- важлива пам'ятка іст думки в Укр кінця 18-поч 19 ст. Спершу досить широко відома в рукописах, а 1846 р. видана в Москві О.Бодянським. У 1991 р. І.Драч здійснив укр переклад книги. Автором "І Р" певний час вважали білор архієпископа Г. Кониського, але згодом дослідники спростували це твердження. Ім'я справ автора лишилося нез'ясованим до наших днів. "І Р" подає картину іст розвитку Укр від найдав часів до др пол 18 ст., власне, до 1769 р. Автор писав у традиціях коз літописів, ними ж він і користувався, доповнюючи виклад переказами, власними споминами, а подекуди – документами. Основна засада твору – природне, морал та іст право кожного нар на самостійний держ-політ розвиток, а б-ба укр нар за визволення - головний зміст книги. Автор оглядає іст Укр з найдав часів. Загалом книга поділена на дві част: до нашестя монголо-татар виклад короткий, стислий, а після нього - дещо докладніший.
У книзі заперечується думка, що Укр постала тільки у 14-15 ст.. В цій полеміці автор заперечує навіть назву Україна, хоча вважає, що К Русь- це держ утворення саме укр народу, що Русь -Україна, а не Росія, бо з рос земель до Русі входила тільки Новгородщина. Русь - питома назва саме України, а руси - споконвічні жителі укр землі, і що це ім'я було штучно, через політ й династичні посягання, перейнято в Московії, чітко розрізняє русів від росіян та білорусів. Отже, він бажав закріпити за українцями їхнє давнє іст ім'я - руси, щоб не відривати іст своєї землі від іст К Русі й часів давніших. Свій виклад про давні часи автор бере з іст "преподобного Нестора Печерського" і його попередників та наступників, котрі ту історію писали. Аналіз поглядів автора "І Р" на найдав епохи вітчиз історії дає підстави говорити про застарілість і навіть певну архаїчність висловлених ним положень щодо укр етногенезу, походження назви козацтва,минулого К Русі. Обґрунтовуючи свої погляди, невідомий дослідник не зупинявся перед довільною етимологізацією, замовчуванням одних і перекрученням інших фактів.
Починаючи з 16 ст., головною іст діючою силою в автора "І Р" стає козацтво з його героями-гетьманами та ін провідниками нац-визв б-би з Туреччиною, Крим ханством та Польщею. Автор як істинний патріот показує героїчні подвиги іст (у багатьох випадках і вигаданих) полководців, які відважно ведуть козацтво на смертельні битви за вітчизну. Вся ця епоха й героїчні подвиги в б-бі проти турків, татар, пол шляхти описані в дусі укр іст пісень і дум. Одне з центральних місць в "І Р" займають події визв б-би укр нар з Річчю Посп, від Люблінської унії до 1657 р. Виклад цих подій не виділено в окремий розділ, але своїм обсягом, насиченістю достовірними фактами й домислами ця частина посідає в книзі одне з найва місць. "І Р" нагадує скоріше іст повість, де автор зберігає лише правдивість і реалістичність показу доби, не дотримуючись точності й достовірності іст факту.
Автор "І Р" вводить Україну в коло європ держав, акт 1654 р. розглядає як небезпечне порушення системи держ рівноваги в Європі. Автор "Історії Русів" критично ставиться до шляхетства. Виходячи з цієї засади, він виступає проти І.Виговського. Апологія вітчизняного минулого, зображеного в жанрі героїчної епопеї, набула в "І Р" ознак нац іст міфу, який задовольняв патріотичні почуття с-ства і став основою для формування укр нац ідеї. Невідомого автора "І Р" можна вважати предтечею романт напряму в укр іст-фії.
