13 страница. Телевізійна прем'єра фільму пи)будеться на телеканалі пїитср* ЗО жовтня 1999 року.

Телевізійна прем'єра фільму пи)будеться на телеканалі пїитср* ЗО жовтня 1999 року.

Тарас Шевченко на сьогодні г чи не найсклішальнігоою по­статтю в українській культурі. Навколо нього відбуваються науко­ві. к> льтуролопчлі то публіііистичні баталії та участі таких услаа-лснігх «бійців», як Оксана Забуваю. Джордж Грабович та Олесь Путина.

іалекло борються дві тенденції — і одного боку, стерни ншіі образу Шевченка, а з іншого — скандалі шш і звинувачення у всіх смертних гріхах.

Творча ірупа фшьму не ставніь собі та мсту вступати в шо суперечку, інм більше, шо робота над фільмом почалася шс у І'>91 році, коли жодних новацій у шсачсикошавсіві іиьііь не плат валося.

Цс фільм про кохання. Якщо хочете, мелодрама. 1 ге, шо Й ісроямн с реальні історичні постаті, тільки підсилю*, драмапііч сюжету.

У фільмі Тарас Шевченко кохапься і жінками, п'г горілку в компанії гультіпак, тобто поводиться як нормалміа.шинна, шо не вкдадагться в координати традиційних іютрактовуаань його життя як суцільної національно-визвольно І боротьби. 1 во.шочас цс драма Кохання т великої літери. Кохання, яке могло відбутися, мало від­бутися, але не відбулося.

У рік непоміченого широкою громадськістю ювілею Поста творча група преіентус глядачам ней фільч і висловлю* подяку всім учасникам проекту, а саме:

Міністерству культури і мистецтв України Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка

Міністерству освіти і науки Україна Українському фонду культури

В с еук раїне ькому то вариству Про г віта * ■¹

Державному музею архтектури та побуту України Державному музею Тараса Григоровича Шевченка Державному дендропарку «Олександрія» Державному заповіднику «Качанівка» Можна зауважити: це далеко не перший художній фільм про Тараса Григоровича. Справді, не перший. Цим питанням поціка­вилися Й ми. З'ясували: перший фільм про Шевченка 1927 року зняв Петро Чаршініи; наступний з'явився на телевізійних екранах 1951 року («Тарас Шевченко», режисер Савченхо 1.); останній ху­дожній фільм про Шевченка — «Сон» (рехдасер В- Денвсекко, 1963—'1964 рр.). Знято також і кілька документальних, фільмів про життя І творчість поета; один з останніх фільмів датований 1987— 198° рр. Отож, упродовж 90-х на наших телевізійних екранах, окрім кількох публіцистичних передач, иез явилося жодного ґрун­товного, жодного вартого уваги художнього осмисленая життя і творчості чи не нзґівндатнішого ^раїнського поега.

Колектив сценаристів—знані письменники, лігег>аїурознавці, режисери:

Іван Михайлович Дзюба, академік Національної Академії наук України, письменник, головний редактор журналу «Сучасність»

Павло Михайлович Мовчан, голова Всеукраїнського това­риства <сПроееіта>>, народний депутат України

Борне Ілліч Олійник, Голова правління Українського фонду "культури, поет, народний деттутат Украшн

Станіслав Клнмснко, котрий, водночас, є і постановником філь­му. Він добре відомий гаядачам за фільмами «Дударики» (1979), «Вир» (1982), «Женихи» <1985), «Камінно душа» (1989), «Кому вгору, кому вниз» (1990) тощо.

Виконавець головної ролі — Тярас Деннсеако, Актор знявся у понад 15 художніх стрічках- Перший йото фільм — «Високий перевалв (1981). Потім — «Які ж були ми молоді...» (1985). Цей фільм отримав спеціальний приз журі на юнофестнвалі у Берліні 1986 року, а також срібний приз на фестивалі неореалістичних фільмів «Авеліио» в Італії (1987). Знають глядачі Тараса Денисенка за ролями у стрічках «Заинувачуьт весілля» (1986), «Караул»

(1989). «Кисневий голод» (1992). Щодо художнього фільму «Кис­невий голод» варто відзначити, що він отримав гран-прі за крашу чоловічу роль на кінофестивалі в Салоніках 1992 року, а також приз критики на фестивалі у Венеції. З останніх робіт актора варті уваги ролі у стрічках «Фучжоу» (1994) та «Будем жить» (1995).

Варвара Рпшіна — Галина Стефаііона. Здебільшого відома як акторка театру, котра на «Київській пекторолі» 1996 року отримала приз за крашу жіночу роль, а саме - за роль Варвари Рєпніної у Театрі одного актора.

Ганна Закрсвська Світляна Прус

Олексій Капніст Ярослав Іаврнлюк

Княгиня Рєпніна Няталія Наум

Князь Рєпнін — Анатолій Мокрснко

Василь Рсішш — Василь Мазур

Шевченко у літньому віиі — Віктор Логозинськин

Станіслав Клнменко про стрі'ису: «Фільм розповідає про ін­тимні почуття Тараса Шевченка, якому був притаманний не тільки глибокий соиіальний зір, а Й проникливий закоханий погляд на жіночу красу. Однак, на жаль, його любов до жінки так і не реалізу­валась у сімейному щасті...»

Тарас Деннсенко про фільм: «У кожною народу С свій Шев­ченко, кожному народові потрібен власний пост (мигсць)-снмвол, так і Україні конче потрібен Тарас Шевченко. Шевченко живий, близький і зротумізий. Створюючи фільм, ми й мали ні меті набли­ження поета до народу».

Додаткову Інформацію можна отримати у продюсереькій аген­ції «Зелений пес». Будемо раді співгграцювлтн.

З повагою:

 

§ 5. Стаття

СіатгТЯ — цс науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті. Вона с результатом мислен-ш'вого процесу, в якому поєднуються аналіз, сттгуктуруаання. фор­мулювання та висловлення думок. Отже, стаття ис візуальне вираження результатів мнеленнсвої діяльності.

Якшо ви вирішили написати статтю, спершу зосередьтесь на з'ясуванні таких питань:

І. Головна тема статті.

2. На кого роїрахоаана статті (хто буде користувачем вашого Повідомлення)

3. Допоміжні засоби, якими ви можете скористатися] під час написання статті.

• Як свідчать дослідження, е три категорії читачів.

1. Поверховий читач. Ці користувачі зазвичай:

• читають заголовки тл підзаголовки;?.....

• перечитують тіочаткові та кінцеві положення статті; ', • переглядають використані джерела;

^!. * зосереджують увагу на цифрах і таблицях;

• швидко переглядають зноски й виділені у тексті речення.

2. «Середній- читач. На відміну від перших, вони більш уважні до власне змісту статті: зосереджуються на її головних поло­женнях

3. Уважний читач. Це найменша група, котра ретельно вивчас матеріал, перечитуючи його двічі й більше, та робить при цьому письмові зауваження.

Процес написання статті складається з таких етапів:

1. Попередній збір інформації — нотатки, опрацювання літе­ратури, контакти з компетентними в цій сфері особами, підбір шюетрацій.

2. Формування тексту статті — поділ зібраного матеріалу на групи відповідно до визначеної тематики.

3. Визначення структури статті — заголовків, підзаголов­ків, кількості частин, глав тощо. З'ясування питання, в яких сгрук-турних частинах тексту буде розкриватися головний зміст.

4. Написання статті.

Під час написання статті можете скористатися такими пора­дами:

> чітко з'ясуйте, яка остаточна мста вашої сталі;

> стаття мас грунтуватися на переконливих фактах, уникайте сумнівних прикладів;

> найважливіше й найголовн іше повідомляйте ми початку стат­ті (підзаголовок під основним заголовком);

> поділіть текст на абзапя, оскільки суцільний текст погано сприймається читачем;

> будуючи речення, уникайте однієї й тієї ж структури. Одно­манітність ніколи не була привабливою;

> н амагійтесь уникати іішісмевннх слів, _;., Г

> дотримуйтесь норм лгоературмої мови, ^.„ц, ^

> намапштесь уникати надто довгих речень;

> всередині тексту подайте заголовки та підзаголовки;

> зробіть широкими паїв та відстань між рядками — цс дозво­лить надалі робігпі помітки, виправлення;

> якщо цс стаття в газету, звертайтесь у тексті до чнтачів, використовуючи слова вн, ми, добродії, друзі;

> написавши статтю, дайте «сирому» тексту відлежатися хоча б один день, потім критично перечитайте йою й відрсла-гуйте.

Вн можете припуститися помилок у тексті, але ие зовсім не свідчить про тс, шо вн не вмісте писати! Справа не нелегка!

 

§ 6. Лексика. Синонімічне багатство української мови

Слово - одна з головних функціонально-структурних одиниць
мовн, яка служить для найменування предметів, дій. процесів, ьіа-
етнвостей: наказ, договір, висиа, скасовувати, постачати, іістав-
.шти. по •..-і.,.

Ьаі.і. ■ мовн визначається багатством її словниковою скла­ду. У сучасній українській літературній мові послуговуються сот­нями тисяч слів, І це свідчить про тс, шо наша мова досягла рівня найрозвиненіших мов світу.

Лексичний склад української мови рснрсзсіпусться у писем­ному та усному мовленні людей. Залежно в'цзмісту й мсти внеюв-лювання у процесі мовлення вілбувагться певний відбір і комбіну­вання найточніших, найвлучпіших саме для иісї мовної ситуації слів. Іноді луже важко підібрати певне слово, шоб точно, недво­значно висловити думку. Зумовлено це багатьма причинами: нс-достаїиім наїодінням рідною мовою, впливом російської мовн, незнанням синонімічного багатства мови, яке с «одним із неви­черпних джерел урізноманітнення вислову»', культурним надбан­ням народу, його інтелектуальною зброєю.

Синоніми - цс слова, шо різні за звучанням, але мають тотож­не значення або відрізняються відтінками значень: оЬов'язтво -неодмінно — конче — доконче — неминуче; властивий — прита­манний; пінхживати — мешкати.

¹ Олександр Паномарів. Культура слова: Мовиоспик-ін-ші ішроди: ЙВИ ВВ/ с**ик - К Либідк. І«9. — С. 33.

Володіти синонімічним багатством мовн — значить уміти;

• уникнути малозрозумілого» особливо іншомовного, слова;

• уникнути повторення того самото слова;

• знайти слово з певним забарвленням, відтінком у значенні;

• відшукати наігвлучніше слово;

• якнайточніше висловити свою думку.

Тексти офщЬЧко-дшового стилю вимагають однозначності, че­рез це точності елі» надасться неабияке значення. Адже для чіткої регуляції офіційно-ділових стосунків важливо, щоб усі однаково сприймали й витлумачували той чи інший іакон, наказ, договір, контракт.

Щоб збагатити активний запас слів, радимо частіше звертатися
по тлумачних, перекладних словників, а тепер пропонуємо неве-
личкий словничок синонімів, яким можна скористатися лід час
складання доиух«итів. і***

А

Абсолнупгай, (чемпіон) цілковитий, повний; (пршітоі) без-умовний, неосяжний, всеохбпний, тоталигнй, безвідносний.

Абсхадйтно, цілкбм, цілковито, зовсім, геть чисто, повністю, до кінця, дощенту.

Авторитетний, (зарекомендо ваиий) престижний; {голос) впли­вовий, поважний, ваговитий; {спеціальне) еруабваннй, кваліфі­кований, що знає діло; (тон) упевнений.

Агентство, агенція; {відділ фірми) філія, відділок, відділення; (установа) бюро, заклад, контора.

Адміністрація, (штат) керівнйцт&о, провід» начальство, ке­рівники, начальники, шефи, (збірне) апарат; (орган) управа, управ­ління, уряд; (дія) урядування, адміністрування.

Адр*сат, (хто отримує пошту) одержувач, відКоець.

Активний, діяльний, беручкий, ншосндюїдий, невтомний, снергінкнй, моторний, ініціативний, наполегливий.

Акція, дія, (висмали) операція; (економічний) цінний папір.

Амбітний, самодюбний, гонорс*йтий, гордий, честолюбний, гонористий.

Анкета, питальник, запнтальикк; {чиста) бланк.
Анотація, {до книги) коротка довідка (характеристика, резю-
ме); іусна) відгук. < ■. ■...>-.,:■./ ї>. і.

Апеляція, (до кого) звернення, петиція, прскши. прохання, кломотініїя. скарга.

Аргумент, (у г.ііч-шці) доказ, підстава, обгрунтування.

Аргументу віти, (оулаеу) обгрузггбвуватн. мотивувати: (переко­нуючи) наводити аргументи.

Асигнація, баикибта. кредитка; [кредитний) білет.

Лснінуваїи, (.-роїш) вниілч'їн. призначліи. иігідиаін. мі шус кати.

Асортимент, (товарів) добір, набір; {широкий) вибір.

Асоціація, об'єднання, шварйсзао. спілка, ліга, братство, орга­ні іація. корпорація.

Атестат, свідоцтво, диплом, посвідчення.

Атестувати, характеріпуваги. оцінювати, рекомендувати, (фа­хівця) кваліфікувати, (офіцера) надавати (давати) звання кочу.

Афіша, оголошення, реклама, плакат.

Б

Бажати, хотіти, жадати, прагнути; (добра) зичити.

База, основа, грунт, підвалина; (товарів) склад, гуртівня'.

Базар, ринок, торі, {щорічний) ярмарок.

Безапеляційно, бсзілсісрсжно. безсуперечно, категорично.

Безвихідним. (сиши) безпорадний, бсіпстклилайвниЙ, (три-.чім) безнадійзшй. бсзпросвіїний.

Беззаконнвй. незаконний, протизаконний, протинрашіий. сва­вільний, самовільний.

БезкоштбвшіЙ. безплатний, бсюїьіатннй. даремний, дармо­вий.

Безперечно, безумовно, безсумнівно, без сумніву, безіапереч-но, безсуперечно, авжеж, пбіа всяким сумнівом.

Безпідставний. нсобгрушОнаниЙ, бсіфуитбвниЙ. (накип) іо-ЛОСЛІВНИЙ.

Безрезультатний, безуспішний, бешлідний; (крок) даремний, м.ірний.

Бесіда, розмова, балачка; (на темі) доповідь; (вш< иіш) спів­бесіда.

Бідність, нсегіпш. уТЗоіісіь, уботтво, незабезпеченість, зли­денність.

Бідувати, поневірятися.:срлин нужду, міиарюаатн. Білет, квиток; (документ) посвідчення; (на іспитол) картка.

Біоіряфіч. жиіт*.'пис, життєвий шли; (гооло житті) авто­біографія.

Блокнот, іалнсішк. мотатиик.

Бріїс. нестача, недостача; {даних) відсутність.

Бракувати не доставати, не вистачати, бракнути; (ли/юои) внбракбвуваїн.

Булбка. будівля, споруда, спорудженій; (тіш) комплекція, структура, статура; (дія) будівництво, будування, мурування.

БудувЛтм.сіН)руджуБатіі,споруджапі, твбдипі. ставити, і і каменю) мурувати: ' '«./■.,■,-.■.,, складати, виготовляти; (сугиіть-ство) створювати, орі ані ювуватн, (світо.пнд (но чом;»» форму­вати, грунтувати.

Будь ліска! Будіте ласкаві' Прошу!

Б юрб. контора, агстгтетво.

В

Ваги. вага, вагівниця; (ручні) беїмін. кантар: тсреіії. Вада, недолік, хиба, ґандж, дефект; {мелані іму) недоско­налість; (те, що итміитн) шкбда.

Валюта, (іішіемна) трбші. грошові таки, асигнації, банкноти. Вантаж, багаж, печі.

Варю. слід, треба, не ШІвс, не шкодить, не шкодило б, не ■авалкть. не іа вади.то б, не ташкоднть, не зашкодило б.

Віи'і мінні увічливий, чемний, ґречний. вихований, тактов­ний, обхідливий, коректний, делікатний.

ВЄльчн. луже, іначио. порядно, досить.

Вердикт. (лчЮчнйі вирок, присуд, ухвала, рішення, акт.

Вето, (яищої інстанції на дії нижчої) іаборона (недбтяіл) чого

Віясчннн. стосунки, відносини, втасмовідносинн

11 тонши обопільний, (інніок) двобічний, двосторонній.

Вибачати, іп/ювшіу) пробачітн, дарувати, пронрін. «бувати.

Вибачитися. пробачатися, перепрошувати (ко.ю), просити про­бачення.

Витії Я ги. виокремлювати, вирішити. (* потоці мови) під­креслювати, наголошувати, зосереджувати увігу; (майно) уділяти, приділяти, віддавати, передавати; (кошти) асигнувати

Вимога, ллчігання. вимагання, налолягвннч. (інчапсляційна) накат. «.їм.і;

Винагорода нагорода, плата, зарплата, платне, премія; (ав­торська) гонорар; Ішпослугу)віддяга. (юшкоол)віздшсолування, компенсація.

Виплата, (грошей) ирплата, платіж; Шя) виплачування Витрата, витрачання, витрачення.

Вілшвчатн. ("<і чат) поіначзти. значній, відмічати, іі/нікти) цгуважуватн, звертати увагу на; (м щось) нагоро.тжуватл; (гвмто) святкувітн.

Ні ікривігн, (очі) розкривати, роїплющуаатн. (почин) викрн-ваіи. [кіллкнуте) відмикати; (нове) вннахбдитн. виявляти, помі-чагн; (семт) роніочинагн.

Ні кипа, звернення, заклик, н роїста мат», шістяшя, посланим

Вітливіший, (крок) належний, доцільний; (час) підходящий, слушний, доречний;{оонакату)згідний іЛперекюд)адекватний

Вірогідний, імовірний, ймовірний; (Амсерсю) надійний, бет-сумнівний.

Включати (струм) вмикати; (кого) уводити до складу, приєд­нувати до.

Власність, майнб. гкярб, статок.

Внесок, (в науку) вклад; пожертва; (чіснснкий) пай

Врбілрібл роиріб. {продавати) ніріїно. поштучно.

Кстяновлюваїи/усіанба-іюваїК. (нш'люк) налігоджунпі. иінснюватн; (причину) визначати, розпізнавати; (т-рядок) ілпро­ваджувати, заводити; (межі) регламенту ваш

Вчасно, сяо«часно. беї запізнення, впбру, в самий раз.

Г

Глузд, ротум. інтелект; (у чім) сене, рація, змісг, (іаорошии) ротсуаднвкгть.

Гордість, і іюОська) самоповага, гідність: Ішх>\ирна) пихатість, іорди ви.

Громада, суспільство, громадянство, суспільність, сіїьтьибтв; (стчудентсьха) товариство, об^елнання. середовище, турт. група, угруповання

Г

ІрсчнаЙ, галантний, чемний, ввічливий, ліоб'яшнй.

Ґрунтбвний, (знання) глибокий, вичерпний, солідний; (зміна) докорінний, кардинала нй, (розгляд) серйозний, ловажвий; (опис) докладний, всебічний.

; д

Давати, (кому) вручати, доручати; (назад) віддавати: (адресу) повідомляти; {за щось) платити, виплічуватн; (титул) надавати, наділі ти {нагороджувати) чим; (штраф) накладати.

Даремний, марний, безрезультатний, непотрібний; (наклеп) ^:- безпідставний, незаслузкений.

Дбати, піклуватися, турбуватися, старітися, клопотатися, мати в своїй опіці (кого).

Дебіти, обговорення, суперечки, дискусії, полеміка, дебату­вання, дискутування, обмін думками

Дезінформація, неправда, брехні, омана, оатуда, (дія) введен­ня В ОМйну.

Дезорганізація, розлад, розрух, непорядок, безлад, безладдя, хаос.

Декларягдія, зайва, маніфест, повідомлення; (дія) проголбніен-кя, декларування.

Делегат, лредставнйк, обранець, посол, посланець.

Детальний, (звіт) докладний, вичерпний, повний, деталі­зований, з подробицями.

Де факти, насправді, справді, фактично, на ділі, реально

Дефіцит, (бюджету) збиток; (продукції) нестача, недостача,

брак, відсутність, недостатність

Дипломатія, зовнішньополітична діяльність.

Директива, настанова, вказівка; циркулір, Інструкція, припис,

ДІЙовйВ, (засіС) ефективний, результатйвнісй; (співпраця)

плідний, (чинник) активний.

ДШсннн\ справжній, справдешній, реальний, шйрий. досте­менний, не уявний, не фіктивний, не фальшивий; (спин речей) фактичний; (член) законний, легальний.

ДікФродШянй, доброчинний, милосердний

Дбвідкя. посвідка, посвідчений, (важлива) свибцтво.

ДугояІр, угода, доибвлеііість, домовленій, домова, пакт; (з пра цедавцем) контракт.

Долучати, додавати, притисни. о

Розділ Ш

Дбі.овіїь. виступ, промова, лекція; (на письиі) повідомлення, рапорт, ні:і. доповідна записка; (наукова) реферат.

Допомбга. поміч, (моральна) підтримка, (у міру < ч\ підмога, спрняТніїя. (чатеріаіьііа) грошова допомога, субсидія, (фірм під ррячіу) дотація

Друк, друкований* текст, публікація; {дія) друкування, публіку­вання, оприлюдненій.

В

Ккаіяалгптпия. рівнозначний, ріановаптин. рівноцінний, піл-ком таки*, достоту такий; (величино) однаковий, тотожний (минімія ошадність. ощадливість

Експерт, (що робить експертиіу) фахівець, знавець, спеціа­ліст; (у ста і' сфері) авторитет.

І і пі.а наука про мораль; (норма поведінки) добропристой­ність, доброчесність, правила пристойності.

г пікет, кбдекс доброї гоисібйності. правила вві'ілнвості.

€

4 шатися. гуртуватися, брататися, об'сдиуватмея. іти до

спілки

(ом. її. зіутттбвшіість, неподільність, нерозривність, ціліс­ність (по.:оі'Пв) ібіг. подібність; (похтіження) сінлі.іік іь

 

Жертвувати, (що) віддавати, принос йти в жергву. дарувати; (чий) поступатися, вілмовля'тнея тд. зрікатися чого. Журналіст, газетяр.

З

Іабс іпсч> на і н. (потреби) іадовольнЯти кого (чим), постачати киму (шо», (утіх) гарантувати.

(абороняти. не дозволяти, не допускати; (закон) накладати вето не.

ІявІлувяти. (чий) відати, керувати, очолювати (що). Іявбигш. (сировину) привозити, довозити, доставляти. Задум, плай, ідея, намір, ншір.

Заіначатя і зазвачу яагтя. поиіачаїи, (кількість) фіксувати; (» чикіїмН) підкреслювати, іауважувати. звертати увагу

ЗвіитрнгОвуввти, зацікавлювати, зб^джуватії/виїеликатм иіка-вість.

Закінчувати, завершу ваги, кінчати, доюнчувзти. докбдзтгн до гінця.

Закон, іурлдсвий) декрет, указ; (основний) констігтутя; (пове­дінки) правило, норма; (життя) закономірність. Звлнзінж, лишок, запас.

Занепокоєний, стурбований, стривожений, тбентежешпі; (по­гляд) неспокійний.

Заперечувати, не погоджуватися, перечити, суперечити, мати проти; (наклей) спростовувати, відкидати.

Заннт, (ї метою дістати інформація?) прохання, просьба.

Звловідаги. (майно) лишати у спадок, відписувати.

Заповіт, духівниця, остання воля.

Запомгчаги і з ял от й чув «ти, (досвід) переймати, наслідувати. Запорука, запевнення, гарантія.

Запропонувати, (як зробити) полити думк>7пролозйцік>; (кан дидатуру) порекомендуз-ата. Заробіток, платня, плата.

Засвідчу вятя, посвідчувати; {підписом) завіряти, підтверджу­вати; (факт) констагувіти.

Зясідалвя, нарада, збори, зібрання.

Зясябвннк, ініціатор, зачинітель, фуидітор; (вчення) осново­положник.

Заепояупятм, (партію) ствбрюеати, організовувати, футшу-вати; (/сесіям початок) ипочаткбвув&ти.

Застйвя, (т'д позику) заклад. ■•'.

Заступник, замісник; (митрополита) намісник. '

Затрічувягв, тратити, витрачітн, витрачу в зтн..

Зайва, прохання, скарга, апеляція, клопотання, (групова) пе> тліиія.

ЗбЧіткн. вгріти, (кому] зло, шкода, кривда.

Зверненая, відома, заклик; (до влади) впелйиія.

Зввчійввзі, пересічний, буденний, прозаїчний; (устрій) звич-
ний, нормальний, загальноприйнятий, загальновідомий, повсяк-
денний.... і.;,,. ці

і і 'і і.» позитивна відповідь; (на що) дозвіл; (між людьми) по­розуміння, погодженість, узгодженість; (у гурті) одностайність, їлаїода, гармонія, лад; (на нерєговорах) консенсус

Здобуток, досягнення, успіх; (наслідок праці) набуток, доро­бок, надбання.

Змога, спроможність, сиромоіа. здатність; (шанс) нагода, мож­ливість.

Знаменитий, інаннй, славетний, славнозвісний. Значно, набагато, багато, далеко.

Значущий, важливий, вагомий, ваговитий; (фраза) змістов­ний; (погляд) пр мови.і багатозначний.

ІІІНЖСІШЯ. (цін) ІМСНШСШІЯ, іДЄШСКЛСНШ Інімйти (одяг) складні; [і потяга) зсаджувати; ((пшааи) звільниш, усувати.

Зразковий, взірцевий, досконалий, довершений, ідеальний; (шкота) показовий.

іри іок изірсиь. кшталт; (для пасіідувашиі) приклад; (відміню­вання) парадигма.

Зрештою, нарешті, врешті, після всього, кінець кінцем. Зусилля, (фізичне) напруження, напруга; (спроба) намагання, етарашія.

З'ясбвувягн, (ібмлкн) нніначагн. встановлювати; (у кого) до-вілуватжя. дізнаватися; (кому) пояснювати, роз'яснювати.

І

її норувіти. навмисно не помічатн'не звертати увапі, (не бра­ти до уваги) нехтувати, легковажити.

Ідентифікувати, ототожнювати, уподібнювати; (особу) упізна­вати, іасвідчуватн.

Ізольовано, відокремлено, відособлено, окремо, осібно.

Імпонувати, подобатися, викликати симпатію, справляти вра­ження.

індекс, (товарів) покажчик, список, перелік; (зросташш цін) показник.

Індивідуальний, особистий, персоналюшй. приватний; (стиль) оригінальний, самобутній; (власність) оліоосібннй. не юлекпївішй.

Інституція, установа, заклад.

Інформаційні документу

Інструкція, вказівка, настанова, директива, гірйлнс, рекомен­дація, їюрада.

Інформація, (дія) ікформ>зйння; (факти) відомості, повідом­лення, вісті.

Істинний, гпраддйвнй, правняьннй; (фй^дЗнЧіНиза.стїйвжніа,
реальний. -я

істотний, суттєвий, дуже важливий (значний, вагомий);;}

К

Казітн, говорити, повідати, внелоелюватнея; (у формі наказу) •*елїтн, накатувати, загадувати. '' Казні, скарбнице.

Касир, скарбник, завідувач: каси.

Категоричний, оезумбвний* рІитучий, безапелхцШний; (осуд) різкий.

Кваліфікований, (майстер) вправний, умілий, досвідчений, натграктккбваюсЙ; (праця) профееІЙннй, фаховий, високоякісний.

Клієнт, (постійний) відвідувач, заьювець, покупець.

Кбдекс, звід (реєстр, збірка) законів; (моралі) норми; звичаї, комплекс правил.

Колегія, (навчальний заклад) колегіум; {урядовий орган) рада, комісія; (адвокатська) об'єднання, спілка.

Колегіальний, (ухвала) спільний, колективний.

Компаньйон, партнер, товариш, співучасник, напартік.

Компеисіпія, (дія) відшвдування; (винагорода) відшкоду­вання, покриття* витрат.

Конкуренція, сул^нинтво, змагання.

Консолідувати, зтуртбвуватн, об'єднувати, кондіентрувати; (посилювати) зміцнювати.

Констатувати, (факт) стверджу вати, відзначати, заищчуватн, встазк>влюватн.

Контакти, стосунки, знбсини, взаємини.

Контракт, (письмовий) угода, договір, пакт, зобов'язання.

Конфіденційний, суто приватний; (лист) довірчий; (тасиний) сеіфетннй.

в^НчУдіктЖінтер^еівузітшвввя, колізія; (поглядів) суперечка. Коорвдгаув£ти, погоджувати, узгоджувати. КОпія, відтвбрення, дублікат, відбиток; (рукописна) список; (фотомеханічна) факсиміле; (одна) примірник, евземтзля'р.

Кбшти, гроші, фінанси, фонди, капітал.

Кредит, позика. -Щ

Кредитор, позикодавець.

Криза, здач, загострення; (економічна) крах, банкрутство. Критерій, мірило, мірка. Кур'єр, посильний, розсильний.

Курс, (політичний) настанова, напрямок; (навчальний) пред­мет, дисципліна, наука; (університетський) студії; (біржовий) вар­тість, ціна.

Кшталт, образ, вигляд, на зразок, на взірець;^

Л

Легалізувати, дозволяти, знімати заборону. узаконюватн.
Лястувійня, гареспонденція. -і

Лишок, зайвина, надмір; (б обрахунках) решта. ^;""""»"

Ліга, об'єднання, асоціація, "*•*•

Ліпспіія, дбзаіп.

Лояльний, закожк-тушний; («V кіади) не огкгдоіійккй, відда-тпиі чану, (до кого) коректній, доброзичливий.

^м

Маклер, посередник, фАктор.;:ь

Ментальність, інтелект, розумові здібності. Милосфдя. співчутті, жалість, жаль. Міняти, обмінювати, вимінювати, замінити; (кадри) ітмшздтя; (гроші) розмінювати.

Міркування, (наслідок дії) думка, псреконіиня, пбглял, Мотнвуватя, вмотивбвуватн, обґрунтовувати,

н

Набутий, (досвід) нагромаджений, накопичений, мобугнй.

Навідріз, рішуче, категорично, навідруб.

Нагальний, (про справу) термінбвнй, нетайихй, невідзепаднкй; <про потребу) койечннІЗ, доконечний, дуже потрїбккН, настійвий.

Нагода, (слушний момент) випадок, шанс, можливість. ^„

Надолужувати, наздоганяти.. ^.

Надеиліти, висидіти, посилати, слати. _:»

Наказ, (у фориі пораои) припис, (виборців) н*стал6а*ч-і
зівка....^„^^. _ІЛі---------- ■. ■ _д,-

Накладом, кбштои.

М. німіли нараховувати, ін.ти в собі) містити, м.ии Начаї вини, сттрбба. старанна, бажання Нлш.іяіатн. напосідати, домагатися, вимагати. Направиїяпгв). скеровувати, спрямовувати. Насамкінець, під кінець, на завершення, наприкінці Насамперед, передусім, найперше, перш та все. Натомість, замість того.

Нсбсшітставиий, обгрунтований, аргумсіттбяанмй. вмоти­вований.

і! хінідини, неприбутковий, ібигкбвий. утратний, нерента­бельний

Нсвиїивчений. ічас) невстанояленин

Нг виправданий, (крок) необгрунтований, невмотняовапий: (яро нтрати) зайвий, непотрібний Не висіачаг. бракуг. не стас

Нгпідомий, незнаний, небачений. нсчуваннЙ. незвіданий

Невтішний безутішний. нерозважний; (висновок) бсіра:ііс­питі сумний, маловтішний.

Не юречннй. невчасний, нслопадннй, нсвідповілний. неслуш-ний. іайвнй. непотрібний

Нетороіма дешевий; (про ціну) нсвисбкнй, невеликий

Незаперечний, очевидний. бскучнівниЙ. безперечний. Явний. {факт) неспростовний, (том) категоричний, безалсіяшйннй.

НсТНМЧННН. (про ШКОО)) НеВСЛЙКИЙ. (*..'■• 11 т^- *: шісріїий. (моченням) неважливий.

НгіроіумілиЙ. (тешт) нечіткий, неясний, туманний, (ірокт) динний, заіидковнй, {яра явище) нскЗагнснннй; (строї) безпід­ставний, бсиїричшший.

Необхідний, конче потрібний.

Ніч і мін і. и н. обов'язкбвий. конечний, {атрибут) постійний, нстміииий. (прорису) характерний

О

Обачно, обмірковано.

(Нмоворюватн. обмінюватися думками, обміркбвувати. владі тупати, рядишся,

і івв^акарвавівая

Обгрунтований, аріумснгбваннй. вмотивований, небезпід­ставний.

ОбІЦЯПЮі,;і і ні»ц': і і,і н МИ. СЛОВО.

(ніл ік обрахуноа; (Оія) обчисленій, обрахбвувлння. обчислю­вання, обрахування, (ревим) переоблік.

Обмаль, недбенть. малувато, мало.

Обопільним, взасмшій; (проугоду) двосторонній,

Обраіуішк. підрахунок, обчислення: (аНзівартості) кальку­ляція; (документ) коїитбрис.

Обумбвлювяїн, тучивтювапі, спричиняти.