—тудопеди€ √лавна€ —лучайна€ страница ќбратна€ св€зь

–азделы: јвтомобили јстрономи€ Ѕиологи€ √еографи€ ƒом и сад ƒругие €зыки ƒругое »нформатика »стори€  ультура Ћитература Ћогика ћатематика ћедицина ћеталлурги€ ћеханика ќбразование ќхрана труда ѕедагогика ѕолитика ѕраво ѕсихологи€ –елиги€ –иторика —оциологи€ —порт —троительство “ехнологи€ “уризм ‘изика ‘илософи€ ‘инансы ’ими€ „ерчение Ёкологи€ Ёкономика Ёлектроника

Ќом≥нальний та реальний ¬¬ѕ. ƒефл€тор та ≥ндекс ц≥н.




¬¬ѕ -це сумарна ринкова варт≥сть ус≥х к≥нцевих товар≥в ≥ послуг, виготовлених у крањн≥ прот€гом певного пер≥оду часу.Ќом≥нальний ¬¬ѕ - варт≥сний показник, обчислений за д≥ючими ринковими ц≥нами, тобто такими, €к≥ склались на момент його розрахунку. –еальний ¬¬ѕ Ц варт≥сний показник обчислений за базовими (незм≥нними) ц≥нами.

якщо ¬¬ѕ розраховуЇтьс€ за поточними ц≥нами, то в сусп-в≥ складаЇтьс€ не зовс≥м правильне у€вленн€ про стан економ≥ки, життЇвий р≥вень населенн€. ¬иходить, що ¬¬ѕ зб≥льшуЇтьс€ ≥, отже, життЇвий р≥вень повинен п≥двищуватись, а фактично в≥н зменшуЇтьс€. ƒл€ точн≥шого вим≥рюванн€ резельтат≥в економ. д≥€льност≥ сусп-ва на показников≥ к≥лькост≥ вироблених в економ≥ц≥ товар≥в ≥ послуг не повинно позначатис€ зм≥на ц≥н (тому реальний краще).

Ќа величину ном≥н. ¬¬ѕ впливають 2 чинники: Шф≥зичний обс€г вир-ва ≥ Шр≥вень ц≥н, а на величину реального ¬¬ѕ - лише обс€г вир-ва. “ому: реальний ¬¬ѕ = ном≥н. ¬¬ѕ / дефл€то𠬬ѕ. «в≥дси випливаЇ, що дефл€то𠬬ѕ - це в≥дношенн€ ном. ¬¬ѕ до реального. ƒефл€то𠬬ѕ хар-Ї динам≥ку загального р≥вн€ ц≥н в економ≥ц≥:

“емп зростанн€ реального ¬¬ѕ = темп зрост. м≥н≥мального ¬¬ѕ - дефл€то𠬬ѕ. «агальний р≥вень ц≥н визначаЇ середн≥й р≥вень ц≥н певноњ групи товар≥в, €кий обчислюЇтьс€ за допомогою ≥ндексу ц≥н. ѕ≥д р≥внем ц≥н розум≥ють грошову оц≥нку блага або сукупност≥ благ, €ке служить масштабом ц≥н. ≤ндекс ц≥н показуЇ в≥дносну зм≥нну середнього р≥вн€ ц≥н за певний пер≥од.

≤ндекс ц≥н визначаЇтьс€ за формулою: ≥ндекс ц≥н поточного року= ц≥ни поточного року/ ц≥ни базового року * 100%. ≤ндекс ц≥н, що використовуЇтьс€ дл€ усуненн€ впливу ≥нфл€ц≥њ на величину ¬¬ѕ, називають ¬¬ѕ-дефл€тором. ƒефл€тор визначаЇтьс€ €к середн€ зважена ц≥на вс≥х товар≥в та послуг у ¬¬ѕ, а вага кожного товару дор≥внюЇ його частц≥ у сумарному ¬¬ѕ. «веденн€ ном≥н. ¬¬ѕ до реального в≥дбув. шл€хом ≥нфлюванн€ та дефлюванн€. Ј€кщо дефл€то𠬬ѕ б≥льший за 1, то зведенн€ ном≥н. ¬¬ѕ до реального назив. дефлюванн€м, Ј€кщо дефл. ¬¬ѕ менший за 1, то зв. ном. ¬¬ѕ до реал. назив ≥нфлюванн€м.

5. ќсновн≥ макроеконом≥чн≥ теор≥њ сучасноњ всесв≥тньоњ думки.ћакроеконом≥ка Ї одн≥Їю з наймолод≥ших економ≥чних наук. —в≥й початок вона бере ще у 16ст, коли француз ∆ан Ѕодуен обгрунтував зм≥ну р≥вн€ ц≥н( тобто ≥нфл€ц≥ю)результатом зм≥ни сп≥вв≥дношенн€ м≥ж к≥льк≥стю грошей ≥ товар≥в. ÷е була перша спроба макроеконом≥чного анал≥зу ц≥н з використанн€м к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей.” 17ст. ‘рансуа  ене розробив макроеконом≥чну модель господарського кругооберту, так звану економ≥чну таблицю. “ак €к в≥н був ≥ економ≥стом, ≥ л≥карем, то свою модель в≥н розробив по зразку кругооб≥гу в орган≥зм≥ людини.  ене д≥лить сусп≥льство на три класи: ѕродуктивний(сел€ни), «аможний (землевласники), Ѕезпл≥дний(рем≥сники). ÷≥ класи у  ене обм≥нюютьс€ результатами своЇњ прац≥ ≥ тим самим в≥дтворюють себе. –озробл€ючи дану таблицю  ене виходить з двох принцип≥в.1) √осподарський кругооб≥г маЇ базуватис€ на природному економ≥чному пор€дку, без зовн≥шнього тобто державного втручанн€. 2) ” господ. кругооберт≥ Ї можлив≥сть винекненн€ порушень, €к≥ призведуть до кризових €вищ. √оловний недол≥к економ. таблиц≥ - це те, що в≥н не розкрив механ≥зму саморегулюванн€ ринковоњ системи. ¬ажливий внесок у макроеконом≥чну теор≥ю зробив јдам —м≥т, €кий розгл€нув дв≥ ц≥ни: природну, що покриваЇ витрати ≥ даЇ середню норму прибутку; та ринкову, тобто фактичну ц≥ну за €кою товар продаЇтьс€ на ринку. ѕ≥д впливом конкуренц≥њ ≥ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж попитом та пропозиц≥Їю ринкова ц≥на в≥дхил€Їтьс€ в≥д природноњ вгору чи вниз. ћарксиський п≥дх≥д - це протилежний п≥дх≥д до оц≥нки регулюванн€ можливостей ринку.  арл ћаркс пропонуЇ 2 модел≥ господарського кругообороту: модел≥ простогорозгорнутого в≥дтворенн€. ѕроте його ≥дењ не д≥стали визнанн€ ≥ макроеконом≥ка стала розвиватис€ зг≥дно з класичною теор≥Їю. ѕроте в роки св≥товоњ економ≥чноњ кризи вона не п≥дтвердила себе. «асновником новоњ макроеконом≥чноњ теор≥њ став англ≥Їць ƒжон  ейнс. ¬≥н дов≥в, що в ринков≥й економ≥ц≥ може бути Ур≥вновага за певноњ зайн€тост≥Ф ≥ що дл€ њњ усуненн€ необх≥дне державне втручанн€. ƒо основних важел≥в такого втручанн€  ейнс в≥дносив грошову пол≥тику, а обТЇктом впливу вважав сукупний попит. ќтже, сучасна макроеконом≥ка не маЇ дом≥нуючоњ теор≥њ. ¬она опираЇтьс€ на р€д теор≥й, €к≥ взаЇмодоповнюють одна одну ≥ дають практикам можлив≥сть вибору.







ƒата добавлени€: 2015-09-07; просмотров: 16535. Ќарушение авторских прав


–екомендуемые страницы:


Studopedia.info - —тудопеди€ - 2014-2019 год . (0.001 сек.) русска€ верси€ | украинска€ верси€