсорбційній холодильній машині процес отримання холоду здійснюється завдяки теплової енергії, в якості холодильного агенту використовують аміак, а у якості абсорбенту – воду, яка водночас є носієм аміаку,їх використовують для побутових холодильників. 26.Класифікація пересувних електростанцій. Пересувні електростанції, які застосовуються в продовольчій службі, призначені для забезпечення елктроенергією польових технічних засобів (ПМХ, технічних засобів переробки продовольства і худоби в польових умовах, польових ремонтних засобів, ПКЇ-250, ПКЇ-125). Для забезпечення освітлювального та силового навантаження використовують електростанції: ЕСД-5-Т/230, ЕСД-10-Т/230(Т/400), ЕСД-20-Т/230(Т/400), ЕСД-30-Т/230(Т/400), ЕСД-50-Т/230(Т/400). Умовні позначення електростанції - наприклад ЕСД-20-Т/230 Ч-400 означає: ЕСД – електростанція дизельна; 20 - номінальна потужність 20 кВТ; Т – трьохфазний ток; 230 – номінальна напруга 230 В; Ч-400 – частота 400 Гц (для агрегатів з частотою 50 Гц вона не вказується). Пересувні електростанції – це автономні джерела електроенергії, які призначені для забезпечення освітлювальним та силовим навантаженням перемінного току промислової та підвищенної частоти. Основні технічні характеристики пересувних електростанцій:
27.Призначення та ТТХ пересувних електростанцій. (дивись відповідь № 26) 28.Методика підбору пересувних електростанцій за потужністю. До складу пересувних електростанцій входять: силовий агрегат – джерело електроенергії; запасні частини, інструмент та приладдя (ЗІП); запасні баки для палива та мастила; комплект кабельної мережі для підключення навантаження; протипожежні засоби. Електростанції потужністю 5 та 10 кВТ встановлюються на базі автомобільного одноосного причепу, електростанції потужністю більш 20 кВТ – на двоосних автомобільних причепах. За своєю конструкцією всі електростанції уніфіковані: на електростанціях потужністю 10, 20, 30, 50 кВТ встановлені генератори серії ДГС; на електростанціях потужністю 5, 10 кВТ використовують дизелі типу Ч 8.5/11; усі електростанції мають однакові контрольно- вимірювальні прибори, захисну та комутаційну апаратуру, а у електростанцій потужністю 10, 20, 30, 50 кВТ крім цього, принципіально однакові електричні схеми. Умовні позначення електростанції - наприклад ЕСД-20-Т/230 Ч-400 означає: ЕСД – електростанція дизельна; 21 - номінальна потужність 20 кВТ; Т – трьохфазний ток; 230 – номінальна напруга 230 В; Ч-400 – частота 400 Гц (для агрегатів з частотою 50 Гц вона не вказується). 29.Правила техніки безпеки при експлуатації ТЗ продовольчої служби. За технічний стан, готовність військової техніки продовольчої служби до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідає командир військової частини (підрозділу), заступник командира з тилу і начальник продовольчої служби військової частини. Забезпечення військових частин військовою технікою та майном здійснюється на підставі штатів, табелів до них і норм забезпечення. Експлуатація техніки продовольчої служби включає: комплекс заходів, які направлені на підтримання її в справному стані і заключається у підготовці і правильній її експлуатації, технічному обслуговуванні, транспортуванні і збереженні. Правильне використання техніки заключається у використанні її за призначенням з дотриманням технічних норм, режимів і правил, встановлених інструкціями по експлуатації. Техніка продовольчої служби допускається до використання лише у справному стані. Експлуатація техніки здійснюється за планом експлуатації і ремонту техніки продовольчої служби, який розробляється на підставі плану бойової підготовки, річного господарського плану, завдань командування, річних норм експлуатації, міжремонтних періодів і ресурсів роботи. Стан техніки продовольчої служби визначається її справністю і запасом (ресурсом роботи) до наступного середнього або капітального ремонту. Під запасом (ресурсом роботи) техніки продовольчої служби розуміється можливий мінімальний пробіг (напрацювання) її в кілометрах (годинах) до наступного середнього або капітального ремонту. Міжремонтний період визначає мінімальну роботу техніки в кілометрах (годинах) до виходу її в наступний середній або капітальний ремонт. Для визначення технічного стану техніки, яка відпрацювала міжремонтні періоди і амортизаційні строки, наказом командира військової частини щорічно призначається комісія, яка на кожну одиницю техніки по закінченні міжремонтного періоду складає акт технічного стану. Формуляр (паспорт) є основним документом, який відображає стан, експлуатацію і ремонт машини, а також засвідчує, до якої військової частини належить техніка. Техніка продовольчої служби використовується тільки за призначенням. Техніка, використання якої не планується на період одного місяця, повинна бути поставлена на консервацію. Техніка служби, яка прибула в частину на укомплектування, вводиться в експлуатацію наказом командира частини. В наказі вказується найменування, тип і марка, в який підрозділ призначається техніка, запас ходу (ресурс роботи) до наступного середнього або капітального ремонту на день вводу її в експлуатацію, прізвище військовослужбовця, за яким закріпляється техніка. Номер наказу про ввід техніки в експлуатацію і прізвище військовослужбовця, за яким закріпляється техніка, заноситься в формуляр (паспорт) техніки. Забороняється використовувати техніку до вводу в експлуатацію. 30.Порядок та періодичність проведення ТО на ТЗ продовольчої служби. Для техніки продовольчої служби встановлюються наступні види технічного обслуговування: ü контрольний огляд (КО); ü щоденне технічне обслуговування (ЩТО); ü технічне обслуговування № 1 (ТО - 1); ü технічне обслуговування № 2 (ТО - 2); ü технічне обслуговування при збереженні; ü технічне обслуговування при транспортуванні. Контрольний огляд (КО) - проводиться перед початком роботи, перед виходом техніки з парку, на марші (на привалах). Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) – проводиться в кінці робочого дня (при поверненні в парк, на марші, після здійснення добового переходу). Технічне обслуговування № 1 (ТО - 1) та технічне обслуговування № 2 (ТО - 2) – проводиться після визначеного періоду (напрацювання ресурсів), вказаних в експлуатаційних документах, але не рідше визначених термінів проведення технічного обслуговування техніки служби. Технічне обслуговування при збереженні – проводиться в процесі збереження техніки, а також при підготовці її до збереження і використання після збереження. Технічне обслуговування при транспортуванні – проводиться в процесі транспортування техніки, а також при підготовці її до транспортування і використання після транспортування. Періодичність, об’єм і послідовність виконання робіт по кожному виду технічного обслуговування визначається інструкціями по експлуатації. Технічне обслуговування польових технічних засобів, які змонтовані на автомобілях і причепах, проводиться одночасно з обслуговуванням автомобілів (причепів). Збереження техніки служби може бути короткочасним і довготривалим. Технічне обслуговування при збереженні техніки визначається інструкціями по експлуатації. Про постановку польових технічних засобів продовольчої служби на збереження віддається наказ по частині. Вид проведеного технічного обслуговування, дата і номер наказу про постановку техніки на збереження записується в формуляр (паспорт). При постановці техніки служби на довготривале збереження на кожну машину заповнюється картка збереження, яка зберігається разом з формуляром (паспортом) машини. Ремонт техніки продовольчої служби заключається в усуненні несправності або пошкоджень, які викликані природним зносом, неправильною експлуатацією, конструктивними недоліками, неякісним виготовленням або ремонтом шляхом заміни пошкоджених, або несправних агрегатів, вузлів, приборів або повернення їх працездатності. Фактична потреба в ремонті встановлюється за результатами технічного огляду. В залежності від характеру несправності або пошкоджень і об’єму робіт по їх усуненню, ремонт техніки служби поділяється на поточний, середній та капітальний. Поточний ремонт здійснюється в процесі експлуатації з метою гарантованого забезпечення працездатності техніки продовольчої служби і включає заміну або відновлення окремих частин та їх регулювання. Середній ремонт заключається в відновленні несправностей і повному відновленні ресурсів техніки служби с заміною або відновленням не менше двох основних вузлів (частин) з їх регулюванням. При цьому перевіряється технічний стан основних частин, усуваються несправності, проводяться регулювальні та інші ремонтні роботи, а також поновлюється фарбування. При середньому ремонті може бути проведений капітальний ремонт окремих складових частин (вузлів). Капітальний ремонт заключається в відновленні справності і повному або близько до повного відновленні ресурсу роботи техніки служби, з заміною або відновленням будь-яких її частин, включно базові, і її регулюванням. При капітальному ремонті проводиться повна разбірка, зборка і випробування, згідно з технічними умовами на капітальний ремонт техніки продовольчої служби. Поточний ремонт техніки служби не планується. Він виконується за потребою в процесі технічного обслуговування і на місці виходу техніки з ладу. В середній або капітальний ремонт техніка служби направляється тільки після визначення її технічного стану комісією, призначеною командиром військової частини із числа посадових осіб – спеціалістів по цій техніці. При цьому проводиться перевірка записів в формулярі (паспорті), а в необхідних випадках – перевірка роботи вузлів або агрегатів.
|
