“ Ж. (від франц|. genre — рід, різновид|вид|).... Одні вчені відповідно до етимології слова називають так літературні роди: епос, лірику і драму. Інші під цим терміном мають на увазі літературні види, на які| розподіляється рід (роман, повість, оповідання|оповідання| і т.п.) Це розуміння є|з'являється,являється|, мабуть, найпоширенішим”. “Не дивлячись на|незважаючи на| відмінності в конкретному розумінні терміну, під Ж. розуміється повторювана в багатьох творах|добутках| впродовж|упродовж| історії розвитку літератури єдність композиційної структури”. “Поняття роду — більш узагальнене і історично стійке... В межах кожного роду розрізняли в різні історичні періоди... види: у епосі — епопею, билину, казку,... в ліриці — епіграму, епітафію,... романс, послання, елегію... у драмі — трагедію, комедію, драму і т. д.”. “...Третя жанрова категорія є|з'являється,являється| найбільш конкретною, при характеристиці її враховується не тільки|не лише| тематична своєрідність змісту|вмісту,утримання|, але і особливості ідейно-емоційного|емоціонального| трактування того, що зображається|змальовується| (сатиричний роман, лірична комедія і т. д.)” [27, с. 116].
В.В. Кожинов. Жанр літературний
“ Ж. л. (франц|. genre; основне значення — рід) — історично створений тип літературного твору|добутку|; у теоретич|ному понятті про Ж. узагальнюються риси|межі|, властиві більш менш значній|величезній| групі творів| певної доби, нації або літератури взагалі”. „Термін «Ж.» часто|частенько| ототожнюється з|із| терміном вид|вид| літературний; іноді|інколи| «видом|видом|» називаються найбільші|більші| групи творів|добутків| (напр., роман); проте|однак| поширене й протилежне слововживання (роман — жанр; історич|. роман — різновид роману)”.
“Вся сукупність літературних творів|добутків| розподіляється на Ж. на основі цілого ряду|лави,низки| принципів розподілу|поділки,розподілу,поділу|. По-перше, розрізняються Ж. поезії, що належать до різних родів (див. Рід літературний): епічні (героїч|. або коміч|. поема), драматич|. (трагедія, комедія), лірич|. (ода, елегія, сатира). В межах|у рамках| родів Ж. розподіляються за провідною естетич|. якістю, естетич|. «тональністю» (коміч|., трагіч|., елегіч|., сатирич|., ідилічний і т. п.). Проте|однак| цей розподіл|поділка,розподіл,поділ|... в новітній|найновішій| літературі значно| ускладнений...” “...потрібен третій принцип — обсяг|обсяг| і відповідна| загальна|спільна| структура творів|... лірика зазвичай за обсягом невелика, драма має визначені сценіч|ними умовами розміри....Разом з тим|в той же час| розміри Ж. мають часом і самостійне| мотивування в задумі автора; так народжуються велика, середня і мала форми прозаїчного| епосу (роман, повість, новела)” [27, с. 116].
