На скрыжалях зямных
Запішы Запаведнае, Цвердае вето На прадмет Катаклізмау душы.
Іван Літош (поет Білорусії) Листопада 1999
ВАЛЕНТИНУ МИХАЙЛЮКУ і ЗІНАЇДІ САЛАТОВІЙ – МИХАЙЛЮК
Дует "Чорнобиляни" – квітка едельвейс
На тлі стверділого Чорнобильського лиха,
Співа дует – і відчуває світ увесь,
Як з душ людських скресає стронцієва крига.
Петро Федоренко Листопада 1999
Презентація збірки "Багряне намисто" у Будинку вчителя і останній концерт дуету "Чорнобиляни".
П А М ’ Я Т І ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛЮКА
Читає Батюшка Писання, Аби у ближніх біль тихішав, А сам ледь стримує ридання - Болить Святе і найсвятіше.
І якось розум те сприймає - Усі там будемо колись - А серце розпач душить-крає: "Не вірю, друже, - підведись!"
У путь останню невозвратну - Це не збагне старенька мати - Ти поспішив, мабуть, занадто, Бо ж мав задумок так багато!
Заклав у "Багрянім намисті" Любові, Дружби й Праці велич, І ллються друзів сльози чисті, А їх по Світу в тебе безліч...
Так, тіло - Храм Душі - застило, Поета Дух його покинув Й злетів безкраїм небосхилом, У вічний дім тепер поринув...
І поступово біль нестерпний У пам’ять світлую спливає, Потрібно це живим, не мертвим, Хай життєлюбним пам’ятають!
Людмила Рінгіс 8 грудня 1999
* * *
|