Етногр. та л-рні роботи П.Куліша початкового періоду творчості. Історія козацтва, міщанства та шлях. стану у творах Куліша.

Світоглядні позиції та творча діяльність Куліша мали ліберально-поміркований просвітньо-культурницький х-р. Куліш головним завданням вважав піднесення культур-дух рівня свого народу як основи майбутнього мирного будівництва укрї держави, рівної західноєвропейським зразкам.

В 1856-1857 рр. в Петербурзі з'явилась його двотомна збірка фольклорно-іст і етнограф матеріалів "Записки о Южной Руси", а також іст роман "Чорна рада", укр буквар і читанка. Укладає П.К свою першу поетичну збірку "Досвітки. Думи і поеми", що виходить в Петербурзі 1862 р. Збірка ця встигла з'явитися якраз перед ганебним валуєвським циркуляром. Він укладає і в 1879 р. видає збірку худ текстів під назвою "Хуторская философия и удаленная от света поззия". У ній він обстоював право укр нар на самобутній розв і доводив переваги патріархального хуторянського побуту над міською цивілізацією.

Історія козацтва, міщанства та шлях. стану у творах Куліша У др полі 70-х років погляди П. К починають різко змінюватися. П.К і раніше не раз висловлював критичний погляд на козаччину. Проте тепер, чим глибше ознайомлювався він з іст документами, тим більше козаки почали уявлятися йому темними руїнниками, які не тямлячи що чинять, нищили на своїй землі. Він починає не довіряти укр іст документам, козац літописам, гадаючи, що більше правди міститься в творах та дослідженнях освічених поль письменників. Працюючи у Варшаві в 1864-1868 рр., з 1871 р. у Відні, а з 1873 р. в Петербурзі на посаді редактора "Журнала министерства путей сообщения", П.К готує тритомне іст дослід "История воссоединения Руси", в якому прагне документально обґрунтувати ідею іст згубності народно-визв рухів і піднести культуротворчу місію поль шляхти, ополяченого укр панства і рос царизму в Україні. Появу цієї праці укр громадськість зустріла з розчаруванням. Згодом К пише свою славнозвісну "Крашанку русинам і полякам на Великдень 1882 року". У цій брошурі автор зробив екскурс у минуле і знову засудив "свавілля" козаків, підніс роль укр дрібної шляхти й польсько-шлях " культурників і колонізаторів України".

К засуджував оспівування козаччини у фольклорі й л-рі.

Чимало негативного бачимо в Кулішевих оцінках визв війни під проводом Б.Х. К дорікає Хм, що той не використав державотворчих традицій.

Вважаючи козаччину незаперечно руйнівною силою щодо державності і к-ри, К пояснює закономірність виникнення й дії козаччини потребою "антикультурного протияддя" проти впровадження в Укр польсько-римської "політичної культури". З іст праць К останніх десятиріч постає суперечлива постать гетьмана Б.Хм. При всій неприязні К зазначає, що Б.Хм "показав на поляках" силу укр генія. Б.Хм виступає у творі К як мудрий держ діяч; надзвичайно активна, ініціативна, гнучка міжнародна політика гетьмана виявляється в налагодженні й розумному використанні взаємовигідних зв'язків з Росією, Туречч, Кримом, Швецією, Волощиною.

П.К намагається якнайпереконливіше і якнайдокладніше показати, що внутрішнім, нац фактором, який ослаблює Укр в час лихоліття, є відсутність об'єднуючої ідеї злагоди між різними сусп верствами. Цю слушну думку він наполегливо підтверджує різноманітним матеріалом з іст минулого.