Початок науково-критичного підходу до вивчення історії України. М. О. Максимович.

Жив у 1804-1873рр. Свої дослідження укр етнографії та іст М Мак розпочав у 30-х рр. 19 ст. як прихильник романтизму. Згодом, у 50-60-х рр., у його творчості дедалі помітнішими стають риси наук-критич ставлення до дж.

У Мак не було великих узагальн праць з іст. Проте Мак зарекомендував себе в укр іст-фії як аналітик і критик. Він плідно займався опрацюванням проблем, що стосуються давнього періоду іст сх слов'ян і К Русі. Його цікавили, зокрема, такі питання, як початки Русі, походження назв "варяг", "Русь", русько-віз і русько-скандинав відносини, історія християнства, матер і дух к-ра К держави, роздробленість і як наслідок – міжусобиці, монголо-тат нашестя. Аналізуючи давні літописи, Максимович окреслив первісну територію Русі переважно межами землі полян. Проте русами він вважав, найперше дружинно-князівський елемент. При цьому він ствердж, що це був елемент не варязький, а руський. Отже, Мак був переконаний, що назва Русь носить місцевий, східнослов'янський, а не норманський х-р.

На відміну від інших тогочасних істориків, він зробив висновок, що К держава виникла як іст зумовлене явище, внаслідок прагнення "руського світу" до "стрункості" і "повної єдності". Тобто, вчений обґрунтовував концепцію про утворення східнослов'ян держави як наслідок самобутнього процесу розвитку. Важливе значення для науки мали міркування Мак про етнічний склад давньор держави. Він підтримував учених, які виступили з критикою концепції про переважаючий вплив варязьких елементів на все суспільне- життя слов'ян. Мак ще в 30-40-х р. 19 ст. вказав на високий рівень ек й к-го розвитку слов'ян, обґрунтував передові ідеї про їх етногенез, про їхні мовно-діалектичні особливості.

Російські історики (В.Татіщев, М.Карамзін) розглядали роздрібленість лише як регресивне явище, яке не мало позитивних рис і було породжене "нерозумними діями" київських князів. Мак рішуче відкидав такі судження. Удільні князі, на думку вченого, прагнули піднести свою велич, закладали міста, зводили церковні й монастирські будівлі, школи, поширили освіту. Як прихильник ідеї про поступовий розвиток, Мак підкреслює, що і в цей період К Русь продовжувала зростати, міцніли її ек і торг зв'язки, розвивалась к-ра. Максимович досить детально, як на той час, дослідив процес ф-ння, розвитку й занепаду князівств, дав х-ку діяльності князів, склав їхню генеалогічну таблицю, уточнив дати найваж подій т.ін.

Особливу увагу ученого привернула іст нашестя монголо-татар. Мак вважав це явище для Русі лише негативним. В іст науці 19 ст. довго тривала суперечка про так зване запустіння К Русі під час монг-тат навали. Це твердження Мак відкинув як ненаукове. Вчений писав, що К Русь була жива і в попелищі пожарищ і ніколи не ставала диким степом. Міста, на його думку, дійсно були варварськи зруйновані, але незабаром відбудовані. Населення поверталося і продовжувало працювати в нових умовах.

У "Філологічних листах", адресованих Погодіну, відповідаючи на його теорію великоруського заселення Подніпров'я в Київській добі, Мак доводив, що організаційним центром Русі було київське Подніпров'я, його культурне і соц-пол середовище. З часів литов панування на Україні Максимович торкнувся лише окремих питань. З цього розділу укр іст йому належать статті: "Дещо про землю Київську", "Замітки про землю Волинську", "Пам'ять про київського воєводу Григорія Хоткевича", "Листи про князів Острозьких".

Мак, вважав, що укр землі потрапили у 14 ст. під владу литов князів Гедиміновичів внаслідок завоювань, а не добровільного об'єднання.

Дослідження Мак стали вагомою часткою укр іст-фії 19 ст., чимало його відкриттів та міркувань залишаються цінними до наших днів.