Визначення організації як соціальної структури

Існує багато визначень поняття «організація». М.Акофф, Ф.Емері пропонують таке визначення: «Організація — соціальна група людей, в якій існує функціональний розподіл праці, спрямо­ваний на досягнення загальної мети». П.Пітере, Р.Уотермен так визначають це поняття: «Організація — це розумна система свідо­мо скоординованих видів діяльності, яка не має зайвих елементів». Автори підручника «Основи менеджменту» Б.М.Андрушків і О.Є. Кузьмін під терміном «організація» розуміють групу людей, діяльність яких координується (свідомо чи спонтанно) для досяг­нення певної мети, а організації із статусом юридичної особи нази­вають підприємствами або фірмами.

Для того, щоб певна спільнота вважалась, організацією вона повинна відповідати кільком обов'язковим вимогам:

- наявність щонайменше двох осіб у групі;

- наявність принаймні однієї цілі, яка б сприймалась як загаль­на для всіх членів даної групи;

- наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб до­сягти бажаної для всіх цілі.

Поєднавши зазначені три вимоги можна запропонувати таке визначення: «Організація» — це група людей різної чисельності й кваліфікації, діяльність яких координується для досягнення однієї або кількох цілей».

Це визначення є справедливим для формальної організації, бо для неформальної (яка виникає спонтанно й де люди вступають у взаємодію) досить часто воно є не прийнятним.

Якщо організація ставить лише одну мету вона називається простою організацією, якщо ставить їх багато — складною.

Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих еле­ментів, які утворюють цілісне об'єднання, що має властивості, відмінні від властивостей її складових.

Кожна організація складається із керуючої й керованої підсис­тем, які в практиці називаються системами.

Керуюча система включає елементи, які забезпечують процес управління організацією. Керована система включає елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, ко­мерційної та інших видів діяльності.