Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВИСНОВКИ. Під час написання курсової роботи, ми проаналізували, що проблема міжпредметних зв’язків завжди хвилювала психологів





 

Під час написання курсової роботи, ми проаналізували, що проблема міжпредметних зв’язків завжди хвилювала психологів, педагогів, а важливе місце серед них належить теоретичному обґрунтуванню використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

В сучасній дидактиці є різні підходи дослідників до тлумачення категоріальної сутності поняття «міжпредметні зв’язки». Міжпредметні зв’язки - багатоаспектне, поліфункціональне поняття, що зумовлює різноманітну кількість його визначень. Проте, найчастіше вчені трактують міжпредметні зв’язки як принцип дидактики.

Вивчення теоретико-методологічних засад міжпредметних зв’язків без з’ясування їхньої класифікації було б неповним і недостатнім для ефективного розуміння даної проблеми. У сучасній дидактиці досить поширеними є класифікації міжпредметних зв’язків за їхніми видами.

Вид міжпредметних зв’язків (за А. І. Тремкіним) - конкретна форма взаємодії частин та елементів знань, умінь і навичок з погляду їхнього змісту і специфічних особливостей прояву. Значущі ознаки, за якими можна провести видову класифікацію міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи:

• навчальна інформація, що вивчається (класифікація Л. В. Турішевою;    І.Д. Зверєв і В.Н. Максимова);

• за складом, за напрямком, за спрямованістю (класифікація С. Рашкова,    В. Федорова);

• час вивчення окремих дисциплін (або тем) (класифікація В. Н. Янцен);

• формування вмінь і навичок студентів;

• формування прийомів розумової діяльності студентів тощо.

Необхідність строго описати окремі види зв'язків, зіставити їх один із другим, визначити їх місце в навчально-виховному процесі (в звіті освіти, в безпосередній діяльності педагога і студента), викликана багатьма причинами, в тому числі, в першу чергу, задачами вдосконалення всього навчально-виховного процесу, складністю, різнохарактерністю міжпредметних зв'язків як педагогічного явища.

Невизначеність у класифікації пояснюється дидактичною розмитістю та багатоаспектністю категорії міжпредметних зв’язків та їх поліфункціональним характером.

У навчально-виховному процесі міжпредметні зв’язки виконують цілу низку важливих функцій, як освітня, виховна, розвивальна, дидактична, формувальна, інтеграційна, конструктивна, психологічна, діалектична, логічна (за Л. О. Ковальчук). Проте, Л. О. Ковальчук зауважує, що навчальна, виховна, розвивальна функції є одні з найважливіших, так як, вони збігаються з головними функціями процесу навчання. Решта функцій міжпредметних зв’язків (дидактична, формувальна, інтеграційна, конструктивна, психологічна, діалектична, логічна) гармонійно доповнюють головні функції, забезпечують ефективність процесу навчання під час професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи.

Т. Яблонською зауважено, що питання визначення необхідних умов підготовки спеціалістів до будь-якої професійної діяльності завжди є дуже актуальним.

Педагогічне забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки вчителів початкової школи знаходиться в тісному взаємозв’язку із педагогічними, соціальними, культурологічними, психологічними та дидактичними вимогами. При цьому можливим є виділення педагогічних умов, які б забезпечували ефективне використання міжпредметних зв’язків у цьому процесі.

Демінська Л. О виділяє такі педагогічні умови, як:

• підготовка викладачів вищих навчальних закладів до використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі;

• спрямування змісту міжпредметних зв’язків на розвиток структурних компонентів професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи;

• поетапне використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи;

• розробка і впровадження у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи навчальних курсів, побудованих на міжпредметній основі

Готовність викладачів вищих навчальних закладів до використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи передбачає виділення одного з структурних компонентів професійної підготовки, вибір викладачами навчальних дисциплін, необхідних для встановлення міжпредметних зв’язків; структурування навчальної інформації, отриманої на основі інтегративного підходу; аналіз та оцінку результатів міжпредметного навчання.

Розробка і впровадження в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів навчальних курсів, побудованих на міжпредметній основі, є важливою умовою успішного вирішення зазначеної проблеми. Побудова навчальних курсів на інтегративній основі, визначається найбільш доцільним системним підходом до побудови таких навчальних курсів, які б забезпечували взаємозв’язок теоретичної та практичної підготовки вчителя, розвиток професійного досвіду та вміння його використовувати в шкільній практиці.

 

 







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 543. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...


Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...


Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...


Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия