Д.М.Бантиш-Каменський та його «Історія Малої Росії».

Дмитро Б-К (1788-1850) народився в Москві. Заслугою його є те, що він визначив періодизацію самої історії Укр. Д.Б-К підготував і в 1822 р. опублікував у Москві чотиритомну "Іст Малої Росії". У 1829 р. доопрацьований рукопис автор передав у видавництво і в 1830 р. в трьох частинах вийшло 2ге видання книги в Москві і в 1843 р. – 3тє. У 1903 р. побачило світ 4те видання цієї праці, і лише через 90 р, уже в незалежній Укр державі, з'явилося її репринтне видання.

Що ж конкретно змінилося у 2му і 3му виданні? Насамп, відбулися структурні зміни. Замість чотирьох част 1го варіанту стало 3 самост частини. 1ша част "Іст Малої Росії" другого і наступних видань охоплює період з найдавх часів до входження Укр до складу рос держави в сер 17ст. Друга част містить іст матеріал від Переяслав ради 1654 р. до обрання на гетьманство І.Мазепи і третя - від гетьманства Маз до скас царизмом цього інституту в 1764 р. Пишучи свою працю, історик ввів у наук вжиток велику к-сть нових джер, зробив до них примітки, які в багатьох випадках не втрат свого знач до нашого часу. Б-К виробив власний підхід до висвітлення давньої іст слов'ян і К Русі. Він дотримується так званої норманської теорії поход держави у сх слов'ян, хоча й вірно твердить про їх автохтонність, а назву "Русь" вважає місцевою. Київ князів Аскольда і Діра називає варяго-русами, підкреслює їхню роль у припиненні міжусобиць серед слов'ян сер Придніпров'я і творців самодержавства в Пд Русі. Причиною роздробленості К Русі Б-К вважав хибну політику київ князів, що призвела до поділу держави та до княз міжусобиць.

8.«ІсторіяМалоросії» М.А. Маркевича. Микола Маркевич (1804-1860) нар в с. Дунайцях Глухівського повіту на Чернігівщині. Протягом 1842-43 рр. Маркевич публікує у Москві велику іст працю під назвою "История Малороссии". Вона скл з 5 томів (2 томи - тексти, а 3 наступні -примітки, описи джерел тощо).

"Іст М" побач світ в період миколаївського деспотичного правління з його теорією офіц народності, проповіддю вірнопідданства і смиренності. Зрозуміло, що через сувору цензуру Маркевич не міг відверто висловлювати свої думки.

В "І М" Маркевича чітко виступає власна концеп в поглядах на укр історію, яку можна з позицій сьогодення назвати нац-патріотичною. Маркевич перший в укр іст-фії ще в кінці 30-х р. 19ст. поставив за мету створити і опублікувати цілісну іст Укр з найдавніших, часів до кінця 18ст.

Найдавнішу іст Укр Маркевич подає як самост процес. У викладі давн історії Укр Маркевич лише між іншим згадує про єдиноплемішність пд і пн русів. До того ж, останніх він називає "молодшими братами". Свій погляд на великоросів як на молод братів Маркевич розвинув у досить струнку концепцію. Поділ єдиноплемінної Русі відбувався з часів, коли після см Володимира Св-ча почалися міжусобиці й половецькі спустошення.

Подальший іст процес Маркевич розгл всупереч тодішній рос іст-фії, для якої іст Укр була лише част загальноросійської. У Маркевича вся іст Укр становить самост безперер іст розвиток укр народу.

2ий період в іст Укр (1500-1592) Маркевич пов'язує з початками гетьманства та з виникненням і діяльністю укр козацтва. Іст козацтва Маркевич розглядає в органічному зв'язку з іст укр нар.

Період від початків церковної унії до Б Хм. (1592-1646) спеціально виділений Маркевичем у самостійний розділ. Тут детально і з патріотизмом висвітлені героїчні битви під керів С.Наливайка, Д.Трясила, П.Павлюка, Я.Острянина та ін коз ватажків.

Нац-визв боротьбі укр нар на чолі з Б.Хм Маркевич відвів центр місце в "І М", назвавши цей розділ "Малоросія від поголовного повстання до смерті Хмельницького (1648-1657). Важливою пробл, що привернула увагу історика, була держ, дипломатична і нац політика, яку здійснював Хм на території Укр. Маркевич підкреслює, що Хм очолив боротьбу укр нар проти Польщі не з образ.

Останній розділ "І М" присвячено повстанню 1768 р. на Правоб Укр під проводом Залізняка та Ґонти. Слід підкр, що Маркевич був 1им істориком Коліївщини, саме він опублікував про цю подію документі матеріали, виявив справжню мужність, включивши їх в "І Малоросії" вже після того, як книга пройшла цензуру.

Гайдамацький рух він характеризує як б-бу нар мас не тільки проти реліг, а й проти соц гніту. Основну причину повст Маркевич вбачав у гнобленні народу поль шляхтою і вважав гайдамаків "визволителями нар від магнатів". При цьому він підкр велику популярність керівників повстання і його масовість." Виклад "І М" Маркевич закінчив 1793 р., тобто 2им поділом Польщі. Твір Маркевича насич суперечливими оцінками, але з іншого боку перед нами постає історик -справжній патріот. Маркевич прагне якомога повніше відтворити масові нар рухи, використовуючи при цьому цілі пласти документ джерел. Чимало елементів іст схеми Марк, розвинуті в подальшій укр іст-фії, сприяли розробці її важливих проблем.