Чергування голосних фонем

 

Під час змінювання і творення слів можуть відбуватися чергування голосних фонем. Чергування - це закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми, яка полягає у заміні однієї фонеми іншою.

В українській мові розрізняють два види чергувань: позиційне (фонетичне) й історичне (фонетично не зумовлене).

1. Позиційне – це чергування, яке відбувається залежно від позиції звука в слові і зумовлюється фонетичними законами сучасної мови. Наприклад: лити —ли [е] ла; ле [и] ла. Тут звукове чергування: и — и [е] — е [и].

2. Історичне – це чергування, успадковане із спільнослов'янської та давньоруської мов.

Чергування фонем не можуть бути пояснені фонетичними закономірностями, вони є наслідком змін, що відбувалися у найдавніші періоди розвитку мови. Чергування звуків в українській мові має історичний характер. Воно відбиває дуже давні зміни в мові. Зокрема вчені одними з найдавніших і найпоширеніших чергувань голосних звуків вважають наступні:

 

[е] - [о]: брести – бродити, нести – носити, везти – возити;

 

[і] - [а]: лізти – лазити; сідати – садити;

 

[е] - [і]: гребти – вигрібати; зачепити – зачіпати;

 

[о] - [а]: допомогти – допомагати, котити – катати.

 

[е] - [и] – нуль звука: беру – збирати – брати, терти – стирати – тру.

 

До давніх чергувань також належать: [у] - [ов] (кузня – коваль) та [и] - [ов] (рити – рови).