Студопедия — Принцип культурного релятивізму
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Принцип культурного релятивізму






Зміст поняття "енкультурація" визначає й значеннєве ядро концепції Херсковіца - принцип культурного релятивізму. Його коротке формулювання полягає в наступному: судження ґрунтуються на досвіді, а досвід інтерпретується кожним індивідом у термінах власної енкультурації. Відносність уявлень, обумовлена різними культурами, відноситься також і фактів фізичного світу, які розглядаються через “призму даної енкультурації, тому уявлення про час, відстань, вагу, розмір й інші "реальності” опосередковуються. Учений також відтворює релятивістські критерії культурної норми, запропоновані ще Р. Бенедикт. М. Херсковіц стверджує, що "остаточне визначення того, що нормально й що ненормально, залежить від організації стосунків у культурі". Ряд стереотипів поведінки, форм шлюбу, звичаїв, що не вписуються в євроамериканські стандарти, проте є зовсім нормальними для тих або інших культур, наприклад, полігамія, поліандрія, уживання наркотиків з ритуальною метою, жорстокі обряди посвяти в дорослий стан (ініціації) та ін.

Головна ідея культурного релятивізму - визнання рівноправності культурних цінностей, створених і створюваних різними народами. Це припускає визнання самостійності й повноцінності кожної культури, заперечення абсолютного значення євроамериканської системи оцінок, принципова відмова від етноцентризму й євроцентризму при порівнянні культур різних народів.

У такому формулюванні принцип культурного релятивізму виходить за рамки культурологічних побудов і міркувань про цінності, їх відносний характер. У нього входить і практичне ставлення до культури кожного народу. Практичний аспект цього принципу класик європейської етнології російський учений С.А. Токарєв резюмує так: "Не можна привласнювати собі право втручатися в життя якогось племені під тим приводом, що воно нездатне до самостійного розвитку".

М. Херсковіц виділяв три аспекти культурного релятивізму: методологічний, філософський і практичний. Методологічний стосувався способу пізнання культур на основі цінностей, прийнятих у даного народу, тобто описувати життєдіяльність індивідів необхідно в термінах їхньої власної культури. Найважливішим аспектом цієї сторони культурного релятивізму є прагнення зрозуміти культуру зсередини, усвідомити зміст її функціонування у світлі уявлень про ідеальне бажане, розповсюджене в ній.

Філософський аспект культурного релятивізму складається у визнанні множинності шляхів культурного розвитку, у плюралізмі при погляді на історико-культурний процес. Він заперечує обов'язкову еволюційну зміну стадій культурного росту й домінування однієї тенденції розвитку. Більше того, відповідно до даного принципу можливий відхід від поступального розвитку й відмова від уніфікованої технологічної лінії розвитку цивілізації.

У концентрованій формі кредо М. Херсковіца виражено в його судженні: "Визнати, що право, справедливість, краса можуть мати стільки ж проявів, скільки культур, - це значить виявити не нігілізм, а терпимість". Весь пафос американського вченого був спрямований на впровадження у свідомість людей європейської цивілізації ідеї про множинність варіантів існування людини в сучасному світі. Він неодноразово критикував етноцентризм, тобто точку зору, відповідно до якої один спосіб життя отримує перевагу всім іншим, абсолютизується один тип цивілізації. Учений одним з перших у післявоєнний період вивчення культур висловив ідеї про більш уважне ставлення до організації життя людини в культурах незахідного типу й використанні досягнень різних народів у сучасному індустріальному суспільстві (ідеологія відношення до природи, різні форми медицини, що мають тисячолітню історію, і інші аспекти).

Оцінюючи безумовно позитивні грані принципу культурного релятивізму (у помірній формі), не можна не погодитися із С.А. Токарєвим, що стверджує, що "повага до культури кожного народу, хоча б рахованого відсталим, уважне й обережне відношення до народів - творців такої культури, відмова від зарозумілого самозвеличування європейців і американців як носіїв нібито абсолютних цінностей і непогрішних суддів у цих питаннях - все це безсумнівно здорові наукові ідеї, що заслуговують самої серйозної уваги".

Поза полем нашого розгляду залишився ще один, багато в чому дискусійний, аспект принципу культурного релятивізму, а саме практично-оцінний. Як відноситися до ряду явищ культури в історії й сучасності, що мають, м'яко кажучи, негативний зміст, чи можна вимагати поваги до таких "культурних" цінностей, як людожерство, всіляким проявам расизму, дивовижним цінностям тоталітарних режимів у вигляді концентраційних таборів і масових страт?..

З погляду абстрактного функціоналізму, - це необхідні елементи існування культур? Для культурного релятивізму - це прояв "логіки власного розвитку"? На жаль, М. Херсковіц пішов від чіткої відповіді на такі питання. Він занадто захоплювався унікальністю й самоцінністю будь-якого встановлення, прийнятого групою людей. У цьому найважливіший недолік його концепції.

Але є ще один практичний аспект культурного релятивізму - відношення до архаїчних культур. Спонукувати їх до розвитку уніфіковано-індустріальним шляхом, допомагаючи переборювати "вікову відсталість"? Консервувати й зберігати в недоторканності? Втягувати в індустріальну цивілізацію, по можливості зберігаючи культурну самобутність? Видимо, два останніх варіанти переважніше. Вони відрізняються залежно від рівня розвитку й кількісних параметрів культур. Одні культури бажано залишати в недоторканності, інші втягувати в контакт із індустріальним світом, по можливості не руйнуючи їхньої самобутності. У принципі, шляхи розвитку культур це дуже спірне питання, і вирішувати його - самим народам. Це добре видно в наш час, а на початку 50-х років, коли М. Херсковіц створював "Культурну антропологію", домінував еволюціоністський просвітницько-прогресивний погляд, що полягав в тому, що "відсталі" культури треба підтягувати до "цивілізованого" рівню, створювати людям людські, "культурні" умови існування. Таке втручання нерідко приводило до масової деградації населення, алкоголізму, злодійству й т.д. Ідеї, висловлені Херсковіцем, об'єктивно сприяли зміні поглядів на проблему аккультурації різних типів суспільств.

На закінчення хотілося б підкреслити, що розвиток сучасної індустріальної культури пішов по шляху більшої терпимості до різноманітних стереотипів поведінки, поширенню східно-споглядального типу поведінки, визнання заслуг народної медицини, великої популярності традиційних мистецтв і більш уважного ставлення до історії культури європейських народів. Реакцією на неприборкане впровадження технічної цивілізації став фундаменталізм, відхід ряду країн до колишніх етнокультурних традицій і норм.

 

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 363. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия