Система роботи по використанню творів образотворчого мистецтва на місяць для дітей старшого дошкільного віку
Як видно з таблиці 2.2, ми проводили з дітьми заняття, бесіди, дидактичні ігри, індивідуальні завдання-вправи, описи картин. Систему роботи ми розробили на місяць. Нами були проведені наступні заняття: «Творчість І.І.Левітана», «Розгляд і порівняння репродукцій картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода», «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства», «Керемічний посуд» (Додаток В). На зянятті «Творчість І.І.Левітана» перед нами була поставлена мета продовжувати знайомити дітей із творчістю І.І.Левітана; розвивати в них естетичне сприймання творів образотворчого мистецтва; вчити розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передавати естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю. У ході заняття ми використовували такі методичні прийоми як: показ дітям картин, розповідь про художника, бесіди за змістом картин. Цікавим для дітей був прийом «входження» в картину «Уявіть собі, що ми з вами – на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, проліски. Уявіть, що ви – проліски. І під музику покажіть, як вони ростуть, тягнуться до сонця». Під час розгляду і порівняння репродукцій картин А.К. Саврасова «Граки прилетіли» і І.І. Левітана «Велика вода» ми вчили дітей розглядати і порівнювати репродукції картин, відповідати на поставлені питання; удосконалювати вміння добирати слова – означення до іменника; розвивати зв'язне мовлення дітей, інтерес до невимушеній бесіді, розвивати творчу уяву; виховувати інтерес до мистецтва, любов до рідного краю, живої і неживої природи, вміння відчувати її красу; розширювати знання дітей про жанри образотворчого мистецтва – пейзаж, розвивати художнє сприйняття творів. Реалізовуючи мету ми використовували наступні методичні прийоми, а саме: розгляд, порівняння картин, музичний супровід. Цікавими для дітей були такі ігрові завдання як: «Відшукай очима в групі», «З допомогою міміки вислови радість людей від зустрічі з весною». Під час заняття «До краси і до малярства ваблять твори писанкарства», ми знайомили дітей з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва та їх символікою (знаки сонця, води, землі, дерева); вправляли у вмінні описувати предмет; формували уявлення про народне свято його атрибути (Великдень, паска, писанки); розвивали емоційно-чуттєву сферу дітей; закріплювали вміння малювати символи життя, навички зображувальної діяльності (малювати прямі і хвилясті лінії, кола, крапки, мазки); виховували шанобливе ставлення до культурної спадщини народу. Діти із задоволенням малювали запропоновані їм знаки-символи. Під час заняття на тему:«Керамічний посуд», ми знайомили дітей з народним декоративно-прикладним мистецтвом, зокрема з керамікою; уточнили знання про посуд, про його використання у побуті; заохочували самостійно обирати і створювати орнаменти на вирізаних з паперу силуетах посуду; розвивати увагу, зосередженість, самостійність, творчу ініціативу, трудові та технічні навички у декоративному малюванні; виховувати патріотизм, інтерес і повагу до праці народних умільців. У ході заняття ми використовували такі методичні прийоми як: бесіда, показ та пояснення, ігрові завдання. Проводились бесіди за картинами В.М.Васнєцова «Оленка», І.Шишкіна «Дощ у лісі», А.К. Саврасова «Граки прилетіли», І.І. Левітана «Велика вода», «Березень» (Додаток Д). Вони були спрямовані на вміння дітей уважно розглядати твори образотворчого мистецтва; використовувати набуті враження при аналізі художнього твору; формувати вміння, вдивлятись у зображене, відзначати застосовані художником засоби виразності: колір, лінію; розрізняти кольори та їх відтінки. Інтерес до творів образотворчого мистецтва ми розвивали за допомогою таких дидактичних ігор як: «Мікрофон», «Яка картина?», «Відгадай жанр», «Чарівний пензлик», «Відгадай», «Розкажи який», «Оживи картину», «Пропала картина», «Відгадайте за описом картину», «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах» (Додаток Е). Для розвитку креативності дітей ми використовували такі індивідуальні завдання-вправи: «Конструювання картини», «Домалюй картину», «Паралелі», «Мальовничі кола», «Дивні квадратики» (Додаток Ж). Для розвитку образності та доречності використання засобів створення художнього образу ми проводили описи картин К. Трутівського «Одягають вінок», В. М. Васнецова «Альонушка», «Богатирі», «Три царівни підземного царства» (Додаток З). У ході роботи ми помітили, що в дітей підвищився інтерес до образотворчого мистецтва. Це виявлялося не тільки у ставленні дітей до занять зі сприймання творів мистецтва, діти прагнули більше дізнатися про них, їм подобалось слухати та обговорювати роботи митців. Учасники експериментальної підгрупи більш вільно себе почували, активно включалися в роботу. Тобто помітна результативність нашої системи роботи над розвитком творчої активності у дітей старшого дошкільного віку.
|