Студопедия — Порошки
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Порошки






 

Порошки - це вільнодисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем та твердою дисперсною фазою, яка складається з частинок розміром від 10-8 до 10-4 м. Порошки, це як правило полідисперсні системи.

Залежно від властивостей матеріалу, призначення та економічної доцільності порошки одержують різними методами, які поділяють на фізико-механічні та фізико-хімічні.

Фізико-механічні методи одержання порошків основані на процесах подрібнення твердих матеріалів.

В основі фізико-хімічних методів виробництва порошків лежать процеси окиснення, відновлення, електролізу та інші, тому хімічний склад вихідних матеріалів і порошків не однаковий.

Газове дисперсійне середовище та висока концентрація твердих частинок надають порошкам властивості сипучих матеріалів. Оскільки між частинками порошку площа контакту є малою, тому в системі є канали та пустоти і порошки мають капілярну структуру.

Розміри частинок порошків змінюються в широкому інтервалі і залежно від них порошки поділяють на:

- пісок (діаметр частинок 20∙10-3-10-5 м);

- пил (діаметр частинок 2∙10-5-10-6 м);

- пудра (діаметр менше 2∙10-6 м).

Порошки характеризуються такими властивостями, як: насипна густина, здатність до злипання та змочування, сипучість (текучість), гігроскопічність, абразивність, питома електрична провідність, горючість та вибуховість.

Насипна густина - це маса одиниці об’єму порошку, вільно насипаного в яку-небудь ємність.

Здатність до злипання - це здатність частинок порошку до утворення агрегатів. Ця властивість зумовлена когезійною взаємодією частинок порошку одна з одною.

Сипучістю називають рухливість частинок порошку відносно одна одної і здатність переміщатися під дією зовнішніх сил. Сипучість залежить від розмірів частинок, вологості та ступеня ущільнення.

Текучість порошку дуже подібна до сипучості. Як і сипучість, текучість порошку залежить від характеру контакту між частинками порошку. На величину текучості впливає густина, розмір та форма частинок, стан їх поверхні, вологість.

Гігроскопічність та змочування порошків - це здатність порошку поглинати вологу з навколишнього середовища. Поглинання вологи призводить до зміни багатьох властивостей порошку. Гігроскопічність зумовлена розчинністю порошку у воді, але вона притаманна і деяким нерозчинним у воді порошкам. У цьому випадку поглинання вологи відбувається спочатку як адсорбція молекул води поверхнею частинок, а потім, як капілярна конденсація в твердих пористих тілах. Для того, щоб відбувалися ці процеси, поверхня частинок порошку повинна бути гідрофільною.

Вміст вологи в матеріалі виражають величинами вологості та вологовмісту. Вологістю називають відношення маси вологи в матеріалі до всієї маси матеріалу (сухої речовини разом з вологою). Вологовміст - це відношення маси вологи в матеріалі до маси абсолютно сухої речовини.

Гігроскопічність порошку можна зменшувати або збільшувати шляхом обробки його поверхнево-активними речовинами.

Змочування твердих частинок порошку рідиною відбувається в тому випадку, коли воно призводить до зниження поверхневої енергії системи. Процес змочування є наслідком взаємодії молекул на межі розподілу трьох фаз: рідкої, твердої та газової. Наявність або відсутність змочування залежить від співвідношення сил когезії та адгезії.

Абразивні властивості порошків та пилу характеризується твердістю частинок, їх формою, розмірами та густиною.

Електрична провідність порошків характеризується величиною питомого електричного опору (Rnum). Залежно від значення (Rnum) порошки поділяють на три групи: добре провідні, середньо провідні і мало провідні. Електрична провідність порошків залежить від вологості, температури, хімічного складу, розміру та густини пакування частинок.

Горючість та вибуховість порошків та пилу характеризуються такими параметрами, як температура самозаймання в шарі порошку, температура спалаху, максимальний тиск вибуху, мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню (окисника) в пилу та ін. Вказані характеристики не є константами речовини, оскільки залежать від умов тепловідводу, параметрів утвореної хмари газової зависі, подачі окисника і визначаються експериментально.

Дуже важливою характеристикою порошків є здатність до гранулювання. Гранулюванням називають процес утворення в порошкоподібній масі гранул кулеподібної або циліндричної форми, більш або менш однакових за величиною. Цей процес може відбуватися самочинно, оскільки при цьому зменшується поверхнева енергія Гіббса.

Гранулювання широко використовується в технології виробництва порошкоподібних продуктів. Гранульовані продукти менше розпилюються та злежуються, більш стійкі при зберіганні, їх зручно фасувати та дозувати.

 

 








Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 888. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Экспертная оценка как метод психологического исследования Экспертная оценка – диагностический метод измерения, с помощью которого качественные особенности психических явлений получают свое числовое выражение в форме количественных оценок...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия