А став одним з найактивніших діячів польської партії. Але в 1861 р. порвав з нею і опублікував у часописі "Основа" свою "Сповідь", яка стала маніфестом укр громадівського руху другої половини 19 ст.
Сам А у своїй автобіографії писав, що на його світогляд вплинули ідеї французьких філософів XVIII ст. - Ш.Монтеск'є, Ж.-Ж.Руссо і Ф.Вольтера, з творами яких він ознайомився ще змолоду.
Світогляд А як історика сформувався на рубежі 60-х років. А прийшов до укр іст науки, вихований насамперед на культурі польській та франц. І це виразно позначилося на його творчості. Саме тому Драгоманов та Грушевський неодноразово називали А "1им європейцем укр історії", підкреслюючи цим пріоритетну орієнтацію вченого на західноєвропейську наукову думку. А розумів світовий іст процес як розвиток, боротьбу взаємин і зустріч певних сил, начал і провідних ідей, що створюються соціальним оточенням на біологічній чи, точніше, антропологічній основі. Щоби збагнути ті сили, начала й провідні ідеї, треба, на його думку, вивчити і осягнути антропологічні, географічні, нарешті, своєрідні іст-побутові обставини, в яких перебував той чи інший народ. Провідна ідея (дух іст розвитку народу з найдавніших часів), невід'ємна від його(народу) життя. Розвиток провідної ідеї, на думку А, це якраз і є іст процес. Суспільне життя формується в залежності від провідної ідеї того чи ін народу, а, також в залежності від рівня його свідомості, культури й освіти. Тільки при високому рівні нар освіти, на думку А, можна дійти до найкращого втілення провідної ідеї. Маючи таку філософію історії, А певні іст явища кваліфікував як вияв нар духу того чи ін народу. Так, феодалізм він вважав соціальною категорією, притаманною лише германським народам, і в своїй праці з історії Литовської держави трактує це поняття як явище, цілком запозичене литовцями під впливом крайньої оборонної необхідності. Общину ж історик розглядав як одну з провідних ідей слов'янських народів. Cеред укр він виділив три типи, кожний з яких істотно відрізняється один від одного: пд-зх(галицький), пн та український. Проаналізувавши географію розміщення кожного з них, А дійшов висновку, що гал тип відрізняється здатністю до найширшої ініціативи, прагненням до зближення з зх культурними народами, стійкістю в збереженні своїх нац особливостей. Значно менше позитивних рис знаходить він в українському типові, який особливо виділяється з-поміж інших гарячістю, завзяттям, у якого ініціатива нерідко передує думці. Пн тип українського народу А характеризує як політично індиферентний, у якого абсолютно відсутня ініціатива. А є передусім творець національно-української демок концепції України. Спроба створення української концепції історії України - головна заслуга Антоновича.
Київська школа Антоновича Історіографічна шк. при Київ. ун-ті. Ств. у 1880-х рр. до неї належали такі відомі іст,якД.Багалій,П.Голубовський,.Молчановський, М.Грушевський, В.Данилевич, І.Лінниченко, Д.Дорошенко, В.Базилевич, Н.Полонська-Василенко, О.Оглоблин. Як проф. Київ. ун-ту В.А протягом 1880- 90-х рр. провів значну роботу щодо заохочення талановитої молоді до дослід діяльності в галузі середньовічної іст Укр шляхом залучення її до участі в археогр. експедиціях, до праці в архівах, через добір за певним планом тем для конкурсних і диплом робіт, магістерських і докторських дис. Завдяки цьому, вдалося здійснити низку монографічних досліджень з іст окремих регіонів та земель Укр й Біл. Зосереджуючись на широкому спектрі політ. і дух історії та іст соц відносин, учні А виступили фундаторами власних шкіл, відкрили нові напрями дослідження укр. минулого. Спільними для них були комплексність дослідження, ґрунтовність дж бази та наук. апарату розробок, глибоке проникнення в суть проблеми. Творчий доробок представників шк. став неоціненним внеском у вітчизн. історіографію, даючи підстави вважати її першою нац. шк. досліджень історії України.
