Мистецтво ІІІ-ІV століть.

Могутність імперії остаточно підірвана, провінції повстають, населення убожіє, починаються голод та епідемії. Поглиблюється криза античного світогляду, традиційна релігія змінюється християнством. Форми хазяйнування, засновані на рабстві замінюються колонатом. Посилюється більш тривожне сприйняття світу. Панівна верхівка намагалась відволікти увагу зубожілого населення від гострих проблем. Народ провадив час в палестрах, цирках, амфітеатрах, портиках і термах.

Архітектура. В Римі в третьому столітті було 800 малих і 11 великих терм, з яких найбільші – терми Каракалли. Загальна їх площа – 363×535 м., а центральне приміщення мало розміри 216×112, тобто, 2,5 га. Терми складались з фригідарія (холодна вода), тепідарія (тепла), та кальдарієя з гарячою водою. В підлогах залишались порожнини, по ним йшло гаряче повітря. Навколо цих основних залів йшли приміщення для роздягання, масажу, палестри, бібліотеки, парк з фонтанами і басейном, стадіон. Вражає різноманітність планування та конструктивного рішення перекриття. Терми мали розкішне оздоблення з мармуру, металів, мозаїки і рельєфи. Незаможні римляни змушені були жити в тісних, скупчених багатоповерхових будинках, брудних та ненадійних.

Скульптура. Рельєфи цієї доби перевантажені і нагадують ребуси. Сюжети найчастіше військово-мисливські, все сповнено бурхливого руху, дії. Характерним прикладом може бути Саркофаг Людовізі з битвою римлян і варварів. Головне в композиції – на пластичні, а живописно-світлотіньові засади. Вся поверхня сточена буравом, переважає експресія образів. Складні драматичні ситуації доби не можуть передаватись ясними гармонійними образами. Втрата почуття пластичності виявляється подвійно: з одного боку, поверхня мармуру стає настільки дірчастою, що втрачає матеріальність. В протилежних випадках зростає застиглість форм. Експресивний образ постає в портреті деспотичного, недовірливо впертого Каракалли. Филіпп Аравітянин випромінює водночас погорду і полохливість, це – “солдатський імператор” і відповідно портрет трактується лаконічно, важкими об’ємами, нема й сліду філософських роздумів.

В другій половині ІІІ ст. в скульптурі Риму перемагає площинність форм. В 315 р. споруджується арка Костянтина на честь його перемоги над Максенцієм. Рельєфи її відзначаються застиглими, одноманітно трактованими площинними фігурками. В пізньоримських портретах знаходять вираз не індивідуальні риси характеру, а загальні поняття: владність, сила. Прикладом може бути статуя імператора з Берлетти. Такі твори сповнені вже ідей середньовіччя.

В 410 році ватажок вестготів Аларіх руйнує Рим. Ще раніше – в 389 році пройшов розподіл на Східну і Західну імперії. Йде процес формування нового світогляду, нових художніх ідеалів.

Контрольні запитання.

 

1. Розкрийте роль мистецтва в освоєнні світу людиною. Які функції виконувало мистецтво в початковий період формування і які - в наш час?

2. Визначіть періодизацію мистецтва первісного ладу.

3. В чому полягає специфіка мистецтва пізнього палеоліту, мезоліту та неоліту? Що спільного між цими етапами і які відмінності?

4. Проаналізуйте основні риси та розвиток шумеро-аккадської культури ІV-ІІІ тисячоліть до н.е.

5. Як розвивалось мистецтво країн Межиріччя у ІІ тисячолітті до н.е.?

6. Порівняйте ассирійське мистецтво з мистецтвом Нововавилонської держави. В чому різниця між цими культурами?

7. Який характер мала культура Стародавнього Єгипту: наука, релігія, тощо?

8. Розкрийте типові риси мистецтва Давнього царства.

9. Які зміни характеризують культуру і мистецтво Середнього царства? Чи впливають суспільні зміни на еволюцію архітектури, скульптури, живопису, ужиткового мистецтва?

10.Порівняйте культуру нового царства з попереднім періодом її розвитку. Що відзначає архітектуру та інші види образотворчого мистецтва цього періоду?

11.У чому полягає специфіка мистецтва Тель-Амарни (Доба Ехнатона)?

12.Які риси притаманні єгипетському мистецтву Пізнього часу?

13.На які концепції опирались відкривачі – дослідники егейського мистецтва? В чому полягають його особливості?

14.Чи мала вплив крито-мікенська культура на формування давньогрецького мистецтва і в якій формі?

15.Подайте загальну характеристику розвитку науки і культури, державного устрою Стародавньої Греції. Яке місце в культурі займала міфологія?

16.Сформулюйте засади ордерної системи давньогрецької архітектури.

17.Визначіть основні етапи розвитку архітектури стародавньої Греції.

18.Реконструюйте історію становлення і розвитку давньогрецької скульптури. На якому етапі вона має спільні риси з давньоєгипетською?

19.Перерахуйте основні стилістичні форми та основні етапи розвитку вазопису.

20.Прокоментуйте, як зміни естетичних смаків пізньої класики відбились на характері мистецтва?

21.В чому полягав синтез близькосхідних та античних рис в культурі еллінізму?

22.Порівняйте в загальних рисах мистецтво Стародавньої Греції із римським. Що спільного і відмінного?

23.Розкрийте типові особливості архітектури, скульптури республіканського Риму. Що успадкували римляни від культури етрусків?

24.Назвіть і охарактеризуйте чотири етапи римського живопису.

25.Визначіть основні етапи розвитку мистецтва Імператорського Риму.

26.Які нові художньо-технічні прийоми запровадили римські будівничі?

27.На яку концепцію опирається пізньоримське мистецтво? Які формальні засоби допомагають втілити нові ідеї?

Р екомендована література.

 

1. Алпатов М.В. Художественные проблемы искусства Древней Греции. – М., 1987.

2. Асєєв Ю.С. Подорож в античний світ. – Київ, 1970.

3. Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н. Искусство Древнего Востока. – М., 1976.

4. Білецький П.О. Мова образотворчих мистецтв. – К., 1968.

5. Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983.

6. Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985.

7. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – Т.1. – М., 1956; Т.2, части 1 и 2. – М., 1960, 1961.

8. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Вып. 1. – М., 1968.

9. Искусство стран Востока. – М., 1986.

10. История зарубежного искусства. Учебник для средних художественных учебных заведений. – М., 1971.

11. История искусства зарубежных стран: Первобытное общество, Древний Восток, античность. – М., 1979.

12. Колпинский Ю.Д. Искусство древней Греции и Рима. – М., 1873.

13. Косидовский З. Библейские сказания. – М., 1975.

14. Косидовский З. Сказания евангелистов. – М., 1979.

15. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.

16. Любимов Л. Искусство Древнего мира. – М., 1976.

17. Мастера искусства об искусстве. Т.1. – М., 1965.

18. Матье М.Э. Искусство Древнего Египта. – М., 1970.

19. Мириманов В.Б. Первобытное и традиционное искусство. – М., 1973.

20. Мифологический словарь. – М., 1990.

21. Моран А. История декоративно-прикладного искусства. – М., 1982.

22. Памятники мирового искусства. Искусство Древнего Востока. – М., 1968.

23. Памятники мирового искусства. Искусство Эгейского мира и Древней Греции. – М., 1970.

24. Памятники мирового искусства. Искусство этрусков и Древнего Рима. – М., 1983.

25. Павлов В.В. Скульптурный портрет Древнего Египта. – М., 1957.

26. Ривкин Б.И. Античное искусство. – М., 1971.

27. Соколов Г.И. Искусство Древнего Рима – М., 1971.

28. Соколов Г.И. Искусство Древней Греции. – М., 1980.

29. Сидорова Н.А. Искусство Эгейского мира. – М., 1972.

30. Ткачев В.Н. История архитектуры. – М., 1987.

31. Формозов А.А. Памятники первобытного искусства. – М., 1966.

32. Эгейское искусство. – М., 1972.

 

Розділ ІІ