Мистецтво доби Траяна (98-117).

В цей час певною мірою наступає реакція на художню політику Флавіїв. Засуджується занепад моралі і смаків, оспівується суворість республіки. Межі імперії розширюються: до складу її входять Іспанія, Англія, Галлія, Балкани, Мала Азія, Межиріччя, Сирія, Палестина, Аравія, Єгипет. Посилюються матеріальні основи влади. Традиційні староримські політично-суспільні ідеали в патриціанських прошарках населення поєднуються з монархічними ідеями.

Архітектура. Удосконалюється будівельна техніка, зокрема з’являються склепіння з бетону з цегляними прошарками, поверхня яких штукатуриться і розписується або вкривається рельєфами. Це надає змогу зводити більш величні споруди. До малих форм належать арки в Беневенто та Анконі. Якщо перша з них перевантажена декором, то друга захоплює стрункістю, стриманою красою пропорцій.

Найбільш плідно працюють інженери-будівельники, демонструючи досконалість розрахунків та естетичних смаків. Акведук в Сеговії 30-метрової висоти складено насухо з квадрів граніту. Міст через Тахо (Міст, що пребуде завжди у віках непорушного світу, Лацер спорудив над рікою, славний мистецтвом своїм). Вражає доцільністю та красою 50-кілометровий Німський акведук, до складу якого входить знаменитий трьохярусний Гардський міст висотою в 50 м. Форум Траяна з підлогою і стінами кольорового мармуру, облямований колонадами та екседрами; в глибині ринку – базиліка Ульпія, дві бібліотеки і колона Траяна (113 р.) Вона складена з величезних мармурових барабанів, на котрих висікались рельєфи. Гвинтові сходи з світловими отворами всередині вели нагору.

Скульптура. Рельєфи колони Траяна присвячені перемозі над даками. Перед глядачем постають картини двох війн; головною метою грандіозного ансамблю композицій було бажання не схвилювати, а детально розповісти. Римські воїни штурмують міста, повертаються з бою, переходять ріки по понтонам з човнів. Точно передано одяг, зброю, всі зображення підпорядковані описовості. Портрети Траяна, Матидії та інші твори доби відзначають спокійна стриманість, загальна симетрія; різкі лінії надають певної застиглості. Відчувається звернення до пластики перших років Принципату Августа.