Методичні рекомендації щодо реалізації педагогічних умов використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школиБагато викладачів стикається з певними труднощами реалізації міжпредметних зв’язків у процесі застосування професійної підготовки студентів, що зумовлено, зокрема, незнанням алгоритмів здійснення міжпредметних знань (вибір міжпредметного фактору, установлення виду та типу міжпредметних зв’язків, створення міжпредметного об’єкту); відсутність відповідних науково-методичних рекомендацій і комплексів; складність залучення викладачів інших дисциплін до проведення міжпредметних занять; брак часу для розроблення міжпредметного змісту дисциплін та ін [47, с. 160]. Реалізація педагогічних умов щодо застосування міжпредметних зв’язків в професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи вимагає вироблення викладачами психолого-педагогічних і предметно-методичних циклів спільної стратегії й розроблення міжпредметного змісту навчання студентів - підготовка модульних навчальних блоків міжпредметного характеру, міжпредметних спецкурсів, відповідних науково-методичних матеріалів (посібників, рекомендацій, підручників, задачників та ін.) [4, с. 21]. Активізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів, формуванню мотивів, що спонукають і регулюють процес підготовки та складають основу засвоєння знань і вмінь застосування міжпредметних зв’язків в організації навчання молодших школярів, сприйняттю студентами цінностей і цілей майбутньої професійної діяльності, усвідомленню характеру міжпредметних зв’язків сприятиме залучення цікавих фактів наукового характеру в навчальний процес студентів, ознайомлення з найважливішими проблемами оновлення змісту початкової освіти, вивчення професіограми вчителя початкової школи, добір дидактичних завдань з урахуванням інтересів, індивідуальних особливостей і можливостей студентів, формування сприятливої психоемоційної атмосфери занять (створення ситуації успіху в навчальному процесі, віра педагогів в реалізацію студентом поставленого перед ним завдання та підтримка пізнавальних можливостей студентів) [46, с. 159 - 160]. Викладачі мають надати майбутнім вчителям психолого-педагогічні та предметно-методичні знання про суть, види та організаційні форми інтеграції в навчанні молодших школярів. Це пов’язане з тим, що такі знання забезпечують усвідомлення значення педагогічної інтеграції, її внутрішніх відношень і зв’язків, конкретних шляхів її виявлення в початковій школі. Відсутність сформованої системи знань не дозволяє ні відтворювати способи інтеграції, ні застосовувати міжпредметні зв’язки в навчально-виховному процесі школи, ні творчо застосовувати інтегровані форми організації навчального процесу. Формуванню науково-теоретичної готовності студентів до застосування інтегрованих форм навчання молодших школярів має підпорядковуватись утілення в освітню практику міжпредметного змісту підготовки майбутнього вчителя, а також використання інтегрованих форм (міжпредметних комплексних семінарів, інтегрованих днів, міжпредметних факультативних занять) навчання. Це дозволяє не лише ліквідувати дублювання навчального матеріалу, створити резерв робочого часу, а й надає можливість синтезувати професійно значущі знання, систематизувати й узагальнити уявлення про доцільне об’єднання змісту початкової освіти й оптимальну організацію його засвоєння [42, с. 39]. Набуття студентами досвіду застосування міжпредметних зв’язків в організації навчання як умова успішності підготовки майбутнього вчителя до діяльності інтегрованого характеру орієнтує навчальний процес не на механістичне запам’ятовування навчальної інформації, а на розвиток здатності студента осмислювати, інтерпретувати, трансформувати свій особистісний досвід. Це передбачає використання інтерактивних методів (ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань, проведення «круглих столів», «мозкових штурмів») підготовки, орієнтації педагогічних практик на врахування особистісного досвіду студента в застосуванні міжпредметних зв’язків в організації навчання. Реалізація названих умов дозволяють наблизити навчальний процес до конкретного середовища професійної діяльності, відкривають майбутньому вчителеві можливості актуалізувати свій досвід і ефективно сприймати досвід інших у проектуванні й здійсненні навчання молодших школярів. Усе це спонукає студента до рефлексії (самоспостереження й самовдосконалення), до оволодіння різноманітними професійними вміннями і навичками, а отже, сприяє формуванню практичної готовності майбутнього вчителя до застосування міжпредметних зв’язків в процесі навчання учнів в початковій школі. Забезпечення процесу організації діяльності викладачів психолого-педагогічних і предметно-методичних дисциплін із упровадження інтегрованого підходу до навчання студентів як умови підготовки майбутнього вчителя до застосування міжпредметних зв’язків полягає в налагодженні тісної взаємодії викладачів вище зазначених циклів, сприянні педагогам у оволодінні технологією інтегрованого навчання майбутнього вчителя. В процесі цього мають реалізуватися такі педагогічні умови: - функціонування постійно діючого науково-практичного семінару «Міжпредметні зв’язки в процесі підготовки майбутніх вчителів початкової школи», під час роботи якого рекомендується опрацьовувати такі теми: «Інтегративні процеси в підготовці майбутнього вчителя початкової школи», «Інтеграція як провідна тенденція оновлення змісту педагогічної вищої освіти», «Технологічні аспекти інтеграції змісту підготовки вчителя початкових класів», «Інтегровані форми й методи навчання студентів». - систематично проводити засідання методичної ради факультету початкового навчання, у сферу діяльності якої входить координація роботи викладачів щодо реалізації міжпредметних зв’язків в процесі підготовки майбутніх вчителів початкової школи та організація їхньої самоосвіти; - створення творчої групи педагогів, до складу якої, окрім викладачів університету, входять вчителі-методисти початкових шкіл. Основним напрямом діяльності створеної групи повинно бути розроблення міжпредметного змісту професійно-педагогічної підготовки студентів. - проаналізувати програми предметів психолого-педагогічного та предметно-методичних циклів, які передбачені навчальним планом факультету початкового навчання університету з метою виявлення внутрішньодисциплінарних і міждисциплінарних зв’язків. - за результатами проведеного аналізу розробити модульні навчальні блоки міжпредметного характеру. Наприклад, такі теми як: «Формування базових понять у початкових класах – людина, здоров’я, природа, суспільство; буква, слово, речення; цифра, число, величина тощо»; «Способи розвитку ключових компетентностей молодших школярів – умінь вчитися, загальнокультурної, соціальної, інформаційно-комунікативної, здоров’язбережувальної»; «Міжпредметний характер діяльності вчителя початкових класів»; «Міжпредметні зв’язки в початковій освіті та розвиток особистості учня»; «Види інтегрованих форм навчання молодших школярів»; «Використання засобів навчання у процесі застосування інтегрованих навчальних форм»; «Оптимальне поєднання методів навчання на інтегрованих уроках»; «Ефективне поєднання форм і методів засвоєння інтегрованого змісту». - використовувати інтегровані форми підготовки майбутніх учителів, щодо формування мотиваційно-ціннісного та науково-теоретичного складників готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування міжпредметних зв’язків, а саме: міжпредметні комплексні семінари «Психолого-педагогічна та методична підготовка до проведення уроку в початковій школі», «Психолого-педагогічний і методичний аналіз та самоаналіз уроків»; міжпредметні навчальні дні (проведення в одній групі впродовж навчального дня декількох занять, присвячених розкриттю загальної проблеми), міжпредметні факультативні заняття (орієнтовані на поглиблене засвоєння предметних знань із комплексних проблем сучасної педагогіки та дидактики початкової школи), що дає можливість майбутньому вчителю безпосередньо сприймати зразки узагальнених способів організації освітнього процесу [47, с. 162 - 164]. Ефективною педагогічною умовою щодо набуття студентами досвіду застосування міжпредметних звязків в організації навчання молодших школярів в початковій школі є проведення спеціальних спецкурсів, наприклад як «Міжпредметні зв’язки в організації навчання в початковій школі» (ІV курс). У процесі його викладання здійснються: - індивідуальне та групове розв’язання, моделювання й розігрування різноманітних педагогічних ситуацій і завдань (елементи діяльності вчителя з аналізу й конструювання міжпредметного змісту навчання, фрагменти організації роботи педагога з відбору засобів і видів навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, способи репрезентації учням навчального змісту й конкретних завдань міжпредметного характеру, визначення наявних ресурсів інтегрованих форм навчання, пошуки оптимальних варіантів і визначення ймовірних наслідків їх використання). Під час розв’язання ситуацій увага студентів особливо повинна звертатися на значущість тих або інших моментів для професійно-педагогічної діяльності вчителя початкової школи, усвідомлення суперечностей між власним досвідом і вимогами, що висуваються в певних ситуаціях. Це стимулює майбутнього вчителя до пошуку оптимальних моделей професійної діяльності та підвищує результативність опанування ним уміннями і навичками, необхідними для ефективного застосування міжпредметних зв’язків в навчанні учнів молодшого шкільного віку; - виконання комплексних проектів, орієнтованих на втілення у практику міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін початкової школи, зокрема математики і природознавства («Квітковий годинник»), математики й фізичної культури («Геометрія та спорт»), природознавства й музики («Пори року»), природознавства й образотворчого мистецтва («Дитина та навколишній світ»), української мови та музики («Мова наша солов’їна»). Проектне навчання дозволяє наблизити навчальний процес до умов реальної професійної діяльності майбутнього вчителя, дає студентам можливість обмінюватися досвідом й акумулювати новий досвід, сприяє взаємозбагаченню один одного [33, с. 38 - 40]. Окрім вище зазначених рекомендацій, професійному вдосконаленню студентів, сприяє виконання спеціальних завдань під час проходження всіх видів педагогічної практики, а саме: - аналіз досвіду роботи вчителя-наставника із застосуванням міжпредметних зв’язків в процесі навчання молодших школярів; діагностика ефективності використання інтегрованих форм; - розроблення планів-конспектів на міжпредметній основі і проведення інтегрованих уроків із різних шкільних дисциплін (зокрема «уроки серед природи», «заняття на екологічній стежці», уроки-спостереження тощо); - планування й участь у проведенні міжпредметних днів (математичний день, день рідної мови або екологічних знань); - організація фотовиставки «Інтегрований день у початкових класах»; - створення портфоліо «Мої інтегровані уроки», методичного кейсу «Банк інтегрованих завдань»; - конструювання навчального проекту за певною тематикою та ін. - день контролю знань,умінь та навичок студентів з застосуванням різних методик (Наприклад, методика Мартиненко С. «Діагностування особистісно-професійної готовності вчителя початкової школи до педагогічної діяльності» (див. додаток В) [29, с. 49 - 51]) [39, с. 54 - 55]. Це націлює майбутнього вчителя на конкретну роботу з апробації набутих знань і вмінь використання міжпредметних зв’язків в організації навчання молодших школярів. Застосування цілісної ситеми педагогічних умов щодо реалізаціївикористання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи дозволяє актуалізувати значущість підвищення професійної готовності майбутніх учителів початкових класів, систематизувати знання, засвоїти студентом узагальнені уявлення про використання міжпредметних зв’язків в організації навчання учнів молодшого шкільного віку.
|
