Українська нац.. традиція в Густинському л-сі та в «Хроніці з літописців стародавніх» Феодосія Сафоновича.

Густинський л. це укр..й літопис початку 17 ст. Складався у Густинському монастирі (у с. Густині, нині Прилуцького р-ну Черніг об). Оригінал Г. Л. не зберігся. Авторство і час написання достовірно не встановлено. Один із дослідників Г. Л. Єршов висловив думку, нібито його склав 1623-27 рр. укр.. культ і церк діяч З.Копистенський. Зберігся список, переписаний 1670 р. ієромонахом Густинського монастиря М.Лосицьким. У передмові до Г. Л. переписувач підкреслює значення для людини іст. трад. її народу, закликає поширювати іст. знання. Г. Л. містить виклад іст. Укр. з часів К. Русі до 1597 р. включно і має назву «Кройніки». Автор використав староруські, польські, литовські, візантійські та інші відомі йому літописи і хроніки, зробивши на полях посилання на джерела, з яких він запозичив фактичний матеріал. Проте Г. Л. не є простою компіляцією з різних джерел. Це оригінальна іст. праця про внутрішнє становище Укр, її зв'язки з Росією, про політику Литовського князівства, шляхетської Польщі і Туреччини, про грабіжницькі напади турків і татар на Укр. тощо. Закінчується Г. Л. трьома самостійними розділами: «Про походження козаків», «Про запровадження нового календаря», «Про початок унії». В останньому розділі літописець гнівно викриває верхівку правосл. духовенства Укр. та Білорусії, яка зрадила свій народ та уклала з шляхетською Польщею і Ватіканом Брестську церковну унію 1596 р. Автор рішуче засуджує загарбницьку політику польської шляхти і виступає проти зрадників своєї вітчизни — князів церкви, укр та білор феодалів. Написано Г. Л. мовою, близькою до тогочасної укр нар мови. Достовірність його значно вища від сучасних йому польських хронік.

Про Сафоновича. Хроніка Феодосія Сафоновича, написана 1672-1673_рр.,

Феодосій Сафонович був ігуменом Київського золотоверхого Михайлівського монастиря. Це засвідчує заголовок твору: "Кройника з літописцов стародавних…

Рік написання (1672) — це рік падіння гетьмана Дем'яна Многогрішного і початок гетьманування Івана Самойловича, коли в українському суспільстві зароджувалася автономістична ідеологія.

За літописною традицією Ф.Сафонович починає свою розповідь з легенди про потоп, про поділ світу праотцем Ноєм між його синами, переповідає вживані тоді пояснення про те, звідки походить назва слов'ян; звідки назва россіян, ототожнює ім'я слов'ян з іменем сарматів, повторює легенду про запрошення трьох князів — Рюрика, Сінеуса і Трубода, які із собою і назву руспринесли.

Весь твір складається з трьох книг і додатків: "Хроніка о Русі», "Хроніки о початку і назвиську Литви", "Хроніки о землі Полскій".

Хроніка" Ф.Сафоновича в багатьох відношеннях повторює; південнор літописи за Іпатським списком. Водночас у загальний укр літописний сюжет Ф.Сафонович вносить багато іст інформації, взятої з інших хронік, у тому числі польських.

Цікавою в "Кройници..." є інфо про родовід укр княз родин, зокрема Вишневецьких.

Три книги "Кройники..." мають значну кількість іст інформації, яку Ф.Сафонович почерпнув з джерел поза руськими літописами Іпатського списку. Вважають, що та частина твору Сафоновича, яка має назву "Кройніка о Русі", написана на основі якогось пізнішого зводу пд-руського літописання ХІ-ХШ ст. — "особлива редакція Південноруського зводу кінця XIII ст.