15 страница. Завдання, що становлять зміст контрольної роботи, охоплюють усі розділи курсу: поняття літературної мови та мовні норми

Завдання, що становлять зміст контрольної роботи, охоплюють усі розділи курсу: поняття літературної мови та мовні норми, озна­ки офіційно-ділового стилю, класифікацію документів за найме­нуванням, місцем виникнення, призначенням, напрямом, формою, строками виконання, ступенем гласності, стадіями створення, складністто; формуляр документа; документашю шодо особового складу; інформаційні та обліково-фінаисові документи.

Отже, завдання комплексної контрольної роботи сформульо­вані так, що повною мірою дають змогу перевірити, як студенти оволоділи етикетом ділового спілкування, лексичними, орфоепіч­ними, орфографічними, пунктуаційними та стилістичними нор­мами ділової української мовн. в також як володіють методикою укладання ділових паперів.

Кожен варіант контрольної роботи містить п'ять питань Усі варіанти рівнозначні за своєю складністю і вимагають ґрунтовних знань з ділової української мовн.

Комплексна контрольна робота заслуговує позитивної оцінки. її можна рекомендувати для перевірки шань студентів з курсу «Діло­ва українська мова».

Завідувач кафедри >країнознавства Українського державного університету

харчових технологій проф. О. Д Горбул

 

§ 9. Відгук

Вівтук — ие висновки уповноваженої особи (іолькох осіб) про ввукові роботи, вистави, фільми, представлені на розгляд чи до

захисту.

Реквізити відгуку такі: у-і". л

1. Налл документа. О/ • тч*:;. ^..ч#я

2. Загшовог, шомістить:

 

• наївуртботи; «

• прізвище, ім'я та по батькові ї? автгтра; "

• рік написання: •у'К'г ■ '< •

• кількість сторінок. }>

вступ; і -'" \«И"

3. Текст, ЩО містить:, ■[* Щ

>:«і': І.лі: МИ

• стислий виклад зкіісту роботи;

• критичні зауваження; ' " -У у⁴**'

• висновок з Ггропозгшіями.

 

4. Пздлие, що завіряється пеяатхою.

5. Дата.

Зразок відгуку;:

ВІДГУК;

на катідндаггську дисертацію Рукас Тетяни Плндіакн на тему -'Формування культури ділового мовлення в май­бутніх итжснерія» (Київ, 1998. — 180 с, машіжогптсу), що подана для захисту вченій раді Д 260530] у Національному педазтиічному уніветч:нтеті Імені М. П. Драгоманова: авто­реферат днсетлаїДії (Київ, 1999. — 9 С). Диселтгаїия Тетяни Піизлівни Рукас «Фстрмувагоія культури ді­лового мовлення ■ майбутніх інженерів» присвячена дослідженню методичних засад формування культури ділового мовлення май­бутніх фахівців В умовах гуманітаризації та гуманізації вяизої шко­ли Враховуючи те, тло культура мовлення як складова загальної культури с отим із какважлнаіших покази які в штеїлізоваиості суспільства, творчої гзотсяції етліосу. ШО сучасні процеси державо­творення тісно пов'язані зі ілратепчннм підходом до питань мов­ної освіти, а також те, що ттлідипдйвгсть системи навчання мови вже ие відповідає гютребам сьогодення І це зумовлює зміну змісту, иршлоглів гтобудонн мовної системи в закладах освіти, можна віте­ти дисертантку з вдало обраною темою роботи. Актуальність ди­сертації шс й у тому, шо Тетяна Павлівна вперше теоретично Й експериментально обгрунтувала мсіодику. визначила соціолінгвіс­тичні особливості, з'ясувала пенхолінгвістичй та педагогічні заса­ди формування культури діловою мовлення в майбутніх інженерів, оскільки, як зазначає дисертантка, вельми «бракує досвіду, науко­вих та експериментальних розвідок» (с. 6).

Можна передбачити, що розробленою методикою формувати культури ділового мовлення будуть користуватися викладачі курсу «Ділова українська мова» у вищих навчальних закладах.

У процесі дослідження Т П. Рукас використала цілий комплекс теоретичних (аналіз, сиіпез, порівняння, систематизацію) та емпі­ричних методів (узагальнення передового досвіду, експертне оці­нювання, анкетування, аналіз письмових робіт, діагностичні бесі­ди, педагогічний експеримент). Внаслідок аналізу структури куль­тури ділового мовлешш диссртаїггка виділила 3 основні компо­ненти: І) мовну правильність, що лередбачаг беїдоганнс знання і дотриманій мовцем уівичаєннх у сучасній суспільно-мовлсшігвій практиці літературних мовних норм; 2) мовну майстерність, що визначається багатством активного словника мовця, тобто вико­ристання різномаїплшх засобів вираження думки й уміння віді­брати найточніше у есмантзріному І стилістичному іншії слово; 3) мовну свідомість — стійке, неухильне прагнення мовця до удо­сконалення власного мовлення та уважне ставлення ло мови вза­галі. Безперечно, ш компоненти с визначальними й засвічують загальну культуру особистості, за якою Ґі пізнають, поціновують у суспільстві, оскільки культура мовлення — не духовне обличчя людини, вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу н на­дбань усього людства.

У роботі вдало, грунтовно побудований консіатуючнй експери­мент, що являє собою серію коїггрольнихзріпв, під час проведення яких дисертанткою зібрано 312 протоколів спостереження за усним мовленням майбутніх інженерів. 312 анкет відкритого типу, проаналізовано 624 письмові роботи. ІДсй експеримент дав змогу Т. П. Рукас визначити 3 рівні сформованості в майбутніх інженерів культури ділового мовлення, змоделюватн процес поетапного її формування. На основі аналізу результатів двох констатуючих ета­пів експерименту зроблено висновок про якісні зміни у рівіих сформованості культури ділового мовлення. Дисертантка рої роб-

ллє орган ізаиІйі*>-методігщу систему завдань, шо сттрияють фор-
муванню культури мовлення. Нарешті, у роботі здійснено експе-
риментальну перевірку і проаналізовано її результати та узагаль-
нено їх у 8 таблицях, унаочнено 5 діаграмами. —

Як результат ніеї робота, в дисеотації сформульовано цілі, ви­значено зміст навчального матеріалу, відібрано ефективні методи і прийоми, обрано ф<юми контролю до кожного з етапів, серед яких тестування, саморедагування, «прихований контроль», взаємо­контроль, розв'язування ситуативних, професійно орієнтованих завдань.

Дисертантка експериментально доводить, що послідовність за­нять, пов*язаннх між собою ек<^алінгвІстию«>к> інформзщєю, ефегошвніша, ніж зззштя, що обЧднуються граматичною темзтн-к>ю, а тому весь навчальний матеріал поєднує одним сюжетом: ділові стсчунхи у виробничому і^ективі («Прийом на роботу», Перший день у колективі». «Слііліування у колектнвЬ, «Наради», «Прийом відвідувачів»). Т, П. Рукас наводить надзвичайно цікаві комунікативні вправи н завдання, етюди, соціально-рольові Ігри, Дисертантка наголошує на тому, що розвитку мовної майстерності сприяє взаємозв'язок вербальних та неаербальанх засобів спілку* ванна. Важливим доповненням до цього є додатки» в яких систе­матизовано матеріал за тематичним принципом (додатки Б, В),

У висновках сформульовані головні результати дослідження. Тут автор робить спробу узагальнення методів, прийомів форму­вання культури ділового мовлення в майбутніх інженерів.

Робота Т. П. Рукас має струнку, глибоко продуману структуру. Окрім вступу, у ягому наявні всі необхідні реквізити (актуальність і мета дослідження, наукова новизна роботи, джерела дослідження, теоретичне а ггракттічнс значення рогнутк, апробація дослідження), та висновків, двсертадія включає ще два розділи: «Культура діло­вого мовленая яж соціальво-педагогічна проблема» та «Методика формувань зсультури ділового мовлення в майбутніх інженерів». Моделюючи поетапне формування культури дідового мовлення, описуючи хід і зміст формуточого експерименту та вна^цзуючн ре­зультати експеримеатальної робото, дисертантка виявила себе як сформований науковець, здатний на аргументовані узагальнення, Проявила творчий підхід до проблеми культури ділового мовлення.

Відзначаючи достатньо високий науковий рівень дисертації, ми хотіли б висловити окремі міркування, які, на нашу думку, поліп­шили б якість роботи:

1. Аналізуючи морфологічні *о*тЧ>и ділового мовлення, дисер­тантка стверджус. шо «активні діспр.ікмстннки є базою для тво­реній наїв діяча: головуючий, керуючий банком» (с. 33). На жаль, иі номінації взагалі не вживаються в українській мові (г голова, керівник). На нашу думку, тут слід наголосити, шо. аби не увираз­нювати гостроти стосунків з партнером, варто віддавати перевагу якраз не активній, а пасивній формі дієслів: Ви ще не висловиш своєї пропозиції — Вами ще не висловлені пропозиції.

2. Не можемо поголитись і ї твердженням Т. П. Рукас. шо вжи­вання дієслів у формі наказового способу г найхарактернішою ознакою ділового мовлення (с. ЗІ). Як правило, вони вживаються тільки у розпорядчих документах.

3. Вважагмо. шо піл час опрацювання орфографічних поминок особливу увагу слід було б звернути не на подвоення. а на по­довженій* приголосних, а також па правопис слів іншомовного походження (їх доволі багато у діловому моазентгі), правопис яких уніфіковано у 4-му виданні Українського правопису.

4. У додатках подані кліше ділового листування, наприклад..У раті відмови». Відмови мають бути переконливігми. нсобркгли-вимн. обгрунтованими Сказати «ні» слід коректно, нанести пере­конливі аргументи, тобто треба пом'якшити тон віднови На жать, у наведених мовних зворотах ие не відображено і чомусь не наве­дені такі зразки: Дуже шкода, иле ми не можемо; Щиро жал­ку їмо. але не маємо ні найменшої імам. Вибачте, а.іе ситуація не ікнваяяс.

Однак наведені зауваження не шижуюгь ■загальної полініяної оцінки, якої заслугову' рецензована дисертація. Робота Тетяни Павлівни Рукас мас теоретичне й практичне значення. Завдяки таким роботам методика постає як наука зі своїми методами і своєю ідеологісю та методологіпо.

Таким чином, і за важливістю посмалених завдань. І за тим ннеском, який робить ця дисертація у загальний стан української методики, і за гісю перспективою, яку вона відкриває лля майбуТ' ніх дослідників, а насамперед для подальших таких же серно ших студій, дисертація Рукас Т. П. «Формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів» цілком заслуговує того, аби рско-мсидувапі спеціалізованій ученій раді Д 2605301 присудити її ав­торці науковий ступінь кап.гидота педагогічних наук зі спеціаль­ності 13.00.02 - теорія та мегоднка навчати (української мовн).

Автореферат і сій публікацій з проблем дисертації Т. П. Рукас повністю відповідають основним спостереженням, узагальненням і висновкам, гзтзобленнм у поданому для захисту дослідженні

Офіційний опонент, кандидат філологічних наук,.

доцент ^ (її і д п и с)., _ О. С. Савлук

і* в*. ■ і" >і:«тоі- ж.'

% 10. Висновок ий^:вї -■•••>.. • -*

Висновок — це документ, що містить остаточну думку, ло­гічний підсумок комісії, уповноваженої особи або установи, зроб­лений на основі рояляду, аналііу певних фактів.

Висновок передається до вищих органів для розгляду Й затвер­дження.

Реквізити висновку такі: * '. *

1. ГрИф ИГВерДЖеННЯ. ■ ^л'.а/.;,,

2. Назва документа. д, -.і:;ЛчЧ *-■-.«* і¹*'..

3. Заголовок, що містить'. * *■ ї-а». '

 

• назву установи, комісії, що складас висновок:. •■ " '.і'

• питаний, щодо якого готується висновок. >п;:і^:'.

4. Текст, іоо складається з двох частин? ^,чл*' "'•'■)ї*^;»

• у першій подасться стислий виклад суті питання, аналіз основних положень;

• у другій — конкретні зауваження та пропозиції.

5. Додатки (язяцо с).

6. Підписи уповноважених осіб із зазвачсиням посад та роз-
шііфрувавням. у*, „і.;;'. •₃в:Н'-

7. Печатка. - г ••-.............;............................

- і. • - і.: яд. -у.-.: п:.:

Зразо* висновку:,... ^.^.^

Затвсрджуто

■ч) ■ • Ч- Голова тзауягяк>х»етодичної комісії •»

«■.ЙЛХ' і 'в> <.';.і"

Міністерства освіти і науки України "
'' з української мови і літератури,
■ слов'янської філології >'.

«Л" -і? Л ____________________ Г. Ф. Семеюок

:■■ «с^лая- • ____________________ 2002 р. г*

ВИСНОВКИ

експертної комісії про результати проведення експертній щодо встановленні професійною ріпні пошукувані Клнмчук Галини Василівни кваліфікаційний вимогам, шо висуваються до няуково-ледагопчних працівників піл час присвоєння вченого звання професора

Гкснсртна комісія у складі голови науково-мемличної комісії Міністерства освіти і науки Україпи ппоф І. Ф. Ссчсиюка. членів комісії проф. А. К. Мойсіснка, лроф. Г І. Хаїимонсика хтігісішла експертиту навчальної і науково-мстодичиої діяльності пошуку-вачп кшшидатп філологічних наук. завідувача кафедри культури української мовн Кіровоградського державною педаюгічного уні­верситету імені В. Вшшичсика.

Комісія встановила:

Кличчук Галина Василівна, 1954 р. н., у 197^ р. такінчнла Кіровоірадськнії державний педагогічний інститут імені В. Вин-ниченка. З 1983 до 1988 року працювала асистентом мфелрн української мови. У 1990 році захистила кандилатську дисертацію. З 1992 року завідувач кафедри культури української мови Вчене звання л місити отримала у 1993 році У 1997 рот іісрсясдсиа на посаду професора.

Псдашіїчна та методична робота

Працюючи в і і і іському державному потаї щічному уні-

верситеті імені В Вннничсика. Г. В. Клнмчук вияви.ш себе висо-кокваифікованим шіклалачем. Чиї.і- курси: <•(учасна українська літературнії мова» (всі розділи), «Лілова українськії мова», «Укра­їнський правопис», проводить снснссчінар «їітиксг спілкування вчите ля-словесника», керус курсовими, дипломними іа магістер­ськими роботямн. Підготувала і видала програми і курсів «Ділова українська мова», «Практикум з української мови».

Подані документи свідчать, що лекції, практичні йняття та спсиссмінар І В. Клнмчук проводить методично правильно іа на високому теоретичному рівні.

Г. В. Клнмчук мас 47 публікацій загальним обсягом 234,7 др. арк., з них 25 наукового та 22 навчально-методичного хараіперу.

Навчальні та методичні посібники, програми Г. В. Клнмчук користуються заслуженим успіхом у викладачів вишнх та середніх спеціальних закладів освіти, в учителів та учнів шкіл. Про це

свідчать і опубліковані схвальні відгуки про навчальний гьосібннк нУкраі'нськс дідове мовлення* в газеті «Освіта» та «Урядовий кур'єр».

Г. В. Климчук уміло органгзовус науково-мстодіїчну робглу кафедри, є членом методичної комісії факультету української філо­логії.

Підготувала трьох кандидатів наук. Нині керує науковими до­слідженнями двох гюшукачів.

II ■> киво-дослідна робота

Науково-дослідна робота Г В. Климчук присвячена актуальним проблемам сучасної української мови, українського ділового мов­лення та сучасним нормам слововживання. Нею підготовлені і вийшли друком у журиалая, збірниках наукові статті, шо вико-тявстовуються в нівчальному процесі як студентами, так і викла­дачами. У газеті «Київ. Вол оди мирська, 15» веде рубрику «Вивча­ємо рідну мову — мову державну». Всі рови керує науково-дослід­ною проблемною групою студентів, виступ ас з доповідями на кеукраїнськпх наукових конференціях та звітних конференціях кафедр університету. Виступає офіційним опоіюнтом кандидат­ських даісерташй. Є членом редакційної колегії збірника наукових праць «Система і структура східнослов'янських мов».

Враховуючи все це, експертна комісія, вважає, що є всі підстави підтвердити рішення Вченої ради Кіровоградського державного педагогічного університету імені В_ Винниченка про присвоєння вченого звання Професора Климчук Галині Василівні по кафедрі культури української мови.

Протокол № 2 віл 28 вересня 2002 року.

Члени КОМІСІЇ:

Завідувач кафедри. • -

сучасної української.■:

літературної мови (підпис) д. ф. н., ттроф. А. К. МоЙсіенко

Завідувач кафедри

східної філології (підпис) д. ф. Н-, ттроф. Г. І. Халнмоиенко

 

* • б 11- Реферат ''*".^: - '

Реферат — письмовий виклад наукової статті, моаЮгрвфй,тікК
зуяьтатів наутазвого дослідження, змісту книги. * *-

Цей термін мас й інше значення: доповідь нв будь-яку тему, написані на основі критичного огляду літератури та інших джерел Реферат обов'язково містить:

1 Натягу.

2. Тему.

3. Текст.

4. Висновки.

Якщо ие реферат результатів науковою дослідження (реферл кандидатської чи докторської дисертації), то текст його склада­тиметься і окремих розділів:

• актуальність дослідження;

• об'гкт дослідження:

• мрс'їмст дослідження; а мета;

• методологічна та теоретична основа;

• мі і.чи дослідження;

• наукова новіпна;

• тиачушість:

• лрзкіична цінність:

• особистий внесок злобувача;

•,:■•» "'iv. шо виносяться ня тяхист,

• апробація результатів дослідження:

• структур* гя обсяг дисертації:

• основний зміст роботи;

• висновки;

• публікації автора.

Реферат повинен мати титульну сторінку. Титульна сторінка — ис перша сторінка реферату (книги, на­укової р -н,. і и і. що слутуг дія початковою ознвйомлення з працею. Рскаі іити титульної сторінки реферату такі: І. Назва міністерства, якому пидорядковугться установа.

2 Назва іаьлалу. в «кому навчаються автор 3. Назва кафедри, на якій виконано роботу.

4 Тема реферату.

5 ІІрізяишс. оі я. по батькові особи, яка наїшсаш реферат 6. Назва факультету і номер групи, в якій іивчлться автор.

7 Прізвище. їм я. по багкьові. поє.ц.1. н.>> копни омннь исрів-ннка робо і н

8. Місис й рік написання.

Зразок тіпульної глхфЬай реферату:

Міністерстзо освіти і науки України
""^ ОдескхнЯ державний морський університет ' ^

-"^ Кафедра гумаяп^рних ятксіиплиі

і»;уЛл*о. **.*

-йл&іздь X*-

а «иім", мовннй І' шкет У СПЕРЕЧАННІ і.. ■ — ми

.ядоздмил ^. „. лл₄.

гІЬщаїгліч'.-.. «> < л.:ч- ■ •: /^:Ч

Реферат.

'•.. V... студента 12-ї групи

.і-.:»!. • _%» -і.ур, факультетураді«яектроаііи*

Мазуренка Васипя І мішавча

<х-.**У' - и^ПіІ*' Г^Иа^л»к4й>й,-;-'д„

, ■-. у др. і.,..,.--.^,_л, Науковий керівник - „У*

'бй^УїІН- --ь 'Л '■ / ^А0пОр Ф^{іл<>а0пчии}«

". професор

гнь, <. •-•«-,: ■ - -ї -v _{0яв1ссвквр} Андріаоаатч

.-.v ■ ■. ^..

-••»»:»яе»і *-

Оясса-2002

Зряввож титутьиої сторінки автореферату:..

Національна академія наук України Інститут української мови

Я.

Клсменюк Лідія Пилипівна

: ґМЬ й М.>;• ■

в СЕМЛзЧТИЧІїШ ст^ктугі ТАЯВУИКЦІОНУВАННІ МАРКОВАНОЇЯПШЩіМ '

 

10.02.01—українська нова "' " ^,р

АВТОге«РАТ •'ну 9»:.

дивртіції нв здобути наукового ступеня *•**'
вандидата філологічних наук '"її. X.

 

Кнїв-2002

§ 12. Пароніми

Пароніми — цс слова (парн слів), які мають подібність у мор­фологічній будові (блитькі та фонсінчннм складом), але розріз-нянміся за значенням. Вони меренажно належать до однім частини мови, маніть однакові граматичні ознаки. На відміну від синоні­мів - слів, шо позначають близькі поняття і тому можуть «міняти одне одною. — для паронімів така взаємозамінність неможлива Ніл час вивчення паронімів основну увагу слід приділяти саме Ія м; - ■ н ■ідмікностт.

Кампанія — компанія

Кампаній — сукупність и холін, спрямовання на виконання псиною «ждання: виборча кампанія.

Компанія — І) група осіб, пов'язаних певними інтересами: весела компанія; 2) торговельне або промислове товариство, що об'єднує підприємців торговельна компанія.

І пі и.їм — ліценція

Ііигнна — іоівіл на право торговельного обміну, викори­стання чогось тошо.

Ліценція — зниження тарифною мита тошо.

Декваліфікація — дискваліфікація

Декваліфікація - втрата оамтою кваліфікації, спеціальних інань. досвіду: декваліфікація педагога, повна Оекначфікациі

Дискваліфікація —оголошення когось не гідним або не здат­ним обіймати певну посаду, виконувати відповідну роботу через пгк-фесійііу непідготовленість, позбавлення спортсмена або коман­ди права брати участі, у шаганнях за грубе порушення праан.з: дисквайфікація судді, дискваифікацш гравця.

Повноваження — уповноваженим

Повноваження — право, надане зазначеній особі на проведен­ня певних дій (заходів) міін нкмшти і воїповшншження.

Уповноваження — наданій певній особі додолу (прав) гово­рити (діяти) ви імені іншої особи: жа уповноваженням керів­ництва.

(КобнсіВИ ік-«гіИіЬНИ

Особистий — «кий г власністю окремої особи, беїпосередньо на... •.і ■. їй. персональний, який безпосередньо сто. утться певної

особи: інтяЩІ речі, оаюиста ти.................................................... а особисті упініобання.

Особовий — який етосуггься особи, відкритий на окрему осо­бу: (ніяянле посвідченим, оюїнтий скіад, особова справа, «обімни рахунок

Фякі — факт** — фактор

Факт дійсна, нсаиіадана подія, явище, приклад, тс. шо слу-агить підтверджені лм певного положення, висновку: не\пр*ктов-ний «/'і.-», ігчевидний факт, історісшнй факт, аналізувати факти.

Фактаж — сукупність фактів

Фаьюр - умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища, чинник: важливий іракто/і, моральний фшктор. фоктор стабілізації

Управління — правління

Управління — І) те саме, шо керівництво: упралинмя вироб-ництяоч; 2) адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відаг певною галутію господарської, науковій чи їй діяльності: житлове управління.

Правління - 1) час (періоді, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над кимось, чимось; форма ксрівнішіна: прешдентське правління; 2) виборний орган, апарат, шо керус установою, органіїацігю: праллічіт коопс/штиву.

Гривна —іривна

І рипни — ірошова одиниця незалежної України: п'ять гри вени, курс гривні.

Грваиа — металева шийна прикраса у вигляді обруча: АГп«кс на.-адують давчьорууькї гривни

Уйва — уявлення

Уява - - їлатиість уявляти — змальовувати, створювати, віл-творюваїн щось у думках, свідомості: багата, збуджена, художня хява. плід уяви.. тикати в \яві.

Уявлення — інання. розуміння чогось: викривлене, повне, по­милкове, правильне уявлення, уявлення про розвиток суспиьстви. давати уявлення; складати уяв іення.

Пикашик — покажчик

І Іокаїник — свідчення, дока і, отака чогось, переважно у множині — регулиати про лосатнеиня чогось тошо полити* куль­туру, покалниху роботи, економічні показники.

Покажчик — шах. шо вкагуг на напрям руху, ропашування чогось; довідкова книжка або шиидковии список покажчик тем­ператури, аіфаттний покажчик.

Індосант — Індосат

Іняоеант — особа, яка робить пстхлатнии напис на чека*, векселях та інших шнних паперах

Ініоеят — особа, на яку петклюдять чек. вексель та інші иіниі папери.

Економічний — еьонбмимй

Економічний — 1) який стосугться сукутіності суслі ано-вн-робничих відносин, господарського життя тощо: економічна криіа. еконачічнс чгиття. економічний *с\п>«п; 2) внпднин у госпо­дарському відношенні: економічний прі*ект. економічний режим, економічна технологія, економічне устаткування.

Економний — який ощадливо витрачаг щось, сприяг економії тощо' економне витрачання коштів, бути економним

Оснований — іаснбванн*

" ін^ании — який грунтусться па чомусь, в основі якого ле­жить тс, про шо йдеться: оснований на праці, оснований на успіхах Міиіання на чому?).

Іаеноааашй — який кладе початок існуванню чогось, сттюрюї-. оріянітовус щось: фонд, заснований президентом (питання кам? де? коли?).

Тактовний — тактичний

Іиьіонний — який вололіг потуттам міри, такту: (пти так­товним, тактовна людина, допомога: тактовне зауваження, ке­рівництва.

■нічний — шо стосугться тактики як сукупності прийомів або способи», ввзалмістовуваних для досягнення мети або тдійснсн-іи певної бойової операції тактичний так удар, успіх: тактичні іаходи. міркування, принципи

Вникати — уинкал

Банкети — намагатися зтзозумгги сутність причини, явища, події тощо: вникати в суть справи {питання в що?).

Униіпілти^-намагатнся обминати проблеми, перешкоди, людей (сторонишся, цуратися;: уникати зустрічеі (питання кого? чого⁷ що робити?).

Позичати — запозичати

Потнчатш (позичити) — браги щось для тимчасового кори-

гтувания, у борг позичати гроші.

Запозичати (зав огні уваги) — петзейаакуги щось, засвоювати, робити своїм надбанням: запозичати добрі приклади.

вправа иі. кашшмлі анотацьо ка гюдаиу сито Олега Кубоакв -Роль етикету а роботі боа коифііктів».

Дуже часто кар'єра людей закінчується явшіе тону, шо вони не думали про інших. Це зауваження — на поверхні, ие бачити цього — значить бута сліпим. Японці кажуть слід надавати увагу прашвникли, а ие роботі. Службові відносини впливають на настрій лгасен, егвоглоють той мікро­клімат, в ажону їм доводяться прзсх>аагн.

Норм пики і службові стосуакн складаються * двох гаяомоа вимог. взДаовІдяльвосгі за справу та паяага де квавт! Вцикіеиідьн;сть оеред-бачас чесне та обов'язкове вижинання даного слова. Надто часте лазіння, виконання особистих справ у робочий час — у нас ие ікросічні пору­шення, але вони с порушенням ділового етикету.

Ділова атмосфера значною мірою залежить і від поваги до колег, вміння па чомусь налай*гати, а а чомусь поступитися, спроможності роз­радити конфліктну апуацію. Повага до колег — ие вміння брапі до уваги їх інгерсен, нроялл«ти турботу, робіті невеличкі, ме приЕМИІ послуги.

Дуже аажливо оолодттн мистецтвом розмови під час повсякденного спілкування у кочективІ. Бесіди віїшрактть велику роль в досягненні успіху кериництва коїіеіпиьои, а тому даємо кілька рекомендацій.

По- пер іо е, важливо завжди доводити бесіду до кінця. Брак часу — не привід для дострокового переривання бесіди. Важливо шикнути в суть справи, засувати, сю спонукало робітника до бесіди чн висловлення про-позншй. Не ножна поспішати з прийняттям пропозицій, як неправильно і вІдштоїхува™ їх. не зрозумівши суті.

По-друге, вершник нікосм не метиле реваккосо авторитету, якшо буде буду ката службові стосунки за особистими симпатіями: особисті дружні стосунки керіаинка з підлеглими не повинні ікреносяїнея у сферу ділову.

Потрете. високе службове сткіювньк поджжх- необхідність по»«>-

ДНУН Себе ЇЯЬЖДИ КОревЛНО 1В ИКТОВНО. ЯВНІ) НаСТр ниє ''-її І чі ісрли Іііг.в

Розділ ІП

II о - 'і с і в с р і с, керівних повинен буїв стриманим в будь-якая* ситу­ації та не боятися виїнавати евоі помилки.

П о - н ' я т с. треба чітко вимежовувати ннмої хнвість і різкість. Важ­ливо пам'яіати; робиш іауважеііия іреба наодинці, а ис в присутності інших співробітників.

Вправа 82. Прочитайте, запишіть. зі слв, поданих у дужках, виберіть те, яке на вашу думку, є найдоцільнішим. Визначте, «кий це документ за я) найменуванням. б) поводженням, а) призначенням

В умовах (будувати, спорудження, розбудови) України, (розвивання, «кріпленії» піднесення) української мови як державної, (усталення, вста­новленій, утвердженая) Української держави на міжнародній арені (ви­никла, настала, постала) настійна вимоіа (іадоволешш, ибетпечення) мічіі повноцінного функціонування в усіх (сферах, галузях, областях) іро-мадсікоп і державного ■■і-4 У та'язку і цим на сучасному (періоді, етапі) велика увага маг приділятися вживанню української мови у.'но­вому (комі актуванні, спілкуванні), оскільки мова офішнно-ділових доку­менті повинна оуїн (Іраком, нирцем, прикладом) мовних норм. Тому потреба а посібнику «Лряятнкум а українського дідового мовлення» г (безперечною, незаперечною, очевидною). Свог (припинення, «ниіачсн-ня) — (допомогти, сприяти) студентам (оволодіти, опанувати, «своїги) вмінням ведення ділової документації, а також (імнінити. іакршипі) на­буті иіаиня і орфографії та пунхтуаші, ндосишшінги ів'яїне моиясіни. (піднести, ібудитн) культуру усного та (писемного, письмової!)) мовлен­ня — посібник викоиус (цілком, повністю, в усій повноті).

Вправа вз. Прочитайте уривки з текстів документів, з'ясуйте <я найменування Дайте визначення кожного з них

І. У посібнику представлено три тематичні киїпролині роботи, кожна і акнх складапься і десяти варіантів, що в повному обсял охоплюють відповідні геми курсу. Посібник заслуговує поїитнвної оцінки

2- Мета дікгеріацінної роботи — дослілнти й ахараперитуватн фор-мадьно-ссмантичиу структуру словоінірннх гнізд сучасної української мови і коренями на іюіначсішя металів.

м-і..... 1.1 новвтиа шіконаиоі роботи ішлягас в тому, шо в ній уперше

дсоїідкено формальио-семаитичну структуру словотвірних піілл. нроаиз-лгювано їх словотвірну активність, визначено характер семанпічних змін, що відбуваються в похідних у процесі слоїшгкчісння, асіаінчьіено лиш;і ери мі ай них нінчень слів.